"20" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/49116/12
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівГордійчук М. П.,
Черпіцької Л. Т.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області на постанову Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 травня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 25 %.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької обл. від 22 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2012 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач подав касаційну скаргу на них, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що позивачу призначено пенсію державного службовця.
Спір у справі виник внаслідок того, що, на думку позивача, відповідач безпідставно при визначенні розміру заробітної плати, з якої виплачується пенсія, враховував надбавку за вислугу років в розмірі 20 %, а не в розмірі 25 %, яку отримував позивач.
Суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками судів.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно із статтею 33 цього Закону заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" визначено порядок і умови перерахунку пенсії державним службовцям. Зазначено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" передбачено, що посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.
Враховуючи викладене та те, що перед звільненням з роботи та виходом на пенсію державного службовця позивач фактично отримувала надбавку за вислугу років у розмірі 25 % від посадового окладу та з неї проводились страхові відрахування до Пенсійного фонду, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність дій управління Пенсійного фонду України при відмові у перерахунку пенсії позивача з урахуванням 25 % надбавки за вислугу років та наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області залишити без задоволення, а постанову Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 травня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.