Постанова
Іменем України
Справа № 2а-120/60/12
14.11.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дудкіної Т.М.,
суддів Єланської О.Е. ,
Курапової З.І.
секретар судового засідання Гоголева І.А.
за участю сторін:
представник позивача, Громадської Організації "Новосвітська спілка підприємців"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив,
представник відповідача, Новосвітської селищної ради- Коновалов Борис Петрович, довіреність № № б/н від 01.03.12
розглянувши апеляційну скаргу Новосвітської селищної ради на постанову Судацького міського суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Морозова Л.М. ) від 10.09.12 у справі № 2а-120/60/12 (120/1744/12)
за позовом Громадської Організації "Новосвітська спілка підприємців" (вул. Л. Голицина, буд.16,Новий Світ,Судак, місто, Автономна Республіка Крим,98032)
до Новосвітської селищної ради (вул. Л. Голіцина, 16,Новий Світ,Судак, місто, Автономна Республіка Крим,98032)
про визнання неправомірним та скасування рішення,
Громадська організація «Новосвітська спілка підприємців»звернулася до суду з позовом до Новосвітської селищної ради про визнання неправомірним та скасування рішення 27 сесії 6-го скликання Новосвітської селищної ради №233/27/12 від 20.04.2012 року.
Постановою Судацького міського суду АР Крим від 10 вересня2012 року позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано рішення 27 сесії 6-го скликання Новосвітської селищної ради №233/27/12 від 20 квітня 2012 року. Вирішене питання про судові витрати.
Відповідач, не погодившись з зазначеною постановою, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Судацького міського суду АР Крим від 10 вересня 2012 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення.
У судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з підстав у ній зазначених, просив задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду сповіщений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившогося представника позивача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статей 25,26 Закону України «Про місцеве самоврядування»порядок ведення реєстру об'єктів торгівлі, ресторанного господарства і сфери послуг на території смт Новий Світ не входить в компетенцію ані селищної ради, а ні її виконавчого комітету. Громадська організація «Новосвітська спілка підприємців»є належним позивачем, так як право звернення до суду з таким позовом передбачено Статутом позивача.
З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Апеляційним розглядом встановлено, що громадська організація «Новосвітська спілка підприємців»(далі Громадська організація) зареєстрована 05.06.2012 року про що видане свідоцтво про реєстрацію об'єднання громадян.
Як зазначено у п.п. 4.1 п.4 Статуту позивача основною метою діяльності організації є об'єднання осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність, для захисту своїх економічних, правових соціальних та інших інтересів, сприяння їх підприємницькій діяльності, посиленню їх впливу в стосунках з органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, іншими громадськими організаціями, об'єднаннями, тощо.
Відповідно до п.п.4.2 п.4 Статуту - для досягнення мети, організація спрямовує свою діяльність на вирішення завдань, зокрема, захист інтересів, законних прав членів Організації у встановленому чинним законодавством порядку в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи 20.04 2012 року відповідач прийняв рішення №233/27/12 «Про затвердження Порядку ведення єдиного реєстру об'єктів торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг на території смт. Новий Світ та Порядку погодження режиму роботи об'єктів торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг, розташованих на території смт. Новий Світ».
Перевіряючи рішення суду першої інстанції на відповідність вимогам ст.159 КАС України стосовно його законності та обґрунтованості, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно зі статтями 6, 60 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, встановлених законом, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Відповідно до статті 20 Закону України від 16 червня 1992 р № 2460-ХII "Про об'єднання громадян»для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об'єднання громадян користуються правом, зокрема, представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах.
За приписами частини 2 статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт на предмет законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів, зокрема і органів місцевого самоврядування.
Колегією суддів безперечно встановлено, що Громадська організація звернулася до Судацького міського суду АР Крим з адміністративним позовом про оскарження рішення Новосвітської селищної ради саме як позивач. Як вбачається з позовної заяви та встановлено у судовому засіданні, позивач, звернувшись до суду з адміністративним позовом, не зазначив підстав його юридичної заінтересованості, не вказав, які саме його права, свободи чи інтереси, за захистом яких згідно зі ст.6 КАС України він може звернутися до суду, порушено. Також з позовної заяви не вбачається що Громадська організація звернулося до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів своїх членів, оскільки саме себе позиціонує як позивача у справі, ніяким чином не мотивуючи, які права, інтереси та свободи членів організації порушені.
Крім того, як зазначалося вище, статтею 60 КАС України передбачено, що у випадках, встановлених законом, юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Однак в матеріалах справи відсутні довіреності фізичних осіб - членів організації, які б надавали повноваження на представництво їх інтересів в суді та вести їх справи щодо оскарження рішення відповідача про порушення їх прав, у яких такі особи являються позивачем.
В даному випадку позов подано громадською організацією, яка і є позивачем по справі, відкритій провадженням.
На вказаний недолік позовної заяви суд першої інстанції увагу не звернув і під час розгляду справи його не усунув.
Таким чином, виходячи з наведеного, суд визнає обґрунтованими посилання апелянта на те, що, Громадська організація не є суб'єктом, права, охоронювані законом інтереси якого порушено, прийнятим відповідачем рішенням.
Встановлення вказаних обставин є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, про що також зазначено у п. 21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ".
Як про те вказано у п. 21 згаданої постанови Пленуму судам слід мати на увазі, що за правилами частини другої статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта. Суд не може давати оцінку таким обставинам при відкритті провадження в адміністративній справі, а тому не має права відмовити у відкритті провадження у справі чи повернути позовну заяву з посиланням на частину другу цієї статті, якщо особа своє звернення обґрунтовує необхідністю захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Приписи зазначеної частини можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, якщо суд встановить, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано. У такому разі суд не проводить перевірку нормативно-правового акта на предмет його протиправності (законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили).
Судом апеляційної інстанції не встановлено, що позивач є суб'єктом відносин, які регулює оскаржуване рішення, прийняте відповідачем, доказів зворотного судом не добуто, що є підставою для відмови в позові.
Разом з тим суд враховує, що в Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа N 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) в п. 3 зазначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т. ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституція України у ст. 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.
Таким чином, позивач скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене.
Разом з тим, суд першої інстанції при розгляді справи не дав оцінки тій обставині, що до суду звернулася не та особа, якій належить право вимоги як про це вказував у запереченнях на позов представник відповідача та не виконав приписи ч.1 ст.52 КАС України. Не перевірено судом першої інстанції дотримання позивачем вимог п.4 ч.2 ст.108 КАС України, з чого слідує, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права.
Враховуючи те, що позивач не є суб'єктом відносин, які регулює оскаржуване ним рішення, колегія суддів не проводить перевірку цього правового акту на предмет його протиправності (законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили).
З огляду на вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.195,196,п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ч.2 ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ.
Апеляційну скаргу Новосвітської селищної ради задовольнити.
Постанову Судацького міського суду АР Крим від 10 вересня2012року скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 19 листопада 2012 р.
Головуючий суддя Т.М. Дудкіна
Судді О.Е.Єланська
З.І.Курапова