26 грудня 2012 року м. Київ К/9991/79864/12
Суддя Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І.,
розглянувши касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року
у справі № 2а-1670/10986/11
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 07 липня 2012 року подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, повний текст ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року був складений 03 травня 2012 року, тоді як касаційну скаргу було направлено податковим органом до суду касаційної інстанції 13 грудня 2012 року, тобто із пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник, порушуючи питання про поновлення зазначеного процесуального строку, вказує на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2012 року касаційну скаргу відповідача було повернуто на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим відповідач повторно звернувся до суду касаційної інстанції з порушенням строку, визначеного статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з цим, відповідач не обґрунтовує та документально не підтверджує причини проміжку часу тривалості між датою поставлення рішення суду апеляційної інстанції та поданням касаційної скарги первісно, який перевищує строк, встановлений частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України. Не додано також доказів надіслання (отримання нарочно) копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Відтак, названа причина не вказує на поважність пропуску податковою інспекцією строку касаційного оскарження.
Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази, якими за даних обставин можуть бути: обґрунтування та документальне підтвердження причини проміжку часу тривалості між датою постановлення рішення суду апеляційної інстанції та поданням касаційної скарги первісно, обґрунтування та документальне підтвердження причини проміжку часу тривалості між датою отримання рішення суду першої інстанції та датою звернення до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою первісно, довідка суду апеляційної інстанції щодо дати надіслання (або видачі рішення суду, оригінал поштового конверта, в якому рішення суду було надіслано на адресу скаржника (у разі отримання копії рішення поштою), а також будь які інші фактичні дані та докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Виходячи з наведенного та відповідно до приписів частини 4 статті 214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись ст. ст. 108, 210-215 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І.