Копія
Іменем України
Справа № 2а-3372/11/2770
21.05.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Курапової З.І.
секретар судового засідання Каптусаров С.Д.
за участю сторін:
позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_2- не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила,
представник відповідача, Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя- Коверко Ілона Сергіївна, довіреність № 1/10-025 від 12.03.12
розглянувши матеріали справи № 2а-3372/11/2770 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Лотова Ю.В.) від 06.01.12
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,99057)
до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, буд. 24, м. Севастополь,99014)
про визнання незаконною та скасування податкової вимоги,-
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 06.01.12 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання незаконною та скасування податкової вимоги, задоволено.
Визнано противоправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя від 22.09.2011 року № 427.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3,40 грн. шляхом їх списання із рахунку Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до суду, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 06.01.12 та прийняти нове рішення по справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Позивач зареєстрована як фізична особа підприємець Гагарінською районною державною адміністрацією міста Севастополя, узята на облік до органів державної податкової служби. За її заявковою є платником єдиного податку на підприємницьку діяльність, про що позивачу надані відповідні свідоцтва.
Позивачу за її заявою на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності на 2011 рік видано свідоцтво про сплату єдиного податку, яким засвідчена сплата єдиного податку у розмірі 200,00 грн.
Відповідно до платіжних доручень позивачем сплачено єдиний податок до місцевого державного бюджету у розмірі 86,00 грн. та єдиний внесок до Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі за січень місяць.
09.09.2011 року позивач звернулась до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя із заявою, відповідно до якої просила провести звірку з єдиного податку за період з 01.12.2010 по 08.09.2011 року.
22.09.2011 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя винесена податкова вимога № 427, відповідно до якої відповідач станом на 22.09.2011 року сума податкового боргу платника податку за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 109,77 грн.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року № 727/98, із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 (далі Указ № 727) суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісячно не пізніше 20-го числа наступного місяця. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: - до місцевого бюджету - 43 відсотки; - до Пенсійного фонду України - 42 відсотки.
Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1996 року визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, у тому числі єдиний податок.
Підрозділом 8 цього Кодексу встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»застосовуються з урахуванням таких особливостей:
- нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються суб'єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(з наступними змінами) або фіксований податок відповідно до абзаців шостого - двадцять восьмого пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;
- єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(з наступними змінами) та Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 30 - 31, ст. 195) (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.
Відповідно до ст. 2 Указу № 727, в редакції, що діє з 01 січня 2011 року Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727»від 16.03.2000 року № 507 зі змінами та доповненнями, внесеними відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. № 507»від 27.12.2010 року № 1196 роз'яснено, що в Указі Президента України від 3 липня 1998 р. N 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 р. N 746), крім іншого, розподіл сплачених суб'єктом малого підприємництва сум єдиного податку Державною казначейською службою не здійснюється. Суб'єкт малого підприємництва сплачує: - 43 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету; - 57 відсотків нарахованого єдиного податку на рахунки органів Пенсійного фонду України як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем єдиний податок був сплачений відповідно до норм діючого, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства та підстав для винесення податкової вимоги немає.
Крім того, відповідачем не надано доказів повідомлення платників податків, у тому числі позивача, про необхідність сплати єдиного податку в порядку, що діяв до 01 січня 2011 року.
Також інформація про введення нового порядку сплати єдиного податку, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. № 507»від 27.12.2010 року № 1196 була розміщена на офіційному сайті Державної податкової адміністрації у м. Севастополі.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки відповідачем не надано належних доказів , що податкова вимога № 427 від 22.09.2011 року була прийнята відповідачем правомірно, обґрунтовано та на підставі діючого законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 06.01.12 у справі № 2а-3372/11/2770 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 28 травня 2012 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис З.І.Курапова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук