Копія
Іменем України
Справа № 2а-7071/10/4/0170
05.12.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Кучерука О.В. ,
Мунтян О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 14.06.12 у справі № 2а-7071/10/4/0170
за позовом Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" (вул. Ген. Васильєва, 44,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)
про скасування рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.12 адміністративний позов - задоволено.
Скасовано рішення Управління Пенсійного України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим №366 від 13.05.2010 року про застосування фінансових санкцій в сумі 14048,28 грн. та нарахування пені в розмірі 23130,72 грн.
Не погодившись з постановою суду, представник Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державне підприємство Видавництво і друкарня "Таврида" являється юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.2002 року.
На спірні правовідносини розповсюджувались норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі: Закону №1058) які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 13.05.2010 року прийнято рішення №366 про застосування фінансових санкцій в сумі 14048,28 гривень та нарахування пені в сумі 23130,72 гривень за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на підставі п. 2 ч. 9 ст.106 Закону №1058 (а.с.6 том 1).
Відповідно до розрахунку фінансової санкції та пені, заборгованість виникла 20.08.2009 року та була сплачена у період з 06.01.2010 року по 11.02.2010 року (за рахунком 1-5%) та з 06.01.2010 року по 19.02.2010 року (за рахунком 4%, 32%, 42 %) (а.с. 48 том 1).
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону №1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону №1058, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. При цьому Закон № 1058-ІV не передбачає будь-яких підстав для звільнення від фінансової відповідальності за порушення граничних термінів сплати страхових внесків.
При цьому, відповідно до ч.13 ст.106 Закону №1058, про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Відповідно до ч.14 ст.106 Закону №1058, рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.
Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у серпні 2009 року до відповідача було подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень 2009 року в розмірі 140482,75 грн., у тому числі 132114,28 грн. за рахунком 4%, 32%, 42 %, 8368,47 грн. за рахунком 1-5%.
Відповідач, сплачені страхові внески за липень 2009 року, перерозподілив на погашення боргу в порядку календарної черговості.
Судова колегія вважає необхідним зазначити, що внаслідок здійснення відповідачем перерозподілу сплачених позивачем страхових внесків за липень 2009 року у позивача утворилася заборгованість зі страхових внесків за липень 2009 року.
Колегія суддів встановила, що грошові кошти, направлені позивачем на оплату страхових внесків, самостійно перерозподілялися відповідачем, в т.ч. на погашення сум фінансових санкцій і пені у порядку календарної черговості виникнення заборгованості, за рішеннями позивача №1032 від 13.12.2007 року, №321 від 13.03.2009 року та №691 від 08.06.2006 року.
В обґрунтування дії, відповідач посилається на ч.5 ст.106 Закону №1058, якою визначено право Пенсійного фонду за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки погашати суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення та право здійснювати зарахування поточних сум страхових внесків, сплачених страхувальником на погашення наявної недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Однак судова колегія не бере ці доводи до уваги, оскільки перерозподіл сум грошових коштів, сплачених позивачем на оплату страхових внесків на погашення заборгованості за рішеннями №1032 від 13.12.2007 року, №321 від 13.03.2009 року та №691 від 08.06.2006 року призвів у т.ч. до невірного розрахунку фінансових санкцій та пені за рішенням №366 від 13.05.2010 року про застосування фінансових санкцій в сумі 14048,28 грн. та нарахування пені в розмірі 23130,72 грн.
13.12.2007 року відповідачем прийнято рішення №1032 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до позивача на суму 591619,8 грн. за період з 20.04.2006 року по 07.12.2007 року та за період з 20.05.2005 року по 14.09.2006 року.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.2008 року по справі №2а-3197/08/8 визнано протиправними дії відповідача по самостійному перерозподілу грошових коштів позивача, сплачених на оплату страхових внесків, на користь погашення заборгованості по рішенню відповідача №1032 від 13.12.2007 року після відкриття Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК виконавчого провадження по примусовому виконанню цього рішення та в період його примусового виконання, також визнано протиправними дії відповідача по самостійному зміненню призначення платежів та перерозподілу страхових внесків позивача на користь погашення пені та фінансових санкцій за цим рішенням, в період з лютого 2008 року по червень 2008 року.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.2008 року по справі №2а-3197/08/8 залишено без змін.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Виходячи з позиції суду, викладеної у справі №2а-3197/08/8, борг за рішенням №1032 від 13.12.2007 року мав бути внесений до картки особового рахунку страхувальника - позивача у справі лише після його остаточного узгодження, тобто після набрання чинності постановою Господарського суду АРК по справі №2-29/466-2007А про оскарження рішення № 1032 від 13.12.2007 року, отже, не раніше 05.06.2008 року. Саме з цього часу поточні платежі могли бути перерозподілені на погашення боргу за рішенням №1032 від 13.12.2007 року, а до 05.06.2008 року відповідач не мав право проводити ніяких дій стосовно погашення заборгованості, яка виникла на підставі цього рішення.
Судова колегія зазначає, що штрафні санкції та пеня за рішенням №1032 від 13.12.2007 року, були виключені відповідачем з картки особового рахунку лише в листопаді 2010 року.
Судова колегія вважає необхідним зазначити, що у разі своєчасного здійснення відповідачем зворотного перерозподілу страхових внесків, які були направлені на погашення заборгованості за рішенням №1032 від 13.12.2007 року, а саме: виключення їх з погашення заборгованості за рішенням №1032 та направлення їх на сплату страхових внесків, у відповідача не виникло б підстав для винесення оскаржуваного рішення №366 від 13.05.2010 року, адже страхові внески за липень 2009 року сплачувались позивачем у визначені Законом №1058 строки.
Також, судом встановлено, що відповідачем 13.03.2009 року прийнято рішення №321 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на підставі п. 2 ч. 9 ст.106 Закону №1058, на загальну суму 75441,47 грн. за період з 20.03.2008 року по 03.10.2008 року
Постановою Окружного адміністративного суду від 07.12.2009 року по справі №2а-10638/09/6/0170 визнано протиправним та скасовано рішення відповідача №321 від 13.03.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.12.2009 року по справі № 2а-10638/09/6/0170 залишено без змін.
В постанові №2а-10638/09/6/0170 в адміністративній справі, що набрало законної сили 14.07.2010 року, зазначено, що з урахуванням фактичної сплати позивачем страхових внесків, що підлягали сплаті за лютий 2008 року, враховуючи рішення у справі №2а-3197/08/8/0170, суд дійшов висновку про неправомірність прийнятого відповідачем рішення №321 від 13.03.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування позивачу пені за несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків, дії з перерозподілу яких визнані судом, під час розгляду справи № 2а-3197/08/8/0170, протиправними.
Колегія суддів зазначає, що штрафні санкції та пеня за рішенням №321 від 13.03.2009 року, відображені в особовому рахунку 03.08.2009 року, були виключені відповідачем з картки особового рахунку лише 15.09.2010 року.
З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що в період з 03.08.2009 року до 15.09.2010 року страхові внески необґрунтовано направлялися на погашення рішення №321 від 13.03.2009 року.
Таким чином, страхові внески за липень 2009 року, що входили до цього періоду, також необґрунтовано направлені на погашення рішення №321 від 13.03.2009 року.
Також судом встановлено, що рішенням №691 від 08.06.2006 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 180230,64 грн. та нарахована пеня у розмірі 56467,19 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 року по справі №2а-10525/09/1/0170 за апеляційною скаргою позивача на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2010 року у справі №2а-10525/09/1/0170 зазначену постанову скасовано, прийнято нове рішення по справі. Визнано незаконними дії працівників відповідача стосовно перерозподілу страхових коштів у розмірі 268958,90 грн., які надходили від підприємства та Центрального ВВДВС Сімферопольського МУЮ у період з 13.11.2006 року по 13.04.2007 року в рахунок сплати фінансових санкцій і пені за рішенням №691 від 08.06.2006 року на суму 236697,83 грн. Зобов'язано відповідача зарахувати в рахунок сплати страхових внесків суми, які надходили від підприємства у період з 13.11.2006 року по 13.04.2007 року за відповідний місяць.
Постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 року по справі №2а-10525/09/1/0170 набрала чинності 17.01.2011 року.
Суд при винесенні постанови по справі №2а-10525/09/1/0170 встановив, що відповідач перерозподілом поточних страхових внесків підприємства, сплачених в період з 13.11.2006 року по 13.04.2007 року, самостійно погасив суму за рішенням №691 від 08.06.2006 року, зазначений перерозподіл поточних сум підприємства, було здійснено з порушенням норм законодавства, а саме в період оскарження рішення №691 від 08.06.2006 року в період розгляду Господарським судом АР Крим справи №-30/12844-2006А за позовом відповідача до підприємства про стягнення суми за цим рішенням, а саме 21.07.2008 року (до прийняття ГС АРК Постанови по справі №2-24/16047-2006А про стягнення з підприємства суми за рішенням №691 від 08.06.2006 року).
В постанові по справі №2а-10525/09/1/0170 зазначено, що отримання відповідачем виконавчого листа №2-30/12844-2006А про стягнення з підприємства суми за рішенням №691 від 08.06.2006 року у розмірі 236697,83 грн. призвело до подвійного стягнення суми: перше - перерозподілом поточних страхових внесків підприємства на користь рішення №691; друге - стягнення в судовому порядку за виконавчим листом №2-30.12844-2006А про стягнення з підприємства суми за рішенням №691 від 08.06.2006 року.
Згідно матеріалів справи, відповідачем штрафні санкції та пеня за рішенням №691 від 08.06.06 року взагалі не були виключені з картки особового рахунку позивача, хоча постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 року по справі №2а-10525/09/1/0170 набрала чинності 17.01.2011 року.
Судова колегія зазначає, що між відповідачем та позивачем укладено договір про розстрочення від 20.12.2010 року, відповідно до умов якого відповідач надає позивачу розстрочку сплати накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року штрафів та пені на суму 931953,53 грн. з 20.12.2010 року до 20.06.2014 року з відстрочкою першого платежу на 90 календарних днів.
Розстрочені суми фінансових санкцій та пені в сумі 697429 грн. були фактично повернуті на сплату страхових внесків за період 2005-2010 років.
Внаслідок чого, станом на 20.12.2010 року у позивача виникла заборгованість з фінансових санкцій та пені в розмірі 961953,53 грн., але вся недоїмка зі страхових внесків була погашена.
У зв'язку з розстроченням позивачеві пені та фінансових санкцій, нарахованих у період з 01.01.2007 року до 01.01.2009 року, та відповідно зворотнім перерозподілом пенсійним фондом всіх страхових внесків, які раніше направлялись на погашення фінансових санкцій та пені, на погашення недоїмки зі страхових внесків, відповідно до картки особового рахунку у ДП Видавництво і друкарня "Таврида" станом на 01.01.2011 року відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції здійснив вірний аналіз діючого законодавства та дійшов вірного висновку щодо наявності підстави для задоволення позовних вимог.
Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що сума недоїмки, з якої відповідачем розраховувалися штрафні санкції та пеня за рішенням №366 від 13.05.2010 року, є безпідставними, отже рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим №366 від 13.05.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені є неправомірним та підлягає скасуванню.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 14.06.12 у справі № 2а-7071/10/4/0170 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис О.В.Кучерук
підпис О.І. Мунтян
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва