ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
14 грудня 2012 року № 2а-16926/12/2670
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Соколова О.А., розглянувши скаргу і додані до неї матеріали
ОСОБА_1
до Центральної виборчої комісії,
Мегери А.
про скасувати рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року, визнання виборів 28.10.2012 року недійсними та зобов'язання вчинити певні дії, притягнути суддю до відповідальності -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі по тексту -позивач) зі скаргою до Центральної виборчої комісії, Мегери А., в якій просить: скасувати рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року; визнати вибори 28.10.2012 року недійсними; занести в списки в кандидати до Верховної Ради, обрати спікером Верховної Ради; не затверджувати Кримінальний кодекс; референдум замінити на «протоколи», притягнути суддю до відповідальності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, ознайомившись зі скаргою ОСОБА_1 суддя прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог, а саме: щодо скасування рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року та притягнення судді до відповідальності з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні та підкоряються тільки закону.
Відповідно до ст. 126 Конституції України вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Здійснення правосуддя в Україні регулюється конституційними нормами окремо від діяльності інших органів влади та управління.
Відповідно до вказаних положень Конституції України, рішення суду та згідно з цим дії або бездіяльність суддів з питань здійснення правосуддя (пов'язані з підготовкою, розглядом справ, виконанням рішень тощо) не можуть бути оскаржені шляхом звернення з адміністративним позовом, тому що таке оскарження порушує принцип незалежності суддів та заборону впливу на діяльність суду.
У відповідності до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади»оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів»у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
З урахуванням викладеного суд відмовляє у відкритті провадження в справі щодо цих частин позовних вимог та роз'яснює позивачу, що він має право оскаржити зазначене рішення суду відповідно приписів Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
На підставі викладеного, ст.ст. 126, 129 Конституції України, ст.ст. 2,3,17 КАС України та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, 160, 165 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо скасування рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року та притягнення судді до відповідальності.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до статті 185-187 цього ж Кодексу.
Суддя О.А. Соколова