25 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/10874/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніної О.С.
при секретарі судового засідання Черпак А.Ю.
за участю сторін:
від позивача -Сіренко Ю.В.
від відповідача -Гагарський А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2012 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, в якому, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог від 04.12.2012, просив:
- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення зустрічних звірок ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року, за результатами яких складено акти №400/225/34885500 від 24.07.2012 та №999/226/34885500 від 18.09.2012.
- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо викладення в актах №400/225/34885500 від 24.07.2012 та №999/226/34885500 від 18.09.2012 висновків про відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» з його контрагентами, визначеними у додатку №5 до декларацій з ПДВ за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року.
- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо корегування в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України»показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, визначених ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД»у Додатку №5 до податкових декларацій з ПДВ за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року, на підставі актів звірок №400/225/34885500 від 24.07.2012 та №999/226/34885500 від 18.09.2012.
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України»показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, визначених ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД»у Додатку №5 до податкових декларацій з ПДВ за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем були проведені зустрічні звірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року, за результатами яких складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок №400/225/34885500 від 24.07.2012 та №999/226/34885500 від 18.09.2012. У висновках складених актів податковий орган зазначив, що встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» з його контрагентами за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року, зазначеними у Додатку 5 до податкових декларацій за ці періоди. На підставі складених актів та викладених у ній висновків податковим органом було обнульовано показники податкової звітності позивача з ПДВ за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Позивач зазначає, що дії податкового органу щодо проведення зустрічних звірок є протиправними, оскільки останнім порушено передбачений законом порядок їх проведення. Разом з тим, висновки податкового органу є необґрунтовані та безпідставні, оскільки під час зустрічної звірки відповідачем не було досліджено жодних документів на підставі яких позивачем сформовані показники податкової звітності, а тому такі висновки ґрунтуються тільки на особистих доводах фахівців податкового органу. Також, позивач вказує і на те, що податковий орган не має права самостійно виключати з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України»сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених позивачем у податковій декларації, однак такі дії були відповідачем вчинені в порушення норм ст. 49 Податкового кодексу України.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що здійснючи звірки позивача податковий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом та Конституцією України. Крім того, відповідач зазначав, що звірки не можливо провести у зв'язку з тим, що станом на час проведення звірки ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» обліковувався у податковому органі за станом «9»- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Також, відповідач посилався на те, що акт податкового органу, не може бути оскаржено до адміністративного суду, оскільки лише фіксує встановлені під час звірки обставини і не створює та не припиняє прав чи обов'язків особи, у зв'язку з чим не є рішенням, та не є нормативно-правовим актом індивідуальної дії. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.
У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення сторін, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська на підставі службових довідок №6605/10/04-033 від 19.04.2012 та №9645/8/04-033 від 04.07.2012, виданої ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, згідно п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України проведені зустрічні звірки ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року, за результатами яких складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок №400/225/34885500 від 24.07.2012 та №999/226/34885500 від 18.09.2012 відповідно.
Як зазначено в актах №400/225/34885500 від 24.07.2012 та №999/226/34885500 від 18.09.2012, зустрічні звірки неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» обліковується у податковому органі за станом «9»- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.
В актах №400/225/34885500 від 24.07.2012 та №999/226/34885500 від 18.09.2012 податковим органом встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року.
Також, під час розгляду справи було встановлено, що на підставі актів №400/225/34885500 від 24.07.2012 та №999/226/34885500 від 18.09.2012 відбулося коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, які на підставі декларацій з ПДВ відображаються податковим органом в централізованій електронній базі податкової звітності, а саме: в базі даних, яка має назву «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в тому числі в частині декларування податкового кредиту з податку на додану вартість і податкового зобов'язання за господарськими операціями, вчиненими ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» з контрагентами, зазначеними у додатку 5 до декларації з ПДВ за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям податкового органу, суд керувався положеннями Конституції України, Податкового кодексу України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ № 1232 від 27.12.10 р. (далі -Порядок №1232), Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України, від 22.04.2011, № 236 (далі -Методичні рекомендації).
Так, положенням п. 73.5 ст. 73 ПК України, передбачено, що органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платників податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами ДПС з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
В п. 2 Порядку №1232, визначені підстави для проведення зустрічних звірок, а саме встановлено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. В п. 4 Порядку передбачено якщо запитуваної органом ДПС (ініціатором звірки) інформації не буде, орган ДПС (виконавець звірки) надсилає суб'єкту господарювання завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження. Запит має бути надісланий на адресу суб'єкта господарювання (місце розташування, податкову адресу) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручатися такому суб'єкту (його законному чи уповноваженому представникові) під розписку. А в разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту до суб'єкта господарювання) орган ДПС проводить зустрічну звірку.
Отже, аналізуючи вищенаведені положення діючого законодавства, слід зазначити, що податкове законодавство дозволяє податковим органам проводити зустрічну звірку суб'єкта господарювання виключно за наявності хоча б однієї з двох підстав: або, якщо під час перевірки платника податків та зборів (контрагента суб'єкта господарювання) виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій з суб'єктом господарювання, або, якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Як вбачається зі змісту актів №400/225/34885500 від 24.07.2012 та №999/226/34885500 від 18.09.2012, у них не наведено жодної з вищенаведених підстав для проведення зустрічних звірок, а зазначено лише, що така звірка проведена на підставі службових довідок №6605/10/04-033 від 19.04.2012 та №9645/8/04-033 від 04.07.2012.
Належних та допустимих доказів, що свідчать про наявність у податкового органу сумнівів стосовно факту здійснення операцій ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД»або існування розбіжностей, задекларованих у деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року, відповідачем у актах звірки не наведено, крім того, не надано таких доказів і під час судового розгляду справи.
Також, Порядком №1232 визначено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
Вимоги щодо направлення запитів органами державної податкової служби до платників податків чітко визначені п. 73.3 ст. 73 Податковою кодексу України, а саме - органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків: 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної: 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
З вищенаведених норм права вбачається, що проведення зустрічних звірок передбачає направлення податковим органом до платника податків відповідного запиту для надання інформації та підтверджуючих її документів.
У даному випадку податковий орган, у зв'язку з відсутністю у нього такої інформації, повинен був запитати у позивача відповідні докази, у тому числі первинні документи, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року та підтвердження правильності відображення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за цей період.
Під час розгляду справи, належних доказів в підтвердження направлення відповідного інформаційного запиту позивачу відповідач суду не надав, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вимоги Порядку №1232.
Таким чином, з аналізу вищенаведених норм права та викладених обставин справи, суд приходить до висновку, що дії податкового органу щодо проведення зустрічних звірок ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД», за результатами яких складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок №400/225/34885500 від 24.07.2012 та №999/226/34885500 від 18.09.2012, є протиправними.
Під час розгляду питання щодо правомірності дій ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, які полягають у встановленні відсутність факту реального здійснення господарських операцій, вчинених ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» з контрагентами, зазначеними у додатку 5 до декларації з ПДВ за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року, судом встановлені наступні обставини.
Зі змісту актів №400/225/34885500 від 24.07.2012 та №999/226/34885500 від 18.09.2012 вбачається, що висновку щодо відсутності реального здійснення господарських операцій податковий орган прийшов у зв'язку з наступним: загальна чисельність працюючих на підприємстві згідно звіту форми 1ДФ за І квартал 2012 року за штатом складає 5 осіб, які, на думку відповідача, враховуючи реальні можливості, фізично не могли здійснювати обсяг робіт, відображений ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД»у податковій звітності; по-друге, розрахунок суми комунального податку, розрахунок земельного податку, податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД»у 2012 році до ДПІ не надавалися;
Разом з цим, в актах звірки податковий орган зазначив, що інформація щодо транспортування продукції та здійснення вантажних робіт підчас проведення звірки не надавалась, також, не встановлено жодних юридичних документів, що підтверджують здійснення ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД»приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Проте, суд не може погодитись з такими висновками відповідача з огляду на наступне.
Так, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Якщо є фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
У відповідності до п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.
Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи ( на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
На підтвердження правомірності задекларованих показників податкової звітності, та реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, зазначеними у додатку 5 до декларації з ПДВ за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року, позивач надав суду оригінали відповідних первинних документів: договорів купівлі-продажу та поставки; податкових та видаткових накладних; рахунків-фактур; актів здачі-прийому робіт; довіреностей на отримання товару.
Зі змісту досліджених вище первинних документів, видно, що вони містять усі обов'язкові реквізити, підписи посадових осіб та печатки підприємств.
Отже, саме досліджені вище первинні бухгалтерські документи свідчать про реальність здійснення господарських операцій позивачем з контрагентами, зазначеними у додатку 5 до декларації з ПДВ за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року.
Разом з тим, суд зазначає, що нормами чинного податкового законодавства України, відповідачу, відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право під час проведення перевірки встановлювати нікчемність правочинів, укладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності. Така ж сама правова позиція зазначена у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 у справі №К/9991/50772/12.
Проте, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправними дій ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, які полягають у встановленні відсутність факту реального здійснення господарських операцій, вчинених ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» з контрагентами, зазначеними у додатку 5 до декларації з ПДВ за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року з огляду на наступне.
Відповідно до абз.2 п.3 Наказу ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 «Про порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
В зазначеному пункті Порядку № 984 мова йде саме про акт, як джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки, а не самого рішення.
Отже, акт звірки податкового органу не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії.
Тобто, суд вважає, що порушене право позивача полягає саме у коригуванні податкової звітності на підставі актів звірки, а тому належним способом захисту прав позивача відновлення для відновлення його порушеного права можуть бути позовні вимоги, які стосуються дій та зобов'язань пов'язаних саме з цим коригуванням.
Що стосується дій податкового органу щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», то такі дії також є протиправними з огляду на наступне.
Так, спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України де закріплено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2 п.53.3 ст. 54).
За правилами п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу У цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абз.1 п.58.1 ст. 58).
В силу абз.2 п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи положення наведених норм закону, суд приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах закон не передбачає.
Разом з тим, як встановлено судом та підтверджено в судовому засіданні представником відповідача, у спірних правовідносинах відповідач податкового повідомлення-рішення не виносив, що є порушенням норм ст. 58 Податкового кодексу України.
Факт вчинення відповідачем дій щодо коригування відповідачем у вказаній автоматизованій системі податкових зобов'язань позивача, задекларованих позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань за за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки №400/225/34885500 від 24.07.2012 та №999/226/34885500 від 18.09.2012 підтверджений представником відповідача у ході судового розгляду справи.
При вирішенні питання щодо можливості оскарження таких дій в порядку адміністративного судочинства та обрання належного способу судового захисту прав позивача від наслідків таких дій, суд виходить з наступного.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Пунктами 1,2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що дії суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, якщо такі дії порушують права, свободи та інтереси позивача.
У частині 1 ст.2 КАС України та інших положеннях КАСУ йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки того, що охороняється законом, визначення якого наведено у Рішенні Конституційного Суду від 01.12.2004р. № 18-рп/2004р.
Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.
Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової адміністрації України.
Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі контрагентів (зі змінами і доповненнями, внесеними наказами ДПА від 08.12.2008р. № 765, від 30.12.2009р. № 742), затверджені Методичні рекомендації щодо такої взаємодії.
Згідно п.1.3 даного наказу для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти, а саме:
- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;
- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;
- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Пункт 2.14 наказу № 266 передбачає, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання. До даного наказу були внесені зміни та доповнення наказом ДПА України від 17.03.2008р. № 159, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.
Таким чином, Деталізована база співставлення є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками № 5.
Відповідно до п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п.49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008р. № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу -підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.
Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.
Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця -податкові зобов'язання, а у покупця -податковий кредит на аналогічну суму.
За таких обставин суд вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в Деталізованій базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.
Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач в ході судового розгляду справи не зміг надати жодних доказів та не навів жодних підстав, які б свідчили про законність та обґрунтованість вчинених ним дій, які полягають у коригуванні в автоматизованій системі податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року без прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі актів №400/225/34885500 від 24.07.2012 та №999/226/34885500 від 18.09.2012.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вказані вище дії вчинені відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому зазначені дії податкової інспекції слід визнати протиправними, зобов'язавши, при цьому, відповідача вчинити дії щодо відновлення в автоматизованій системі показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено правомірності своїх дій щодо проведення зустрічних звірок, а також не доведено правомірності коригування показників податкової звітності позивача, а тому суд вважає за необхідне адміністративний позов в цій частині позовних вимог задовольнити, в іншій частині позивачу відмовити.
Керуючись ст.ст.158-163, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення зустрічних звірок за результатами яких складено акти №400/225/34885500 від 24.07.2012 та №999/226/34885500 від 18.09.2012.
Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо корегування в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, визначених ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» у Додатку №5 до податкових декларацій з ПДВ за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року, на підставі актів звірок №400/225/34885500 від 24.07.2012 та №999/226/34885500 від 18.09.2012.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в електронній базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, визначених ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД» у Додатку №5 до податкових декларацій з ПДВ за серпень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено 29.12.2012.
Суддя О.С. Луніна