Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2-а-4110/11/0101
20.11.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Дудкіної Т.М. ,
Кукти М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим на постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Скісов Є.М. ) від 23.02.12 у справі № 2-а-4110/11/0101
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим (вул. В. Хромих, 12,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни"
Постановою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2012 заяву про перегляд постанови Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10.11.2011 за нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта Автономної Республіки Крим про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни" задоволено та скасовано постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10.11.2011.
Не погодившись з даною постановою суду Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим звернулось з апеляційною скаргою в який просить скасувати постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2012 в позовних вимогах позивачу - відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.
Розглянувши справу в порядку ст.195, 197 КАС України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" 2195-IV 18.11.2004 дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менш 18 років. Як вбачається із матеріалів справи, позивачу на час закінчення Другої світової війни було менш 18 років, він є пенсіонером за віком і має статус "дитина війни".
Відповідно до ст..6 Закону №2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач є дитиною війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Положення Закону України "Про Державний бюджет України на відповідний рік", не можуть бути застосовані в частині розрахунку розміру допомоги дітям війни, оскільки вони суперечать вищезазначеним нормам Конституції України, що встановлено Рішеннями Конституційного суду України.
Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях №10-рп/2008 від 22.05.2008, №26-рп/2008 від 27.11.2008 підкреслював, що Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік має чітко визначену сферу регулювання, та ним не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, встановлювати інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.6 Закону №2195 від 18.11.2004, не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, а саме має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з врахуванням сплаченого підвищення.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Також судова колегія зазначає, що спірне підвищення до пенсії, є "щомісячною" соціальною виплатою, право на яку у позивача триває з першого до останнього дня календарного місяця, у зв'язку з чим період має бути зазначений за цілий календарний місяць.
За таких обставин, слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого статтею 6 Закону №2195, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч.1 ст.28 Закону №1058 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону №2195 з врахуванням виплачених сум.
Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.195; ст.196; ст.197; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта АР Крим на постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23.02.12 у справі № 2-а-4110/11/0101 -залишити без задоволення.
Постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23.02.12 у справі № 2-а-4110/11/0101 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис Т.М. Дудкіна
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко