Справа № 0413/5607/2012
2/0413/3051/2012
(заочне)
26.12.2012 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого -судді Борис О.Н., при секретарі: Хазієвій Т.В., без присутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»до ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставне майно, -
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(надалі ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»або Банк) по довіреності Самокиш В.Ю. звернулась до суду з позовною заявою про звернення стягнення на заставлене майно за Договором застави від 19.03.2009 року в розмірі 81000,00 гривень та стягнення судового збору сплаченого при зверненні з позовом до суду з ОСОБА_4
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.03.2009 р. між позивачем та третьою особою, в особі відповідача був укладений договір фінансового лізингу № L 3222-03/09, згідно з п. 1.1 якого Лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації, а Лізингоодержувач (відповідач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. Позивач умови Договору виконав у повному обсязі, придбавши предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передавши його у тимчасове володіння відповідачу. Проте, відповідачка зобов'язання належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість, у зв'язку з чим позивач просить звернути стягнення на заставне майно.
У судове засідання від представника позивача по довіреності Кириленко Л.П. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити. При цьому зазначила, що не заперечує проти ухвалення по справі у заочному порядку.
Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи належним чином сповіщена, що підтверджено письмовими матеріалами справи, про причину не явки суду не повідомила. Суд, у відповідності з ст. 224 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Проаналізувавши обставини справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню у повному обсязі. До такого висновку суд приходить на підставі з наступного.
В судовому засіданні встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до вимог ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, 19.03.2009 р. між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»та ТОВ «Олдаш», в особі генерального директора ОСОБА_4 був укладений Договір фінансового лізингу № L 3222-03/09. Згідно п. 1.1 зазначеного Договору, Лізингодавець (Позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток №2 до Договору), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. Даний факт підтверджується матеріалами справи (а.с. 18-21).
Позивач (лізингодавець) умови Договору виконав у повному обсязі, придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння відповідачу (лізингоодержувачу), що підтверджується Актом приймання-передачі предмета лізингу від 06.04.2009 р., який підписаний продавцем, лізингодавцем та лізингоодержувачем (а.с. 29).
Проте, лізингоодержувач в порушення умов Договору, зокрема, п.п. 5.1-5.5, п. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу Додаток №4 до Договору (а.с. 24-28), належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого за утворилась заборгованість на загальну суму 834 268,63 гривень, про що свідчать копії рахунків-фактур в матеріалах справи (а.с. 30-39).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, згідно з вимогами договору та у встановлений строк, що передбачено ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України.
Відповідно до ст. 611 ч. 1 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 625 ч. 1 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
В матеріалах справи (а.с. 40-43), містяться рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2010 р. та від 24.02.2011 р. про стягнення з ТОВ «Олдаш»- 590107,21 гривень та 244161,42 гривень на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль». Проте, постановами державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Чеботарьовим А.С. від 30.06.2011 р. виконавчий документ (наказ № 27/223-10 виданий 20.12.2010 р. Господарським судом Дніпропетровської області та наказ № 20/32-11 виданий 11.03.2011 р. Господарським судом Дніпропетровської області) повернуті стягувачу у зв'язку з відсутністю на рахунках ТОВ «Олдаш»грошових коштів для погашення заборгованості перед ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»та відсутністю майна на яке можливо звернути стягнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язання по Договору фінансового лізингу № L 3222-33/09, 19 березня 2009 року був укладений Договір застави між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»та ОСОБА_4 (а.с. 7-13). Відповідно до п. 1.2. Договору застави, відповідачка передала у заставу Заставодержателю (позивачу) належне їй на праві власності рухоме майно, а саме: «Трактор марки МТЗ-82.1.26», 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований Криворізьким підрозділом Держтехнагляду 23.07.2007 р.; жатка валкова прицепна, модель ЖВП-4,9, 2006 року випуску, заводський номер 36, виготовлена у ВАТ «Конструкторське бюро «Бердянсксельмаш»; культиватор навісний для високостебельних культур в комплексі з зубовими боронами (4 шт.), 2006 року випуску, марка КРНВ-4,2, заводський номер 07535 (присвоєний номер), паспорт КРН 42.000 ПС, виготовлений у ВАТ «Червона Зірка».
Вартість Предмету застави сторони погодили в сумі 81 000,00 грн. (п.1.2 Договору застави).
Відповідно до ст. 611 ч. 1 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 625 ч. 1 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до п. 2.2 Договору застави, у випадках, передбачених пунктами 7.2, 8.1., позивач має право задовольнити за рахунок Предмета застави свої вимоги щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за Договором лізингу та/або зверненням стягнення на Предмет застави відповідно до цього Договору, у т.ч. витрати, пов'язані із оцінкою предмета застави, набуттям Заставодержателем права власності на предмет застави; відшкодування затрат на утримання і збереження Предмета застави; сплати неустойки відповідно до Договору лізингу; сплати лізингових платежів відповідно до умов Договору лізингу; відшкодування збитків, завданих порушенням умов Договору лізингу та/або порушенням Заставодавцем цього Договору.
Пунктом 8.1. Договору застави передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання всіх або окремих зобов'язань, що забезпечені заставою, Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави і задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави.
Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (Заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частиною 1 ст. 583 ЦК України передбачено, що Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором, що передбачено ч. 2 ст. 589 ЦК України.
Так, згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд керується ст. 88 ЦПК України та стягує з відповідача на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»суму сплаченого судового збору.
Таким чином, дослідивши надані докази, проаналізувавши обставини справи, належність та допустимість доказів, суд приходить до висновку, що вимоги ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 3, 10, 15, 60, 88, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 6, 11, 14-16, 509, 526-527, 572, 583, 589, 610-611, 623, 625, 627-629 Цивільного Кодексу України, Законом України «Про заставу», суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»до ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставне майно - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_4 суму боргу за договором фінансового лізингу № L 3222-03/09 від 19 березня 2009 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно за Договором застави від 19.03.2009 р. в розмірі 81000,00 гривень, а саме на:
- «Трактор марки МТЗ-82.1.26», 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований Криворізьким підрозділом Держтехнагляду 23 липня 2007 р, що належить ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини Серія НОМЕР_4 від 23 липня 2007 року;
- Жатка валкова прицепна, модель ЖВП-4,9, 2006 року випуску, заводський номер 36, виготовлена у ВАТ «Конструкторське бюро «Бердянсксельмаш», що належить ОСОБА_4 на підставі Акту Приймання-Передачі та квитанції до прибуткового касового ордера № 16 від 04.09.2006 року;
- Культиватор навісний для високостебельних культур в комплексі з зубовими боронами (4 шт), 2006 року випуску, марка КРНВ-4,2, заводський номер 07535 (присвоєний номер), паспорт КРН 42.000 ПС, виготовлений у ВАТ «Червона Зірка», що належить ОСОБА_4 на підставі Акту Приймання-Передачі та квитанції до прибуткового касового ордера № 16 від 04.09.2006 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Лізинг Аваль»судовий збір в сумі 810 гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: О. Н. Борис