Шуляк Л. В.
Номер провадження2-о/0526/52/2012
Справа № 2 о/0526/52/2012
21 грудня 2012 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:
головуюча суддя Шуляк Л.В.
при секретарі Ходацькій М.В.
за участю заявника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа -Макіївська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,
18 жовтня 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, мотивуючи свої вимоги тим, що не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом у зв*язку з тим, що в тексті заповіту помилково зазначено, що вона є онукою спадкодавця.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_2 підтримала заявлені вимоги, в обгрунтування яких, послалася на факти та обставини викладені у заяві та пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла рідна тітка її матері - ОСОБА_3, яка за життя заповіла їй належну останній на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2. У даній квартирі вона з вересня 2006 року проживала разом з ОСОБА_3 до дня її смерті, здійснюючи за останньою догляд, оскільки близьких родичів крім неї та її матері та не мала. Після смерті ОСОБА_3 вона у встановленому законом порядку звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак державним нотаріусом у видачі свідоцтва на право власності за заповітом було відмовлено на підставі того, що в тексті заповіту невірно вказано, що вона є онукою ОСОБА_3
За наведених обставин вона позбавлена можливості отримати правовстановлюючий документ, тому просить встановити, що заповіт, посвідчений 04 травня 1993 року державним нотаріусом Третьої макіївської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 за реєстровим № 1346, складений від імені ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно якому остання належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 41,28 кв.м. заповіла онукі ОСОБА_2, складено на її ім*я.
Заінтересована особа -Макіївська міська рада, яка належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, не використала наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення заявниці, допитавши свідків та перевіривши надані докази, в межах заявлених вимог (ст. 11 ЦПК України) суд встановив наступне.
ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 18 жовтня 1954 року в Кіровському відділі ЗАГС міста Макіївки Донецької області, актовий запис 788. Від даного шлюбу подружжя ОСОБА_3 дітей не мало.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 61 рік, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим ІНФОРМАЦІЯ_3 відділом РАГС Центрально-Міського райвиконкому міста Макіївки Донецької області.
Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого комітетом по економіці, приватизації та управлінню комунальною власністю Макіївської міської ради від 12 березня 1993 року, квартира АДРЕСА_2, на праві приватної власності належить ОСОБА_3. Дане свідоцтво 05 квітня 1993 року зареєстровано в комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка»в реєстрову книгу № 197 за реєстровим номером 39575.
Зазначені факти і обставини визнані сторонами у судовому засіданні, вони підтверджені наявними в матеріалах справи документами, тому у відповідності до правил частини 1 статті 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження -це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 88 років, що підтверджено даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 11 січня 2012 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області.
Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з належної ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_2.
Згідно заповіту, посвідченому 04 травня 1993 року державним нотаріусом Третьої макіївської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 за реєстровим № 1346, ОСОБА_3, належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 41,28 кв.м. заповіла онучці - ОСОБА_2.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, вік яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 - мати заявниці пояснила, що ОСОБА_3 була рідною сестрою її матері ОСОБА_8 і доводилась їй рідною тіткою. Подружжя ОСОБА_3 своїх дітей не мало, тому ОСОБА_3 дуже любила її дочку ОСОБА_2, вважаючи останню своєю онукою. У травні 1993 році ОСОБА_3 особисто розпорядилася належним їй майном на випадок своєї смерті, склавши в нотаріальній конторі заповіт, згідно якому заповіла належну їй на праві приватної власності квартиру ОСОБА_2, яку вказала своєю онукою, тоді як остання доводилась їй внучатою племінницею. Про існування заповіту вони з дочкою знали, оскільки ОСОБА_3 показала їм його, однак на ту обставину, що заявниця вказана онукою особливої уваги не звернули, вважаючи її несуттєвою. З вересня 2006 року по день смерті ОСОБА_3 її дочка ОСОБА_2 постійно проживала в квартирі спадкодавця, здійснюючи за останньою догляд.
Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 -сусіди померлої ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердили вищенаведені факти і обставини, пояснивши, що ОСОБА_3, яка своїх дітей не мала, дуже любила свою внучату племінницю ОСОБА_2, яку з дитинства називала своєю онукою. З 2006 року ОСОБА_2 постійно проживала з ОСОБА_3 у належній останній на праві приватної власності квартирі АДРЕСА_2. Саме заявниця та її матір займалися організацією похорону ОСОБА_3 При цьому за життя ОСОБА_3 розповідала їм про те, що заповіла належну їй квартиру ОСОБА_2
Як пояснила в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 -колега матері заявниці, ОСОБА_2 останні роки проживала однією сім*єю з рідною тіткою її матері - ОСОБА_3
У суда не має підстав ставити під сумнів правдивість фактів, повідомлених свідками, викладеними ними обставин, оскільки вони є особами не зацікавленими у вирішенні даної справи, викладені ними обставини не заперечувала в судовому засіданні заявниця, їх свідчення підтверджуються іншими об'єктивними доказами.
Згідно інформації Третьої макіївської державної нотаріальної контори 05 травня 2012 року була відкрита спадкова справа № 164/2012 на ім*я спадкодавця ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі заяви про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від ОСОБА_2. Заповіт, посвідчений 04 травня 1993 року від імені спадкодавця ОСОБА_3 на ім*я ОСОБА_2 з часу його посвідчення не змінювався і не скасовувався.
Факт наявності родинних стосунків між заявницею, її матір*ю та спадкодавцем ОСОБА_3 підтверджений наявними в матеріалах справи документами: свідоцтвами про народження, свідоцтвами про одруження, сімейними фотографіями. Проживання ОСОБА_2 з 2006 року в квартирі ОСОБА_3, крім пояснень вищенаведених свідків, підтверджено представленою заявницею поштовою кореспонденцією, яку вона у цей період часу отримувала за адресою: АДРЕСА_2.
Спадкоємців, які у відповідності до ст. 1241 ЦК України мають право на обов*язкову частку у спадщині, судом під час розгляду справи не встановлено.
Встановлення факту належності їй заповіту, ОСОБА_2 необхідно для отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що при посвідченні спірного заповіту державним нотаріусом помилково вказано, що ОСОБА_2 є онукою ОСОБА_3, а тому визнає вимоги ОСОБА_2 обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 169, 212, 213, 214, 215, 234, ч.1 ст. 256 Цивільно -процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_2 задовольнити.
Встановити факт, що заповіт, посвідчений 04 травня 1993 року державним нотаріусом Третьої макіївської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 за реєстровим № 1346, складеним від імені ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно якому остання належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 41,28 кв.м. заповіла онуці ОСОБА_2, складено на ім*я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Макіївки Донецької області, яка не є онукою спадкодавця.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційний суд Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: