"18" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/74993/11
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівГордійчук М. П.,
Черпіцької Л. Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Малого підприємства виробничо-комерційної приватної фірми "Вікторія" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року у справі за позовом Малого підприємства виробничо-комерційної приватної фірми "Вікторія" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про скасування наказу,
встановив:
У квітні 2010 року Мале підприємство виробничо-комерційна приватна фірма «Вікторія»звернулось до суду з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про скасування наказу № 19 від 01 квітня 2010 року «Про скасування дозволу на виконання будівельних робіт»та залишення в силі дозволу № 142 від 07 серпня 2009 року на виконання будівельних робіт.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В запереченнях відповідач просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення -без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судами встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Барської міської ради Барського району Вінницької області від 30 січня 2008 року № 11 позивачу надано дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації по будівництві 5-поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованим торгівельним комплексом по вул. К. Лібкнехта, 7а , в м. Бар, Вінницької області.
07 серпня 2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області видано дозвіл № 142 на виконання позивачем будівельних робіт по вказаній адресі.
01 квітня 2010 року до інспекції надійшов лист № 29/2573 від УБОЗ ГУ МВС України у Вінницькій області щодо повторного вивчення матеріалів, які стали підставою для надання позивачу дозволу від 07 серпня 2009 року № 142 на виконання ним будівельних робіт по вул. К. Лібкнехта, 7а, в м. Бар, Вінницької області.
Наказом № 19 від 01 квітня 2010 року відповідач скасував дозвіл № 142 від 07 серпня 2009 року.
Підставою скасування цього дозволу зазначено невідповідність проектно-кошторисної документації позивача вимогам пп. 3.1.2. п. 3 архітектурно-планувального завдання.
Не погоджуючись з цим рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що підстави для задоволення цього позову відсутні.
Суд касаційної інстанції не погоджується з висновками судів.
На час дії спірних правовідносин правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій регулювалися Законом України «Про планування і забудову територій».
Статтею 28 Закону визначалося, що проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку.
Порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації на будівництво об'єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.
Відповідно до статті 29 Закону дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються: 1) документи від замовника будівництва: документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством; відомості про здійснення авторського і технічного нагляду; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування); фінансова звітність, що складається відповідно до статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та копія ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб); 2) документи від підрядника будівництва: копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію; копія ліцензії на виконання функцій генпідрядника будівництва об'єкта, засвідчена в установленому законом порядку; договір (контракт) підряду на будівництво об'єкта; документ про призначення відповідальних виконавців робіт; відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які братимуть участь у виконанні замовлення; пропозиції щодо залучення субпідрядників.
Розгляд заяви, прийняття рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт або про відмову у його наданні, видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт (або відмови в його наданні) здійснюються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю протягом місяця з дня реєстрації заяви.
Відмова у наданні дозволу на виконання будівельних робіт надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням.
Підставами для відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Відмову в наданні дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.
Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт; видачі та перереєстрації дозволу на виконання будівельних робіт з порушенням вимог законодавства; наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником, генпроектувальником, генпідрядником); систематичного порушення законодавства у сфері будівництва та архітектури під час проведення будівельних робіт; перешкоджання проведенню перевірок посадовими особами інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю; якщо протягом трьох місяців з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт не розпочато будівельні роботи.
Обґрунтовуючи правомірність свого рішення, відповідач вказує на те, що дозвіл видано на підставі проектної документації, яка не відповідає вихідним даним.
Суди погодились з таким обґрунтуванням відповідача.
Між тим, висновки судів є помилковими.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Скасовуючи свій дозвіл, фактично відповідач зазначив, що проектна документація затверджена з порушенням норм законодавства, тобто, що органи, які здійснювали погодження проектної документації, діяли не у відповідності до чинного законодавства. Тобто органи, які погоджують та затверджують проектну документацію на будівництво в порядку, визначеному законодавством
Приймаючи рішення про відмову в позові, суди не дослідили факт того, чи має право відповідач підміняти інший орган в питаннях, які віднесені до компетенції останнього.
Системний аналіз вказаних статей дає підстави для висновку, що в межах своїх повноважень відповідач повинен перевіряти лише факт затвердження проектної документації.
На такі обставини у справі суди уваги не звернули та не перевірили, чи були відповідні підстави для скасування дозволу.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Малого підприємства виробничо-комерційної приватної фірми "Вікторія" задовольнити частково.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.