Справа 436/7633/12
"26" грудня 2012 р. Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючий, суддя Сухоруков А.О.,
при секретарі Сядро Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди,
18 жовтня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди.
Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що відповідач ОСОБА_2 20 травня 2012 року у присутності 72 осіб під час загальних зборів членів Садівничого товариства «Шиянка»образила її честь та гідність, звинувативши в алкоголізмі. Після вказаних слів в неї стався серцевий напад і їй було надано медичну допомогу.
Вона є пенсіонеркою та ветераном праці, все життя працювала чесно і сумлінно, не страждала та не страждає на захворювання алкоголізмом, і взагалі майже не вживає спиртні напої, а тому сказане відповідачем образило її честь та гідність, завдало моральних страждань.
За таких обставин вважає, що відповідач зобов'язана спростувати недостовірно поширену нею інформацію та відшкодувати їй моральну шкоду.
На підставі викладеного позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірно поширену нею інформацію перед членами Садівничого товариства «Шиянка», принисти вибачення та стягнути 10000,00 грн. у якості відшкодування моральної шкоди та витрати, пов'язані з розглядом справи (а.с.а.с. 2-4).
15 листопада 2012 року ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву в якому вказала на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог позивача.
Заперечення мотивовані тим, що 20 травня 2012 року на загальних зборах Садівничого товариства «Шиянка»вона в прямій мові не говорила про наявність чи відсутність алкогольної залежності ОСОБА_1, а лише зачитала письмову заяву електрика товариства, який вказав про перешкоди, що йому чинила ОСОБА_1 із іншими членами садівничого товариства, від яких разом було чутно запах алкоголю.
Враховуючи викладене, не вважає, що якимось чином принизила честь та гідність позивача, завдала їй моральної шкоди, а тому в задоволенні позову просить суд відмовити (а.с.а.с. 20-22).
Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, обґрунтувавши їх з тих же підстав, що викладені у позовній заяві, просили суд задовольнити позов в заявлений спосіб. В своїх пояснення позивач зазначила, що висловлювання відповідача щодо наявності в неї алкогольної залежності образили її честь та гідність, на цьому ґрунті вона зазнала моральних страждань.
Відповідач та її представник в судовому засіданні проти позову заперечували в повному обсязі, вважаючи вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними, просили суд в їх задоволенні відмовити, мотивуючи з тих же підстав, що зазначені в письмових запереченнях проти позову. Акцентували увагу суду на тій обставині, що сказане відповідачем не було прямою мовою, а зачитано зі слів електрика, і взагалі не несе в собі образливої чи принизливої інформації на адресу саме позивача. Зазначила, що так само як і позивач, є пенсіонеркою, і заявлена сума моральної шкоди в 10000,00 грн. є непомірною для неї.
Вислухавши доводи та пояснення учасників процесу, покази свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав, встановлених у судовому засіданні.
Судом встановлено, що 20 жовтня 2011 року електрик ОСОБА_3 звернувся до правління Садівничого товариства «Шиянка»із заявою, в якій просив розібрати подію, що трапилася із ним під час ремонтування електромережі за участю ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, від яких було чутно запах алкоголю (а.с. 23).
20 травня 2012 року під головуванням відповідача ОСОБА_2 на зборах садоводів Садівничого товариства «Шиянка»в присутності 79 його членів була розглянута заява електрика ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 перешкоджали йому у виконанні своїх службових обов'язків, вимагали віддати ключі від щитової, при цьому від зазначених осіб було чутно запах алкоголю (а.с. 11-14).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що була присутня під час зборів членів Садівничого товариства «Шиянка», що відбувалися 20 травня 2012 року. Була оголошена заява електрика ОСОБА_3 в якій зазначалося зокрема про те, що від ОСОБА_1 було чутно запах алкоголю. Після оголошення цією заяви відповідач ОСОБА_2 почала її коментувати, говорячи, що ОСОБА_1 «алкоголічка».
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що була присутня на початку зборів Садівничого товариства «Шиянка», що відбувалися 20 травня 2012 року, однак не дочекавшись кінця, пішла з них, залишивши там свою дочку. Після зборів її дочка говорила їй про те, що ОСОБА_2 привселюдно називала ОСОБА_1 «алкоголічкою». Після зборів у ОСОБА_1 підвищився тиск, її покликали і вона зробила ОСОБА_1 укол та дала таблетку для пониження тиску. На прохання ОСОБА_1 вона залишилася в неї, оскільки тій було погано.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що була присутня на зборах членів Садівничого товариства «Шиянка», що відбувалися 20 травня 2012 року, на яких була оголошена заява електрика ОСОБА_3 в якій йшлось про те, що вона разом із іншими, зокрема із ОСОБА_1, перебували в стані алкогольного сп'яніння. Зазначену заяву почала коментувати ОСОБА_2, зазначаючи про те, що ОСОБА_1 страждає алкоголізмом.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що також був присутній на зборах членів Садівничого товариства «Шиянка», що відбувалися 20 травня 2012 року. На зазначених зборах в дійсності була оголошена заява електрика ОСОБА_3, однак ніхто ОСОБА_1 «алкоголічкою»не називав, а навпаки, саме ОСОБА_1 виступала і лаялася нецензурною лайкою на зборах. Взагалі, він характеризує ОСОБА_1 з негативною сторони, оскільки вона постійно дозволяє собі висловлюватися нецензурною лайкою, зловживає алкоголем, ходить в п'яному вигляді і в інциденті з електриком від ОСОБА_1 в дійсності було чутно запах алкоголю.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що 20 травня 2012 року була присутня на зборах членів Садівничого товариства «Шиянка», на якому була зачитана заява електрика ОСОБА_3, в якій йшлось про те, що йому чинили перешкоди у проведення ремонту електромережі особи, серед яких зокрема була ОСОБА_1 При цьому, ці особи, включаючи ОСОБА_1, були не тверезі. На зборах ніхто ОСОБА_1 не ображав і «алкоголічкою»не називав.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що також була присутня на зборах членів Садівничого товариства «Шиянка», що відбувалися 20 травня 2012 року, і на цих зборах жодних образливих речей відносно ОСОБА_1 сказано не було. При цьому, ОСОБА_1 та її поплічники заважали проведенню зборів. Членам садівничого товариства відомо, що ОСОБА_1 збирається разом із іншими у ОСОБА_9 і там вони вживають горілчані напої.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що під час проведення зборів членів Садівничого товариства «Шиянка», що відбувалися 20 травня 2012 року, на яких вона була присутня також, ОСОБА_2 нічого образливого в бік ОСОБА_1 не казала. Після оголошення заяви електричка ОСОБА_3, на зборах почався балаган, однак ОСОБА_2 мовчала. В епізоді з електриком, що ставля восени 2011 року, вона припускає, що від ОСОБА_1 було чутно запах алкоголю.
В силу ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Здійснення цих прав може бути обмежене законом, зокрема, для захисту репутації або прав інших людей.
Статтею 270 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право, зокрема, на повагу до гідності та честі.
Відповідно до ч. 2 ст. 273 Цивільного кодексу України, юридичні особи, їх працівники, окремі фізичні особи, професійні обов'язки яких стосуються особистих немайнових прав фізичної особи, зобов'язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бути порушені. Діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові права.
Стаття 276 Цивільного кодексу України визначає, що орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.
Згідно ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
За змістом ч.3 ст. 277 Цивільного кодексу України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Змістом ст. 297 Цивільного кодексу України визначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Закон України «Про інформацію»визначає правові підстави інформаційної діяльності, встановлює відповідальність за порушення у сфері інформаційних відносин та підстави для звільнення від відповідальності.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про інформацію»порушенням законодавства про інформацію, зокрема, є поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь та гідність.
Аналізуючи положення наведених норм законодавства, співвідношуючи їх із встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими.
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»від 27 лютого 2009 року в пункті 4 роз'яснює судам, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
В судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт поширення зі сторони відповідача ОСОБА_2 недостовірної інформації у відношенні позивача ОСОБА_1, що було підтверджено показами свідків, які на думку суду в даній правовій площині правовідносин є належними доказами.
Згідно пояснень усіх допитаних в судовому засіданні свідків, під час зібрання членів Садівничого товариства «Шиянка», що відбувалося 20 травня 2012 року, була оголошена заява ОСОБА_3
В зазначеній заяві, окрім інших відомостей, носила стверджувальний характер інформація про те, що від ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 було чутно запах алкоголю. Ці обставини заяви були доведені до присутніх на зборах осіб у вигляді саме твердження, а не припущення.
При цьому, після оголошення цієї заяви за показами всіх без виключення свідків, що були безпосередньо присутні під час зборів, почалися гострі суперечки між її присутніми.
Допитані свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_9 прямо вказували на те, що після оголошення цієї заяви ОСОБА_2 почала її коментувати, зазначаючи про зловживання ОСОБА_1 алкогольними напоями.
Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зазначали, що не чули нічого образливо від ОСОБА_2 в бік ОСОБА_1 Однак зазначені свідки в судовому засіданні також і піддали критиці позивача ОСОБА_1, зазначаючи, що вона «зловживає алкогольними напоями», «не дає нікому життя», «вступає з усіма в конфлікти», «виражається відносно інших нецензурною лайкою». Зазначені свідки, заявлені відповідачем, виказують стосовно ОСОБА_1 усталені між ними уявлення про вживання нею алкогольних напоїв.
Тобто покази зазначених свідків не можна вважати повністю об'єктивними, оскільки, зважаючи на їх ставлення до позивача, ці свідки не є безсторонніми і в своїй інтерпретації можуть викривити дійсні обставини.
Суд вважає підтвердженим факт розповсюдження недостовірної інформації щодо зловживання ОСОБА_1 спиртними напоями.
Так, ст. 277 Цивільного кодексу України фактично визначає презумпцію добропорядності, тобто поширена інформація, що носить дискредитуючий характер, апріорі неправомірна. Обов'язок про доведення зворотного в даному випадку покладається на особу, що дану інформацію поширила.
Жодних доказів на підтвердження достовірності інформації, що розповсюджував відповідач про позивача, суду надано не було. За матеріалами справи позивач ОСОБА_1 характеризується виключно з позитивної сторони за місцем проживання (а.с. 10).
У зв'язку викладеним, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати ОСОБА_2П, спростувати недостовірну інформацію щодо зловживання ОСОБА_1 спиртними напоями на загальних зборах СТ «Шиянка».
У відповідності до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних чи душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Беручи до уваги дійсні обставини справи, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити частково позов про відшкодування моральної шкоди на суму у розмірі 500,00 грн., що відповідатиме дійсним обставинам справи, глибині та тривалості її душевних страждань, та буде необхідною і достатньою компенсацією.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 23, 270, 273, 276, 277, 297, 1167 ЦК України, ст.ст.4-8, 10, 11, 18, 57-60, 130, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію щодо зловживання ОСОБА_1 спиртними напоями, на загальних зборах членів Садівничого товариства «Шиянка», найближчих за часом з дня набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 500 (п'ятисот) гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.О. Сухоруков