Ухвала від 21.05.2012 по справі 2а-3103/11/2770

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3103/11/2770

21.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Каптусаров С.Д.

за участю сторін:

представник позивача, Профспілки "Захист"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

розглянувши апеляційну скаргу Профспілки "Захист" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кравченко М.М.) від 05.12.11

за позовом Профспілки "Захист" (вул. Яблучкова, буд. 12, кв.2, м. Севастополь, 99704)

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі (вул. Пушкіна , буд. 10, м. Севастополь,99011)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання надати інформацію,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополь від 05.12.11 у задоволені адміністративного позову Профспілки "Захист" до Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання надати інформацію, відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополь від 05.12.11 та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги.

Скарга вмотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Зокрема, на думку апелянта, судом порушенні норми Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.09.1999 №1045-XIV та Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992р. №2657-XII. Суд першої інстанції, як вважає апелянт, безпідставно дійшов висновку про відсутність бездіяльності відповідача, оскільки суд не вирішив питання про те, чи була фактично надана запитувана інформація.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Профспілки "Захист".

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Профспілка "Захист" звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання надати інформацію, оскільки позивач вважає, що він не отримав вичерпних відповідей на свої письмові звернення.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992р. №2657-XII (в редакції від 10.05.2011року) закріплено, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

При цьому, реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (ч.2 ст.5 ЗУ №2657-XII).

Частиною 1 статті 28 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.09.1999 №1045-XIV встановлено, що профспілки, їх об'єднання мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.

При апеляційному перегляді справи, встановлено, що Профспілковий представник, голова Ради Профспілки "Захист" звернувся з письмовим запитом від 30.08.2011р. №13 та 06.09.2011року №14 (а.с.4-5) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі з метою отримання інформації необхідної для захисту прав та законних інтересів члена Профспілки.

За результатами розгляду письмових звернень, Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі в законодавчо встановлені терміни було надано відповідь за вих №2/1250 від 02.09.2011року та вих. №1/953 від 14.06.2011року (а.с.6-7).

З аналізу норм діючого законодавства випливає, що тільки незгода зі змістом письмової відповіді, тобто посилання на відсутність у відповідях тієї інформації, яку запитував позивач не може свідчити про наявність бездіяльності відповідача, з урахуванням чого не має законних підстав для зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі надати позивачу відповіді на запитання, зазначені в запитах від 30.08.2011року №13 та 06.09.2011року №14.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки позивачем належних доказів неправомірної бездіяльності Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі не надано.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Профспілки "Захист" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 05.12.11 у справі №2а-3103/11/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис З.І.Курапова

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук

Попередній документ
28481361
Наступний документ
28481363
Інформація про рішення:
№ рішення: 28481362
№ справи: 2а-3103/11/2770
Дата рішення: 21.05.2012
Дата публікації: 10.01.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо: