Копія
Іменем України
Справа № 2а-561/12/0170/26
05.12.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Кучерука О.В. ,
Мунтян О.І.
секретар судового засідання Мазнєва А.О.
за участю сторін:
представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Євпаторія АР Крим- Бурова Ольга Дмитрівна, довіреність № 01-5/31 від 16.01.12
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі Автономної Республіки на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В. ) від 24.04.12 у справі № 2а-561/12/0170/26
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі Автономної Республіки (вул. Строітельна, 6-а,Саки,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96500)
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Євпаторія АР Крим (вул. 9 Травня, 122,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97406)
про стягнення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.12 у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, представник Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі Автономної Республіки звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.
Разом з апеляційною скаргою заявник апеляційної скарги просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, однак з урахуванням той обставини, що строк на апеляційне оскарження фактично заявником апеляційної скарги не пропущений, ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду провадження по справі за апеляційною скаргою заявника було відкрито без попереднього вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 05.12.12 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Представник позивача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між розрахунками Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі АРК та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Євпаторія АРК виникли розбіжності до акту та списку осіб, яким виплачено пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Між позивачем та відповідачем виникли неузгодженості щодо прийняття до відшкодування витрат на виплату та доставку суми державної адресної допомоги.
Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо стягнення з відповідача витрат на виплату державної адресної допомоги, судова колегія зазначає наступне.
Постановою № 5-4/4 від 04.03.03р. Правління пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (зареєстровано в Міністерстві юстиції 16.05.03р. № 376/7697) (далі Порядок № 5-4/4 від 04.03.03р.).
Зазначеним порядком встановлено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат.
Пунктом 5 Порядку № 5 - 4/4 встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
На підставі акту узгоджується довідка про відшкодування, згідно якої на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що всі відшкодування понесених витрат повинні погоджуватись між правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Колегія суддів зазначає, що стягнення з відповідача відповідних грошових коштів може призвести до подвійного фінансування зазначених витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Щодо включення позивачем до розміру витрат відшкодування державної адресної допомоги, судова колегія зазначає наступне.
Виплата пенсій, відповідно до ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення"№ 1788-ХІІ від 05.11.1991р., здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницької діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003р. № 1058-IV, непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Відповідно до Постанови КМУ від 26.03.08р. № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"у п. 2 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Частиною 3 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№ 1058-IV від 09.07.03р. передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.08р. № 265, не включається.
Таким чином, дія Постанови КМУ від 26.03.08р. № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість доводів позивача про те, що державна адресна допомога у даному випадку є пенсією по інвалідності, включається до її основного розміру і повинна відшкодовуватися відповідачем на загальних підставах.
Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку №5-4/4 від 04.03.03р., відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г"статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені, відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094.
Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом -суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"та інших нормативно-правових актів. Даний перелік є вичерпним, та "державна адресна допомога до пенсії"до нього не входить.
Колегія суддів зазначає, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як Постановою КМУ від 26.03.08р. № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Таким чином, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови КМУ від 26.03.08р. № 265.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції здійснив вірний аналіз діючого законодавства та дійшов вірного висновку щодо відсутності підстави для задоволення позовних вимог.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі Автономної Республіки - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В. ) від 24.04.12 у справі № 2а-561/12/0170/26 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 грудня 2012 р.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис О.В.Кучерук
підпис О.І. Мунтян
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва