Справа № 422/4114/12
№ 2/422/3869 (4114)
2012 рік
26 листопада 2012 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області про повернення земельної ділянки, зобов'язання привести її у придатний для використання стан та стягнення заподіяних збитків, -
Прокурор Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради 4 травня 2012 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1, третя особа: Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області про повернення земельної ділянки, зобов'язання привести її у придатний для використання стан та стягнення заподіяних збитків. Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2012 року позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, які були виправлені 25 липня 2012 року.
Позивач у своєму позові посилався на те, що перевіркою, проведеною прокуратурою Ленінського району м. Дніпропетровська, встановлено, що станом на 27 квітня 2012 року ОСОБА_1 розмістив на земельній ділянці в прибережно-захисній смузі р. Дніпро, а саме: біля 15-20 метрів від урізу води, в АДРЕСА_1, площею 0,0042 га, нестаціонарні споруди -металевий кіоск з прибудованою до нього тентованою палаткою. Відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 3, 24-25 квітня 2012 року, власником зазначених споруд є ОСОБА_1, будь-які правовстановлюючі документи на земельну ділянку в нього відсутні. Право власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правом власності інших суб'єктів та кожне порушення закону при використанні земельних ділянок без дозвільних документів є порушенням державних інтересів. Позивач просив суд повернути державі в особі Дніпропетровської міської ради самовільно зайняту земельну ділянку та забов'язати відповідача привести її у придатний для використання вид за власний рахунок, а також стягнути з відповідача збитки, заподіяні незаконним використанням земельної ділянки, у розмірі 5 грн. 90 коп.
Представник Дніпропетровської міської ради позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у своїй заяві до суду просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги визнавав та просив їх задовольнити, розглянувши справу у попередньому судовому засіданні.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку, яка знаходиться у АДРЕСА_1, у прибережній зоні р. Дніпро, площею 0,0042 га, та встановив там нестаціонарні споруди -металевий кіоск з прибудованою до нього тентованою палаткою, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 3, 24-25 квітня 2012 року (а.с. 3-5).
Відповідно до відповіді управління ДМР по управлінню майном колишнього селища міського типу Таромське від 28 березня 2012 року, дозволів на діяльність кафе, землекористування на вищезазначеній земельній ділянці управлінням не надавалось (а.с. 6).
Згідно з поясненнями, наданими Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області від 22 жовтня 2012 року, встановлено, що інспекцією було проведено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання земельної ділянки, у розмірі 5 грн. 90 коп. (а.с. 29-31) та направлено на адресу відповідача претензію з пропозицією сплатити збитки, які ОСОБА_1 було сплачено у повному обсязі, про що свідчать копії квитанції (а.с. 32).
На підставі ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
П. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»зазначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питання регулювання земельних відносин, отже в даному випадку спірні правовідносини пов'язані з виконанням ДМР делегованих їй законом повноважень органу виконавчої влади.
Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвічує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
На підставі ст. 212 ЗК України, передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Таким чином, позовні вимоги про повернення та приведення у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку підлягають задоволенню.
Ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, в тому числі відшкодування завданих збитків.
Разом з тим, з наданих пояснень Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 22 жовтня 2012 року (а.с. 29-31) та наданої копії квитанції від 29 травня 2012 року (а.с. 32) вбачається, що сума завданих збитків відповідачем ОСОБА_1 вже була сплачена, тому позовні вимоги про стягнення збитків за незаконне використання земельною ділянкою задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору (п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп. -п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Судовий збір щодо вимог матеріального характеру підлягає віднесенню за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 14 Конституцією України, п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 1 ст. 116, ст. 125, ч. 2 ст. 152, ст. 212 ЗК України, ч. 3 ст. 88, ч. 4 ст. 130, ч. ч. 1, 4 ст. 174, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути державі в особі в особі Дніпропетровської міської ради самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0042 га, яка знаходиться в районі АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_1 за власний рахунок привести земельну ділянку площею 0,0042 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1, у придатний для використання стан шляхом знесення металевого кіоску з прибудованою до нього тентованою палаткою.
У задоволенні інших позовних вимог прокурору Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.
Судовий збір щодо вимог матеріального характеру віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя