Копія
Іменем України
Справа № 2а-15040/11/0170/26
05.12.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Кучерука О.В. ,
Мунтян О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В. ) від 19.04.12 у справі № 2а-15040/11/0170/26
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Прокуратури м. Феодосії АР Крим (вул. Українська, 5,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)
про визнання протиправною бездіяльність та спонукання до виконання певних дій,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.12 у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_2 звернулася до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції , прийняти нову постанову. Також позивач в апеляційній скарзі зазначив про розгляд справи у її відсутність.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Управлінням житлово -комунального господарства виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим 09.12.2010 року було складено протокол № 181 про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що ОСОБА_2, являючись власником приватизованої квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, не уклала договір про надання послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, чим порушила Правила користування приміщенням житлових будинків та споруд, що свідчить про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.11).
Протокол № 181 від 09.12.2010 року не підписаний правопорушником, про що зроблено відмітку у протоколі: " правопорушник від пояснень відмовилася у присутності свідків; гр. ОСОБА_4 ознайомлена з датою і змістом розгляду справи" (зворотній бік а.с.11).
Протокол складений у присутності свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підписалися у протоколі.
Супровідним листом від 21.12.2010 року за № 395 Комунальне підприємство "ЖЕК 3"направило ОСОБА_2 два екземпляра договору про надання послуг з утримання будинків та споруд, та прибудинкових територій, просило підписати договір у десятиденний строк та повернути на адресу Комунального підприємства "ЖЕК 3"один екземпляр договору. Також повідомляло, що у разі відмови підписати договір, справа буде передана до суду для спонукання укласти договір у судовому порядку (а.с.12).
Листом від 21.02.2011 року за № 03-11/605/03-22/13 Відділ державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим Міністерства юстиції повідомив ОСОБА_2 про те, що на примусовому виконані знаходиться виконавчий документ -постанова у справі про адміністративне правопорушення № 43/859, який виданий адміністративною комісією при виконкомі Феодосійської міськради 15.12.2010 року, про стягнення адміністративного штрафу в розмірі 51,00 грн.
28.01.2011 року постанова передана на примусове виконання виконавчого відділу ДВС.
31.01.2011 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Позивач зазначає, що являється пенсіонером і враховуючи розмір штрафу, відповідно до ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо розмір заборгованості не перевищує двох мінімальних заробітних плат, державний виконавець має право направити розпорядження на утримання з пенсії без перевірки майнового стану (а.с.38).
На виконанні Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим м. Феодосія знаходилася постанова про проведення виконавчих дій від 09.02.2011 року у сумі 15,00 грн., штраф № 43/589 від 15.12.2010 року в суму 51,00 грн. до місцевого бюджету м. Феодосія, постанова на утримання виконавчого збору від 09.02.2011 року у сумі 5,10 грн.
Станом на 01.12.2011 року утримані і перераховані всі суми, що підтверджується довідкою, виданою Управлінням Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим (а.с.39).
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 неодноразово зверталася із заявами та скаргами до прокуратури м. Феодосії АР Крим (а.с.15-20, 25-34, 35, 82-83, 86-89, 91, 92, 93,13-118).
Прокуратурою м. Феодосії АР Крим були надані відповіді на звернення ОСОБА_2 (а.с.13, 21, 22, 23, 24, 37, 38, 84, 90, 94-95, 97-98,119).
Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.
В уточнених позовних вимогах позивач просить визнати бездіяльність відповідача стосовно спонукання укладення договору КПЖЕК-3.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Прокуратури м. Феодосії, третя особа - Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора № 3", у якому просила визнати протиправною бездіяльність Прокуратури м. Феодосії щодо ненадання відповіді на її скарги, визнати незаконними дії Прокуратури м. Феодосії відносно не визначення підробленого протоколу № 181, складеного Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора № 3", спонукати призупинити дію відділу Державної виконавчої служби від 31.01.2011 року, визнати нечинним рішення Прокуратури м. Феодосії стосовно накладення штрафу у розмірі 51 грн., спонукати Прокуратуру м. Феодосії внести протест щодо незаконного складання на позивача постанови Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора № 3", прийняти заходи відносно керівника Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 3"ОСОБА_7 стосовно підробки підписів у протоколі № 181, стягнути моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.07.2011 року у справі № 2а-5386/11/0170/2 позов задоволено частково; визнано протиправними бездіяльність Прокуратури м. Феодосія щодо неприйняття заходів прокурорського реагування, передбачених чинним законодавством, після встановлення факту відсутності підпису ОСОБА_2 в протоколі про адміністративні правопорушення № 181 від 09.12.2010 року, складеного Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора № 3"; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного суду від 08.11.2011 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.07.2011 року залишено без змін.
Таким чином, Окружним адміністративним судом розглянуті та задоволені вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Прокуратури м. Феодосія щодо неприйняття заходів прокурорського реагування, передбачених чинним законодавством, після встановлення факту відсутності підпису ОСОБА_2 в протоколі про адміністративні правопорушення № 181 від 09.12.2010 року, складеного Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора № 3".
Що стосується бездіяльності відповідача стосовно спонукання укладення договору КПЖЕК-3, судова колегія зазначає наступне.
Бездіяльність -це певна форма поведінки особи, пов'язана з невиконанням нею дій, які вона повинна була і могла вчинити в силу покладених на неї посадових обов'язків, згідно з чинним законодавством України.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Згідно зі ст.19 Закону України "Про прокуратуру", предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:
1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;
2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
У ст. 7 Закону України "Про звернення громадян"визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду (ст.14 Закону України "Про звернення громадян").
Згідно зі ст. 15 Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст.20 Закону України "Про звернення громадян").
Матеріалам справи підтверджується звернення ОСОБА_2 до прокуратури м. Феодосія АР Крим з заявами щодо прийняття заходів прокурорського реагування по факту підробки її підпису під час складання протоколу № 181 від 09.12.2010 року
Прокуратура м. Феодосія АР Крим, діючи відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян", розглянувши звернення позивача, надіслала на адресу ОСОБА_4 відповіді № 491н/п06 від 12.01.2011 року, № 491 н/п від 11.02.2011 року, № 491 н/п06 від 13.04.2011 року.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність позивачем достатніх доказів обґрунтованості бездіяльності Прокуратури м. Феодосія АР Крим, у зв'язку з чим позовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають, оскільки суперечать вимогам діючого законодавства та не підтверджені матеріалами справи.
Стосовно позовних вимог про стягнення з прокуратури м. Феодосія АР Крим коштів у розмірі 71,10 грн. як незаконно стягнутих з позивача (ст. 1166 Цивільного кодексу України) та стягнення з прокуратури м. Феодосія АР Крим моральної шкоди у розмірі 1000 грн. на користь позивача (ст. 1167 Цивільного кодексу України), судова колегія зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що сума 71,10 грн., яку просить стягнути позивач, складається з :
- 51,00 грн. штраф на підставі постанови у справі про адміністративне правопорушення № 43/859, яка видана адміністративною комісією при виконкомі Феодосійської міськради 15.12.2010 року;
- 15,00 грн. - за проведення виконавчих дій;
- 5,10 грн. - утримання виконавчого збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України,позивачем не наведено доказів обґрунтування вимог про стягнення з прокуратури м. Феодосія АР Крим коштів у розмірі 71,10 грн.
Судова колегія зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини (ст.1167 ЦК України).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"№ 6 від 27.03.1992 року, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи ( п.2).
Судова колегія зазначає, що необхідною умовою виникнення відповідальності у вигляді обов'язку відшкодувати заподіяну майнову і немайнову шкоду є неправомірність дій або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду, причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою, вини особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б однієї з обов'язкових складових відповідальності за заподіяння шкоди взагалі виключає її настання.
В матеріалах справи відсутні обґрунтування позовних вимог щодо шкоди, заподіяної інтересам та правам позивача внаслідок бездіяльності відповідача стосовно спонукання укладення договору КПЖЕК-3, докази наявності причинного зв'язку між будь-якою шкодою, заподіяною його інтересам (правам), та діями відповідача .
Керуючись ст. 1167 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо відсутності підстав для задоволення вимог по стягненню з відповідачів моральної шкоди.
Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.12 у справі № 2а-15040/11/0170/26 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис О.В.Кучерук
підпис О.І. Мунтян
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва