Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" грудня 2012 р.Справа № 5023/4952/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Інте Т.В.
при секретарі судового засідання
розглянувши справу
за позовом ТОВ "Паритет - агро" м. Харків
до ТОВ "Воля", с. Кучерівка
про зобов'язання привести первинні документи у відповідність із здійсненими господарськими операціями
за участю представників сторін:
позивача - Чеглов С.М., свід. № 4537/10 від 18.05.11 р.;
відповідача - Бикова О.Ю., дов. № 1 від 10.11.12 р.;
Позивач - ТОВ "Паритет-агро" звернувся до суду позовом, з урахуванням заявлених та прийнятих судом уточнень, про зобов'язання ТОВ "Воля" привести первинний документ у відповідність із здійсненими господарськими операціями із зазначенням у заліковій вазі товару та підписати видаткову накладну № РН-0000020 від 11.09.12 р. у наступній редакції: залікова вага 34,931 т. (реєстр № ДВ-12003490 від 11.09.12 р.); стягнення з відповідача - ТОВ "Воля" 35338,70 грн. попередньо сплачених за договором № 0608ГІФ від 06.08.12 р.; 14002,09 грн. витрат на очищення соняшника, відповідно до п. 2.2 договору № 0608ПФ від 06,08.12 р.; 125077,76 грн. штрафу за поставку неповного об'єму товару та відшкодування судових витрат по справі.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, зокрема, посилаючись на поставку соняшнику відповідачу "з лану", самовивозом. Ненадання позивачем транспорту для завантаження насіння у строки, передбачені договором, є підставою вбачати у правовідносинах, що виникли, прострочення кредитора. Позивачем не доведено дотримання правил транспортування та зберігання соняшника; не надані докази того, що доведення насіння до певних показників відбувалося саме в рамках спірного договору, а не згідно з іншими договорами, де могли бути передбачені інші вимоги щодо якості насіння.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошувались перерви з 19.11.12 р. до 04.12.12 р., з 04.12.12 р. до 12.12.12 р., з 12.12.12 р. до 19.12.12 р. та з 19.12.12 р. до 28.12.12 р.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Як встановлено судом, відповідно до укладеного між сторонами по справі форвардного договору № 0608ПФ від 06.08.12 р. (далі - договір), продавець (відповідач) зобов'язався поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію - соняшник врожаю 2012 року (далі - товар).
Згідно п. 2.1 договору, кількість товару складає 400,00 +/- 10% тон за вибором продавця. Вартість товару, згідно п. 3.1 договору складає 3700,00 грн. за тону.
Відповідно до п. 4.1 договору, товар поставляється покупцю на умовах самовивозу з с. Петропавлівка, Куп'янського району, Харківської області, в строк до 15.09.12 р. Оплата товару, згідно п. 4.2 договору здійснюється шляхом 100% попередньої оплати.
У виконання зазначеної умови договору, позивачем, за поставлений у майбутньому товар в кількості 400 тон, перераховано на рахунок відповідача 1480000,00 грн., що підтверджено платіжними дорученнями № 557 від 07.08.12 р., № 562 від 08.08.12 р., № 564 від 09.08.12 р. та № 576 від 15.08.12 р. (а.с. 13-16).
В період з 11.09.12 р. по 19.09.12 р. відповідачем за видатковими накладними (а.с. 17-24) було передано позивачу товар в кількості 392,738 тон та повернуто частину попередньої оплати за 7,262 тони, як зайво перераховані кошти.
Підписанням видаткових накладних (а.с. 17-24) позивач та відповідач засвідчили факт прийняття-передачі товару відповідно до умов договору № 0608ПФ від 06.08.12р. Посилання позивача (з урахуванням уточнень) на невідповідність відомостей видаткової накладної № РН-0000020 від 11.09.2012р. здійсненій господарській операції, відображеної у цій видатковій накладній в частині недоотримання товару, є безпідставним.
Враховуючи узгодження сторонами за договором можливості недопоставки 10% від загальної кількості товару, суд визнає відповідача таким, що виконав зобов'язання з поставки соняшника позивачу в повному обсязі, відповідно до умов договору.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п.2.2 договору, якість товару, який постачається за даним договором, повинна відповідати вимогам: вологість - 8%, сміттєва домішка - 3%. Всі інші показники якості товару повинні відповідати ДСТУ4694-2006. Всі витрати, пов'язані з доведенням до вищевказаних норм - за рахунок продавця.
Згідно із ст.268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Згідно із ст.675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Згідно ч.1 ст.687 ЦК України, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Згідно ч.4 ст.687 ЦК України, перевірка додержання умов договору купівлі-продажу щодо предмета договору продавцем і покупцем має здійснюватися на одних і тих самих умовах.
Договором № 0608ПФ від 06.08.12р. не передбачено окремо момент визначення відповідності товару за якістю, а також не передбачено порядок, яким чином, як з боку позивача, так і з боку відповідача, повинна контролюватись та перевірятись якість товару, що підлягає постачанню. Договором також не передбачено приймання товару за фізичною або заліковою вагою, як на це посилається позивач.
Відповідач у відзиві на позов посилається на п.13.1. ДСТУ4694-2006, згідно з яким постачальник гарантує якість товару за умови дотримання правил його транспортування та зберігання.
Позивачем укладено договори на перевезення товару № 1009TS від 10.09.2012р., №10\09-Т від 10.09.2012р.,№1209TS від 12.09.2012р. Відповідач стороною укладених договорів на транспортування товару не є, що відповідає умовам договору № 0608ПФ від 06.08.12р. про самовивіз соняшника і не заперечується сторонами справи.
Позивач надав суду товарно-транспортні накладні (а.с.45-48), на які посилається як на докази перевезення товару з лану відповідача до місця зберігання. Згідно актів приймання-передачі наданих транспортних послуг (виконаних робіт) від 19.10.2012р. до договору № 1209Т5 від 12.09.2012р. (а.с.41) та №1 від 30.09.2012р. до договору № 1009T5 від 10.09.2012р., позивач прийняв послуги з перевезення соняшника з с. Сеньківка Куп'янського району Харківської області до КП «Купянський хлібоприймальний комбінат» та ТОВ «Дворічанський елеватор». Між тим, п.4.1. договору № 0608ПФ від 06.08.12р. передбачено самовивіз насіння з с. Петропавлівка. Перевезення насіння здійснювалось з с. Петропавлівка лише згідно акту приймання-передачі наданих транспортних послуг (виконаних робіт) №10/01Т від 10.01.2012р. (а.с59).
Передбачення в договорі зобов'язання відповідача поставити товар саме у фізичній вазі підтверджується визначенням кількості товару, що має бути поставлений (400 тон +/-10%),сумою договору (1480000,00 грн.) та ціною товару (3700,00 грн. за тону).
Так, видаткові накладні, надані позивачем до справи, підтверджують здійснення господарської операції по передачі товару в кількості 392,738 тон, за ціною 3700,00 грн. за тону на загальну суму 1453130,60 грн.
Сторонами не заперечується отримання товару покупцем від продавця саме за видатковими накладними (а.с.17-24), а не за товарно-транспортними накладними або реєстрами прийняття товару на зберігання.
Надані позивачем, в підтвердження передачі відповідачем товару в заліковій вазі, трьохсторонні акти від 18.09.12 р. до договору купівлі-продажу № НР-196-12 від 17.09.12 р. ( а.с.90) та від 21.09.12 р. до договору купівлі-продажу № НР-220-12 від 20.09.12 р. ( а.с.92), як доказ передачі відповідачем товару в кількості 382703 тони, судом не приймаються, т.я. дослідженням даних актів встановлено, що вони складені в підтвердження передачі позивачем (продавцем) ТОВ "Сєрна" (покупцю) насіння соняшника придбаного у виробника ТОВ "Воля", яке є сільськогосподарським підприємством - виробником, відповідно до ст. 209 п.209.6 Податкового кодексу України та має свідоцтво № 100185736 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, твердження позивача про неналежне оформлення відповідачем видаткової накладної № РН-0000020 від 11.09.12 р., в зв'язку з зазначенням в ній фізичної, замість залікової ваги переданого товару судом не приймаються і оформлення спірної видаткової накладної визнається здійсненим відповідно до умов договору та ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
До того ж, заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача привести первинний документ у відповідність із здійсненими господарськими операціями із зазначенням у заліковій вазі товару та підписати видаткову накладну № РН-0000020 від 11.09.12 р. в редакції: залікова вага 34,931 т. (реєстр № ДВ-12003490 від 11.09.12 р.) визнається судом непередбаченим законом способом захисту, відповідно до ст.20 ГК України та ст. 16 ЦК України, в зв'язку з чим, викладена вимога задоволенню не підлягає.
Як було вище зазначено, відповідно до п. 2.2 договору, якість товару, який постачається, повинна відповідати вимогам: вологість - 8%, смітна домішка - 3%. Всі інші показники якості товару повинні відповідати ДСТУ 4694-2006. Всі витрати, пов'язані з доведенням товару до вищевказаних норм, здійснюються за рахунок продавця.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 14002,09 грн. витрат на очистку соняшника, понесення яких підтверджено платіжними дорученнями № 673 від 18.09.12 р. на суму 5890,62 грн. та № 700 від 21.09.12 р. на суму 8111,47 грн. (а.с.87-88).
Як свідчать матеріали справи, товар вивозився з полів відповідача за товарно-транспортними накладними (а.с. 45-58) з доставкою вантажоодержувачам - ТОВ "Куп'янський КХП" та ТОВ "Дворічанський елеватор".
В підтвердження передачі отриманого від відповідача товару на складське зберігання до ТОВ "Куп'янський КХП" та ТОВ "Дворічанський елеватор" за договорами, відповідно, № 67-12ХР від 02.07.12 р. (а.с.127) та № ХР-03/1208-03 від 03.08.12 р. ( а.с.135), позивачем надані реєстри накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку за період 11.09.12 р. - 19.09.12 р. ( а.с. 64-81).
Відповідно до вказаних договорів зберігання, елеватори зобов'язались надавити платні послуги поклажодавцю (позивачу) з сушіння та очищення переданої продукції.
Дослідивши надані позивачем товарно-транспортні накладні та реєстри, суд встановив, що в підтвердження вивозу товару з полів с. Петровавлівка, у виконання п. 4.1 договору поставки, позивачем надані товарно-транспортні накладні № 395475 від 17.09.12 р. ( а.с.56); № 159044 від 17.09.12 р. та № 159041 від 18.09.12 р.
Решта товарно-транспортних накладних підтверджує доставку товару з полів с. Синьківка, що не відповідає умовам форвардного договору № 0608ПФ від 06.08.12 р.
Згідно реєстрів, за вказаними накладними було передано на зберігання та доробку до ТОВ "Куп'янський КХП" товар: за накладною № 395475 від 17.09.12 р. в кількості 18000 тон ( а.80), за накладною № 159044 від 17.09.12 р. в кількості 22150 тон ( а.с.78) та за накладною № 159041 від 18.09.12 р. в кількості 21430 тон. ( а.с.80).
Враховуючи встановлену додатковою угодою № 1 від 27.08.12 р. до договору зберігання № 67-12 ХР від 02.07.12 р. (а.с.133), вартість послуг з очищення соняшника - 5,76 грн. за тону, загальна сума вартості очистки за трьома реєстрами, згідно рахунків, доданих до справи, складає 354,69 грн., в т.ч. за очистку 18000 тон соняшника - 103,68 грн., за очистку 22150 тон соняшника - 127,58 грн. та за очистку 21430 тон соняшника - 123,43 грн.
Таким чином, заявлені позовні вимоги про стягнення 14002,09 грн. витрат на очищення соняшника підлягають частковому задоволенню в сумі 354,69 грн. В решті вимог суд вважає необхідним відмовити.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 20% позивач посилається на недопоставку товару станом на закінчення робочого дня 15.09.2012р. та п.5.1. договору № 0608ПФ від 06.08.12р., згідно якого, сторони передбачили, що у випадку непостачання або постачання неповного обсягу товару в строк, вказаний у п.4.1. договору (15.09.12 р.), продавець (відповідач) зобов'язується повернути попередньо сплачені грошові кошти в повному обсязі та виплатити покупцеві (позивачу) штраф в розмірі 20% від вартості недопоставленого товару.
Як свідчать матеріали справи, та зазначено позивачем у позовній заяві, відповідачем було повернуто позивачу частину попередньої оплати із розрахунку за недопоставлені 7262 тони товару.
Позивач стверджує, що виконання зобов'язання не втратило для нього інтересу і після настання прострочення постачальника, яке, на його думку, мало місце.
Згідно п.4.1. договору товар постачається на умовах самовивозу з с. Петропавлівка. Сторонами не заперечується, що для належного отримання товару необхідні супутні послуги з транспортування насіння. Зобов'язання з надання транспорту для завантаження соняшника покладалось на позивача, що ним не заперечується і відповідає п.4.1. договору.
Згідно акту приймання-передачі наданих транспортних послуг (виконаних робіт) № 18 від 24.09.12р. (а.с. 59), позивач прийняв без зауважень послуги з транспортування соняшника, що свідчить про відсутність вини перевізника в ненаданні транспорту у строки, визначені замовником. Тобто, позивачем не підтверджена відсутність його вини у вивозі товару з полів відповідача поза строком, встановленим договором.
Доказів виконання свого обов'язку з надання транспорту у встановлені договором строки для завантаження соняшника, або відмови відповідача завантажити насіння у наданий транспорт, позивачем суду не надано.
Відсутність заперечень сторін проти подальшого виконання зобов'язання з передачі товару, фактично є погодженням відстрочення подальшої поставки товару. Крім того, суд бере до уваги, що постачання товару здійснювалось щоденно без перерв, починаючи з 11.09.12 р. Докази відсутності у відповідача товару, що підлягав постачанню позивачеві у кількості, відповідно до умов договору, станом на 15.09.12 р. в матеріалах справи відсутні.
Обов'язок відповідача повідомити про готовність товару до перевезення, умовами договору не передбачені.
Відповідальність за порушення зобов'язання, згідно ст. 614 ЦК України настає для особи, яка його порушила, за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.4 ст. 612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно ч.1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором...
За викладених обставин, суд не вбачає підстав для притягнення відповідача до майнової відповідальності та у задоволенні позовних вимог про стягнення 125077,76 грн. штрафу відмовляє.
У разі часткового задоволення позовних вимог, відповідно до господарського процесуального законодавства, сплачені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст.22, 33, 43, 44, 46, 49, 65, 77, 82-85 ГПК України, ст.ст.20, 193, 268 ГК України, ст.ст. 16, 612, 613, 614, 629, 675, 687 ЦК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля" (вул. Пролетарська, 69, с. Кучерівка, Куп'янський район, Харківська область, 63722, код ЄДРПОУ 30665822, р/р 26002300298885 ТВ БВ 10020/0535 в АТ "Ощадбанк" м. Куп'янськ, МФО 351823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-агро" (вул. Артема, 24, кв. 28, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 31642413, р/р 26005805708290 в ХОД АКБ "Укрсоцбанку", м. Харків, МФО 351748) понесені витрати, згідно з п. 2.2 договору, в сумі 354,69 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 7,09 грн.
В іншій частині в позові відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 28.12.2012 р.
Суддя Інте Т.В.