Копія
Іменем України
Справа № 2а-4918/12/0170/12
28.11.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Мунтян О.І. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Сухобрус О.М.
за участю сторін:
представник відповідача, Військової частини А1743 - Ковиньов Олександр Валентинович, довіреність № 43 від 10.01.12
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 01.06.12 у справі № 2а-4918/12/0170/12
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
до Військової частини А1743 (вул. Калініна, 4, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)
про визнання протиправним і скасування наказу,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.06.12 в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.06.12, прийняти нову постанову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 28.11.12 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Позивач не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 проходить службу в Збройних Силах України, з 17.06.2009, відповідно до Наказу командира ВЧ А 1743 № 121, виконує службові обов'язки на посаді заступника кадру протитанкового артилерійського дивізіону з озброєння.
26.06.2009 Наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України позивачу присвоєно військове звання -капітан.
Наказом Командира ВЧ А 1743 від 26.04.2012 № 206 (п.25 ), за незадовільні показники у командирській підготовці на капітана ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення -"догана"та позбавлено премії за квітень 2012 року в повному обсязі.
Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо визнання протиправним та скасування наказової частини (пункт 25) Наказу від 26.04.2012 № 206 командира ВЧ А 1743, судова колегія зазначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що згідно організаційно-методичних вказівок заступника командувача Військово-Морських Сил України з берегової оборони -начальника Центру військ берегової оборони щодо підготовки у 2012 навчальному році від 14.11.2011 за вих. № 2984/ДСК, командирська підготовка офіцерів в частині планується з 1 грудня, незалежно від порядку комплектування частини особовим складом.
Основними предметами підготовки визначено: стрільба і управління вогнем артилерії, тактична, технічна, вогнева, фізична підготовка.
Контрольні заняття з офіцерами, сержантами під керівництвом безпосередніх командирів проводяться 1 раз на місяць.
За підсумками проведених контрольних занять в квітні 2012 року зі спеціальної підготовки та з технічної підготовки позивач отримав наступні оцінки:
- Технічна підготовка -оцінка "2"- позивачем надано вірні відповіді на 2 з 5 питань;
- Спеціальна підготовка - оцінка "2"- позивачем надано вірні відповіді на 1 з 5 питань.
Отже позивач мав незадовільні показники в командирській підготовці, що й було відображено в Наказі Командира ВЧ А 1743 від 26.04.2012 № 206.
Вирішуючи питання щодо правильності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (зі змінами та доповненнями) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 11 вказаного Закону, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців певні обов'язки, зокрема - постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Крім того обов'язки військовослужбовців внутрішньої служби визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами та доповненнями, відповідно до Розділу 2 якого (ст. 59) до загальних обов'язків командирів віднесено в тому числі постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників).
Згідно ст. 109 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Заступник командира батальйону з озброєння, в мирний і воєнний час відповідає за технічне забезпечення батальйону, за технічний стан озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, їх правильну експлуатацію, ремонт та евакуацію, за технічну підготовку особового складу батальйону, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан підпорядкованих йому підрозділів.
Таким чином, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позивач, отримавши незадовільні показники в командирській підготовці (спеціальній та технічній) за підсумками контрольних занять в квітні 2012 року, порушив вимоги ст.ст.11,59,109 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, які передбачають обов'язкі командира кадр протитанкового дивізіону з озброєння.
Згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999, № 551-XIV (зі змінами та доповненнями), розділ 1 загальні положення, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна досягається шляхом:
виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі;
особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів;
формування правової культури військовослужбовців;
умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;
зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;
підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;
чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;
бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;
додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Статтею 45 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до ст. 68 Дисциплінарного статуту, на молодших та старших офіцерів можуть бути накладене в якості дисциплінарного стягнення догана .
Згідно ст. 71 Дисциплінарного статуту, командир полку, бригади, дивізії щодо підлеглих офіцерів має право:
а) робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану;
б) попереджувати про неповну службову відповідність.
З вищенаведеного слідує, що за неналежне виконання службових та посадових обов'язків військовослужбовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.
Доводи позивача щодо відсутності взаємозв'язку між особистими показниками в командирській підготовці та виконанням службових обов'язків є необґрунтованими, оскільки вказана підготовка є складової його військового обов'язку.
Судова колегія зазначає, що у зв'язку з неналежним виконання службових обов'язків позивачем, що виразилось у незадовільних показниках командирської підготовки за квітень 2012, у командира ВЧ А 1743 були підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.
Позивачем, в порядку ст. 71 КАС України, не надано належних та допустимих доказів вчинення з боку Командира ВЧ А 1743 дискримінаційних дій.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для позбавлення позивача премії за квітень 2012 року судова колегія зазначає наступне.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам визначений Інструкцією, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 р. № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за № 638/15329.
Відповідно до п. 31.1. Інструкції, командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.
Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково.
Згідно п. 31.5. вказаної Інструкції, командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково тільки за:
- порушення статутних правил несення служби у варті, добовому наряді, під час патрулювання та бойового чергування;
- особисті незадовільні показники в командирській, бойовій та мобілізаційній підготовці, невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним (педагогічним) складом, ад'юнктами, докторантами;
- порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів щодо збереження державної таємниці;
- систематичне порушення термінів виконання письмових наказів, розпоряджень та доручень;
- систематичне запізнення на службу без поважних причин (більше трьох разів на місяць).
Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що командир ВЧ А 1743, приймаючи рішення про позбавлення позивача премії за квітень 2012 року, діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи не підтверджується наявність ознак протиправності наказової частини (пункт 25) Наказу від 26.04.2012 № 206 командира ВЧ А 1743.
Таким чином, судова колегія вважає що вимоги позивача не ґрунтуються на законі, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 01.06.12 у справі № 2а-4918/12/0170/12 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 03.12.12
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис О.І. Мунтян
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва