Копія
Іменем України
Справа № 2а-4521/12/0170/20
05.12.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Кучерука О.В. ,
Мунтян О.І.
секретар судового засідання Самбурська Т.В.
за участю сторін:
представник відповідача, Військової частини А1743 - Ковиньов Олександр Валентинович, довіреність № 43 від 10.01.12
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 12.06.12 у справі № 2а-4521/12/0170/20
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
до Військової частини А1743 (вул. Калініна, 4,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)
про визнання протиправним та скасування наказу № 186 від 18 квітня 2012 р.,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.06.12у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_3 звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 05.12.12 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Позивач не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини А1743 від 18.04.2012 року №186 "Про відсутність на службі без поважних причин та покарання винних" за відсутність на службі з 16 години по 18 годину 22.03.2012 року без поважних причин на заступника командира кадр протитанкового дивізіону з озброєння капітана ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана за порушення статей 12 та 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дісциплінарного Статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року№ 551-XIV
З вказаного наказу вбачається, що вищезазначене порушення полягало в тому, що в ході проведення службового розслідування було встановлено, що з 16 години до 18 години 22.03.2012 року капітан ОСОБА_3 був відсутній на службі без поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав повістку про виклик до Окружного адміністративного суду АР Крим на 22.03.2012 року о 16 годині.
Відповідно до статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України № 548-XIV від 24.03.1999 року, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника(ст. 14 Статуту).
Як встановлено у статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
- додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;
- бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;
- додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
- виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
- поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Судом встановлено, що безпосереднім начальником позивача є капітан ОСОБА_5
22.03.2012 року безпосереднім начальником позивача був командир військової частини А 1743 ОСОБА_6
Таким чином, оскільки позивач з приводу необхідності явки до суду для розгляду справи за його позовом особисто не повідомляв будь-яким чином до дня судового засідання ні свого безпосереднього начальника, ні начальника військової частини, то у випадку відбуття в день судового засідання він повинен був з приводу особистого питання звернутися до командира військової частини А 1743 ОСОБА_6 за дозволом для залишення місця служби.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент проведення службового розслідування, на підставі якого було винесено оскаржуваний наказ, в своїх письмових поясненнях від 06.04.2011 року позивач повідомив про те, що командир військової частини знав про те, що він знаходиться в судовому засіданні з отриманої ухвали суду про відкриття провадження по адміністративній справі.
Також матеріалами справи встановлено, за підписом командира військової частини А 1743 ОСОБА_6, останній повідомляє, що 22.03.2012 року позивач до нього, як до безпосереднього начальника, з питання отримання дозволу для вибуття до суду не звертався.
Суд звертає увагу на те, що після проведеної перевірки командир військової частини А 1743 ОСОБА_6 підписав наказ №186 від 18 квітня 2012 року, що свідчить про те, що він погодився з встановленими розслідуванням обставинами та зробленими висновками.
Таким чином, перевіряючи обґрунтованість прийняття наказу від 18.04.2012 року №186 у відповідності до критеріїв, закріплених у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, враховуючи ті обставини, які мали значення на момент прийняття наказу, суд встановив, що саме на момент його прийняття, за результатами службового розслідування, було встановлено факт відсутності позивача на службі без звернення до свого безпосереднього начальника з приводу необхідності прибуття до суду на той час і, відповідно, відсутності на службі певний час, що в розумінні статей 12 та 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, є невиконанням вимоги військового статуту, тобто порушенням військовослужбовцем військової дисципліни в період проходження служби.
Судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на те, що він доповідав в усній формі в процесі телефонної розмови командиру військової частини про необхідність його відбуття до суду 22.03.2012 року, суперечить встановленим обставинам, які мали значення і враховувалися при прийнятті наказу, тому не приймаються судом, як докази освідомленості командира військової частини А 1743 ОСОБА_6 про причини відсутності позивача 22.03.2012 року на службі.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність позивачем достатніх доказів обґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суперечать вимогам діючого законодавства та не підтверджені матеріалами справи.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.06.12 у справі № 2а-4521/12/0170/20 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 грудня 2012 р.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис О.В.Кучерук
підпис О.І. Мунтян
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва