2/1912/620/2012
19 грудня 2012 року смт. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючого судді Сташківа Н.Б.
за участю :
секретаря судового засідання Стадніцької З.О.
прокурора Мокрій І.З.
представника позивача Коцюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Підволочиську Тернопільської області цивільну справу за позовом Підволочиської районної державної адміністрації в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справах дітей Підволочиської районної державної адміністрації, Прокурора Підволочиського району про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Позивач -представник Підволочиської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справах дітей Підволочиської районної державної адміністрації, Прокурора Підволочиського району про позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та проживають у проблематичних житлово-побутових умовах, їх матеріальний стан є нестійким, не виявляють до дитини батьківського піклування, не цікавляться його станом здоров'я, не проявлять бажання забрати з державного закладу на постійне місце проживання в м. Скалат Підволочиського району Тернопільської області.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з викладених у позовній заяві мотивів, просить позбавити відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_2 та підтримала висновок Підволочиської районної державної адміністрації як органу опіки і піклування від 16 листопада 2012 року.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
Відповідач ОСОБА_4, будучи повідомленою у встановленому законом порядку про час та місце судового розгляду, до суду не з'явилася, не повідомивши про причину повторної неявки, заяви про розгляд справи у її відсутності не подавала.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Служба у справах дітей Підволочиської районної державної адміністрації, в судове засідання на призначене судом число до суду не з'явилася, хоча була повідомлена належним чином.
Прокурор Підволочиського району заявлений позов підтримав у повному обсязі.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, встановив такі факти:
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05 вересня 2008 року, виданого Скалатською міською радою Підволочиського району Тернопільської області, батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
З 2009 року у зв'язку із неналежним виконанням відповідачами обов'язків щодо виховання, забезпечення належних умов утримання малолітнього ОСОБА_2, сім'я ОСОБА_3 перебувала на постійному контролі Скалатської міської ради, лікарів Скалатської комунальної районної лікарні,соціальному супроводі РЦСССДМ.
З метою захисту прав та інтересів малолітнього ОСОБА_2 на відповідні санітарно-гігієнічні норми проживання, харчування, виховання та розвиток згідно вікових особливостей, комісією з питань захисту прав дітей прийнято рішення № 19 «Про направлення в Тернопільський обласний комунальний спеціалізований Будинок дитини ОСОБА_2.»від 19.01.2010 року.
Питання про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів було розглянуто на комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації 22.06.2012 року, де прийнято рішення № 22-12. ОСОБА_3 на засіданні комісії був присутній, не заперечував своєї неучасті у вихованні дитини.
Згідно з наявним в матеріалах справи актом, складеним комісією Тернопільського обласного комунального спеціалізованого Будинку дитини 20.08.2012 року, батько малолітнього за час перебування дитини в даному закладі відвідував його 6 разів.
Як вбачається з витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації від 31.10.2012 року № 47/467, інтелектуальний розвиток ОСОБА_2 відповідає нижній межі норми, спостерігається складна дислалія. Дитині рекомендовано перебування і виховання в дошкільній групі інтернатного закладу загального типу та заняття з логопедом і психологом.
Підволочиська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, надала висновок від 16.11.2012 року № 10, згідно з яким відповідачі ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та проживають у проблематичних житлово-побутових умовах, їх матеріальний стан є нестійким, не виявляють до дитини батьківського піклування, не цікавляться його станом здоров'я, не виявляють бажання забрати з державного закладу на постійне місце проживання в м. Скалат Підволочиського району Тернопільської області, а тому вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
У зв'язку із досягненням малолітнім ОСОБА_2 4-річного віку, відповідно до розпорядження голови Підволочиської райдержадміністрації від 19.11.2012 року № 752-од, ОСОБА_2 направлено в дитячий будинок змішаного типу для дітей дошкільного і шкільного віку «Віфлеєм».
За вказаних обставин судом установлено, що батьки не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до його внутрішнього світу, не цікавиться його станом здоров'я, не допомагають матеріально, свідомо нехтуючи своїми батьківськими обов'язками.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України від 13 січня 2005 року № 2342-ІV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»(далі - Закон), Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад. Згідно з вимогами ст. 12 Закону висновок органу опіки та піклування оформляється на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, підписується головою або заступником голови та скріплюється печаткою.
Пленум Верховного Суду України в пп. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Крім того, слід також враховувати положення принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року, відповідно до яких дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
З цих підстав, беручи до уваги інтереси дитини, необхідність умов її нормального розвитку та виховання, відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, слід позбавити ОСОБА_3, 1975 року народження та ОСОБА_4 1978 року народження батьківських прав щодо дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Разом із тим суд вважає за необхідне стягнути з батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь малолітньої дитини аліменти на її утримання, оскільки відповідно до ч.2 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ст. 193 Сімейного кодексу України за рішенням суду аліменти можуть перераховуватись на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
За вказаних обставин суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2, аліменти в розмірі по ј частці усіх видів їх заробітку з кожного, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття відповідно до ст.ст. 180, 183 Сімейного кодексу України.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215, 294, п. 4 ст. 295 ЦПК України, ст ст. 150, 164, 180, 183, ч. 2 ст. 166, 193 Сімейного кодексу України, суд,
Позбавити ОСОБА_3, 1975 року народження, жителя м. Скалат Підволочиського району Тернопільської області, ОСОБА_4, 1978 року народження, жительку с. Ст. Скалат Підволочиського району Тернопільської області, батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_3, 1975 року народження, жителя м. Скалат Підволочиського району Тернопільської області, ОСОБА_4, 1978 року народження, жительки с. Ст. Скалат Підволочиського району Тернопільської області, в користь малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі по ј частці усіх видів їх заробітку з кожного, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття у відповідності до вимог ст.ст. 180, 183 Сімейного кодексу України.
Зобов'язати дитячий будинок змішаного типу для дітей дошкільного і шкільного віку «Віфлеєм»відкрити особовий рахунок для ОСОБА_2 та зарахувати на нього аліменти.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати в розмірі 214,60 грн.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 в межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий