Рішення від 03.01.2013 по справі 5015/5273/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.13 Справа№ 5015/5273/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прошанський коньячний завод - Україна», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський оптовий торговий дом -02», м.Львів

про: стягнення 43 398,67 грн.

.

Представники:

Від позивача: Осадчий Ю.В. -директор (Довіреність № 1/12-12 від 12.12.2012 р.)

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Прошанський коньячний завод - Україна», м. Київ до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський оптовий торговий дом -02», м.Львів про стягнення 43 398,67 грн.

Ухвалою суду від 13.12.2012 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.01.2013 р.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, просив суд про задоволення позову.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду спору.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

21.03.2012 р. між сторонами у справі було укладено Договір поставки № б/н, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу товар, згідно замовлень, які є невід'ємною частиною Договору, а відповідач у свою чергу зобов'язався приймати та оплачувати отриманий товар.

На виконання договірних зобов'язань, позивачем згідно Видаткових накладних №№ 544, 547 від 07.03.2012 р., №№ 704, 705 від 22.03.2012 р., №№ 904, 907 від 11.04.2012 р., №№ 1071, 1072, 1081 від 25.04.2012 р., №№ 1196, 1197, 1198 від 11.05.2012 р., №№ 1587, 1588, 1589 від 19.06.2012 р. було поставлено товар на загальну суму 61 565,25 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується відтиском печатки та підписом повноважного представника ТзОВ «Херсонський оптовий торговий дім-02»в графі отримав на вищевказаних видаткових накладних.

Згідно п. 6.1 Договору у Додатку № 1 сторони погодили, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу на 70 днів (п. 12 Додатку); на першу партію товару встановлено додаткову відстрочку 30 днів (п. 14.2. Додатку).

В процесі розгляду справи суд встановив, що у визначені Договором строки відповідач отриманого товару не оплатив. Згідно підписаного сторонами Акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2012 р. заборгованість ТзОВ «Херсонський оптовий торговий дом -02»перед відповідачем становила 61 565,25 грн.

Як зазначається у позовній заяві 25.10.2012 р. позивач дізнався, що відповідач вніс до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України рішення засновників (учасників товариства) щодо припинення юридичної особи. Враховуючи вказану обставину залишки нереалізованого товару позивач терміново відізвав. Від відповідача було повернуто позивачу товар на суму 18 932,86 грн.

Таким чином, залишок заборгованості ТзОВ «Херсонський оптовий торговий дом -02»за поставлений позивачем товар становить 42 632,39 грн.

Окрім суми основного боргу, позивач, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми оплати, що становить 766,27 грн.

Загальна сума позовних вимог складає 43 398,67 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки б/н від 21.03.2012 р., відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 61 565,25 грн.

Згідно визначення ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Строк виконання зобов'язання щодо оплати товару сторонами визначений у Додатку № 1, яким передбачено, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу на 70 днів (п. 12 Додатку); на першу партію товару встановлено додаткову відстрочку 30 днів (п. 14.2. Додатку).

В процесі розгляду справи судом встановлено, що договірних зобов'язань відповідач не виконав -отриманого від позивача товару у визначені Договором строки не оплатив.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог, прийшов до висновку, що позовні є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобов'язання щодо оплати товару суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

У зв'язку із сплатою позивачем судового збору в розмірі більшому, ніж встановлено законом, судовий збір на суму 57,50 грн. підлягає поверненню позивачу із державного бюджету згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 194, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський оптовий торговий дом -02»(79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93 Ідентифікаційний код 32125630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прошанський коньячний завод - Україна»(01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/514. Ідентифікаційний код 37402655) 42 632,39 грн. боргу, 766,27 грн. 3 % річних, всього - 43 398,67 грн.; 1 609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Прошанський коньячний завод - Україна»(01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/514. Ідентифікаційний код 37402655) судовий збір в розмірі 57,50 грн. який сплачено згідно Платіжного доручення № 1334 від 10.12.2012 р.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.01.2013 р.

Попередній документ
28487737
Наступний документ
28487739
Інформація про рішення:
№ рішення: 28487738
№ справи: 5015/5273/12
Дата рішення: 03.01.2013
Дата публікації: 09.01.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори