Іменем України
Справа № 2а-6744/10/0170/24
21.11.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Кондрак Н.Й.
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Міщенко М.М.
за участю сторін:
представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АРК- Халілова Ельвіна Ікрамовна, довіреність № 01-2076 від 30.07.12
розглянувши апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АРК та Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 28.03.12 у справі № 2а-6744/10/0170/24
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)
до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АРК (вул. Крилова, б. 7,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)
про спонукання до виконання певних дій,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.12 адміністративний позов - задоволено частково.
Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АРК суми не відшкодованих витрат управління Пенсійного фонду України в Центральному м. Сімферополь АР Крим на виплату та доставку основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за жовтень 2009 року в розмірі 1670,60 гривень.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, представник Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.
Також, не погодившись з постановою суду, представник Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АРК звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.
Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 21.11.12 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній, проти апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим заперечував.
Представник позивача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Враховуючи, що апеляційні скарги стосуються одного й того ж рішення суду першої інстанції, судова колегія з метою повного, всебічного та своєчасного розгляду справи вважає можливим об'єднати апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АРК та Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим в одне провадження для спільного апеляційного розгляду.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Cудом встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь АР Крим є юридичною особою державною організацією, видом діяльності за КВЕД є діяльність у сфері обов'язкового соціального страхування.
Судом встановлено, що позивачем були понесені витрати на виплату і доставку основного розміру пенсії та адресної допомоги у жовтні 2009 року в сумі 36683,13 гривень, з них: 8019,03 гривень -основний розмір пенсії, 28518,77 гривень - державна адресна допомога, 145,33 гривень - витрати на доставку пенсій та адресної допомоги.
Зазначений факт підтверджується Актом щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень 2009 року (а.с. 6 том 1), а також відповідним переліком осіб, по яких відповідачем не прийнято до відшкодування витрати позивача на виплату державної адресної допомоги.
Відповідно до Акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих позивачем здійснено виплати державної допомоги у жовтні 2009 року 67 особам на загальну суму витрат 36683,13 гривень, з яких до відшкодування відповідачем прийнято лише 6286,70 гривень.
Таким чином, відповідачем не прийнята до відшкодування сума витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії та щомісячної адресної допомоги за жовтень 2009 року пенсіонерам в розмірі 36683,13 гривень.
Перевіряючи правомірність та обґрунтованість дій відповідача щодо відмови прийняти до відшкодування витрати позивача по виплаті та доставці основного розміру пенсій:
ОСОБА_4 у розмірі 149,91 гривень та витрати на доставку у сумі 1,18 гривень;
ОСОБА_5 у розмірі 150,00 гривень та витрати на доставку у сумі 1,19 гривень;
ОСОБА_6 у розмірі 150,00 гривень та витрати на доставку у сумі 1,19 гривень;
ОСОБА_7 у розмірі 69,11 гривень та витрати на цільову грошову допомогу в розмірі 22,69 гривень;
ОСОБА_8 у розмірі 139,96 гривень та витрати на доставку у сумі 1,11 гривень;
ОСОБА_9 у розмірі 44,22 гривні, витрати на цільову грошову допомогу в розмірі 83,60 гривень та витрати на доставку у сумі 1,01 гривень ;
ОСОБА_10 у розмірі 141,96 гривень;
ОСОБА_11 у розмірі 95,90 гривень;
ОСОБА_12 у розмірі 82,20 гривень;
ОСОБА_13 у розмірі 137,04 гривні;
ОСОБА_14 у розмірі 150,00 гривень;
ОСОБА_15 у розмірі 150,00 гривень;
ОСОБА_16 у розмірі 72,72 гривні та витрати на доставку у сумі 19,08 гривень;
ОСОБА_17 у розмірі 41,99 гривні, витрати на цільову грошову допомогу в розмірі 41,80 гривень та витрати на доставку у сумі 0,66 гривень ;
ОСОБА_18 у розмірі 22,11 гривні, витрати на цільову грошову допомогу в розмірі 41,80 гривень;
ОСОБА_19 у розмірі 135,21 гривня та витрати на доставку у сумі 1,07 гривень, а всього в розмірі 1848,71 гривень за жовтень 2009 року, судова колегія зазначає наступне.
ОСОБА_16 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ Центрального району м. Сімферополь, що підтверджується списком осіб, яким виплачено пенсії у жовтні 2009 року.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом від 26.11.1975 року про нещасний випадок на виробництві, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_16 стався на ДОСААФ в м. Сімферополь, та витягом з акту огляду во ВТЕК до довідки сер. КРМ-Р-82 № 030460, з якої вбачається, що інвалідність ОСОБА_16 встановлена 3-ої групи, безстроково.
ОСОБА_20 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ Центрального району м. Сімферополь, що підтверджується списком осіб, яким виплачено пенсії у жовтні 2009 року
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом № 33 від 01.06.1974 року про нещасний випадок на виробництві, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_15 стався на Соломбальском ЛДК, м. Архангельсь-12, та витягом з акту огляду во ВТЕК до довідки сер. К-73 № 042755, з якої вбачається, що інвалідність ОСОБА_15 встановлена 3-ої групи, безстроково.
Факт зміни прізвища ОСОБА_21 після нещасного випадку підтверджується свідоцтвом про шлюб від 22.04.1977 року № НОМЕР_1 та довідкою відділу реєстрації актів про шлюб м. Сімферополь, від 23.02.2005 року.
ОСОБА_10 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ Центрального району м. Сімферополь, що підтверджується списком осіб, яким виплачено пенсії у жовтні 2009 року.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом № 1 від 08.02.1996 року про нещасний випадок на виробництві, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_10 стався на АП "Культтехпром", м. Сімферополь в 1996 році, та витягом з акту огляду во МСЕК до довідки сер. МСЕ № 091505, з якої вбачається, що інвалідність ОСОБА_10 встановлена 3-ої групи, безстроково.
ОСОБА_14 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ Центрального району м. Сімферополь, що підтверджується списком осіб, яким виплачено пенсії у жовтні 2009 року.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом № 3 від 10.03.1978 року про нещасний випадок на виробництві, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_14 стався на Потійському управлінні океанічного рибальства , м. Поті в 1978 році, та витягом з акту огляду во МСЕК до довідки сер. МСЕ № 018007, з якої вбачається, що інвалідність ОСОБА_14 встановлена 3-ої групи, безстроково.
ОСОБА_12 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ Центрального району м. Сімферополь, що підтверджується списком осіб, яким виплачено пенсії у жовтні 2009 року.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом від 23.12.1983 року про нещасний випадок на виробництві, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_12 стався на Енгельському ПМК треста "Узпромвентиляція"в 1983 році , та витягом з акту огляду во МСЕК до довідки сер. А № 110017 з якої вбачається, що інвалідність ОСОБА_12 встановлена 3-ої групи, безстроково.
ОСОБА_19 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ Центрального району м. Сімферополь, що підтверджується списком осіб, яким виплачено пенсії у жовтні 2009 року.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом № 1 від 09.02.1988 року про нещасний випадок на виробництві, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_19 стався на Гулістанському ДСВ , м. Гулістан, та витягом з акту огляду во ВТЕК до довідки сер. А № 375619, з якої вбачається, що інвалідність ОСОБА_19 встановлена 3-ої групи.
ОСОБА_4 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ Центрального району м. Сімферополь, що підтверджується списком осіб, яким виплачено пенсії у жовтні 2011 року.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом № 1 від 29.12.1981 року про нещасний випадок на виробництві, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_4 стався на ПМК-32 , с. Нияз-Батьяр, та витягом з акту огляду во ВТЕК до довідки сер. АО № 162954, з якої вбачається, що інвалідність ОСОБА_4 встановлена 2-ої групи.
ОСОБА_11 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ Центрального району м. Сімферополь, що підтверджується розпорядженням від 30.06.2009 року.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом № 1 від 08.01.1975 року про нещасний випадок на виробництві, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_11 стався на Камбумкомбінаті, м. Краснознамен, Пермської обл., та витягом з акту огляду во ВТЕК до довідки сер. ВТЕ-66 № 039347, з якої вбачається, що інвалідність ОСОБА_11 встановлена 3-ої групи, безстроково.
ОСОБА_9 отримує пенсію по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві через УПФУ Центрального району м. Сімферополь, що підтверджується списком осіб, яким виплачено пенсії у жовтні 2009 року.
Факт втрати годувальника підтверджується актом № 10 від 10.01.1993 року про нещасний випадок на виробництві, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_23 стався на АО "Черномормебель", Краснодарський край, з якого вбачається, що ОСОБА_23 помер у лікарні ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 навчається на 3-му курсі Республіканського вищого навчального закладу "Кримський інженерно-педагогічний університет м. Сімферополь".
ОСОБА_7 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ Центрального району м. Сімферополь, що підтверджується списком осіб, яким виплачено пенсії у жовтні 2009 року.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом від 03.04.1984 року про нещасний випадок на виробництві, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_7 стався в Статуправлінні Кримської області, ЦСУ УССР, та витягом з акту огляду во ВТЕК до довідки сер. КРМ-Р-82 № 055940, з якої вбачається, що інвалідність ОСОБА_7 встановлена 3-ої групи.
ОСОБА_17 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ Центрального району м. Сімферополь, що підтверджується списком осіб, яким виплачено пенсії у жовтні 2011 року.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом від 12.05.1977 року про нещасний випадок на виробництві, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_17 стався на Сімферопольському заводі "Рембиттехніка"м. Сімферополь, та витягом з акту огляду во ВТЕК до довідки №050170, з якої вбачається, що інвалідність ОСОБА_17 встановлена 3-ої групи.
ОСОБА_5 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ Центрального району м. Сімферополь, що підтверджується списком осіб, яким виплачено пенсії у жовтні 2009 року.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом від 29.11.1973 року про нещасний випадок на виробництві, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_5 стався на Лісотарному заводі "Октябрь"м. Сімферополь, та витягом з акту огляду во ВТЕК до довідки сер. Д-70 № 05556, з якої вбачається, що інвалідність ОСОБА_5 встановлена 3-ої групи.
ОСОБА_6 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ Центрального району м. Сімферополь, що підтверджується списком осіб, яким виплачено пенсії у жовтні 2009 року.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом № 38 від 02.01.1964 року про нещасний випадок на виробництві, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_6 стався на Канському літейно-механічному заводі м. Канськ, та витягом з акту огляду во ВТЕК до довідки сер. Б-61 № 352162, з якої вбачається, що інвалідність ОСОБА_6 встановлена 3-ої групи.
ОСОБА_18 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ Центрального району м. Сімферополь, що підтверджується списком осіб, яким виплачено пенсії у жовтні 2009 року.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом № 1 від 07.02.2009 року про нещасний випадок на виробництві, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_18 стався на ВАТ "Таврія-Авто"ВТФ Сімферопольська м. Сімферополь та витягом з акту огляду во МСЕК до довідки сер. КР-08 № 034488, з якої вбачається, що інвалідність ОСОБА_18 встановлена 2-ої групи.
Судова колегія зазначає, що статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:
- пенсійне страхування;
- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
- медичне страхування;
- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
- страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
За пенсійним страхуванням, згідно зі статтею 25 Основ, надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
- пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
- пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;
- медичні профілактично-реабілітаційні заходи;
- допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до пункту 4 цієї статті, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
- профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
- відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;
- допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;
- пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Судова колегія вважає необхідним зазначити, що враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію осіб, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.
За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Абзацом третім пункту 3 розділу XI встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Аналіз наведених норм, дає судовій колегії право на висновок, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.
Отже, всі витрати пов'язані з виплатою та доставкою основного розміру пенсії підлягають відшкодуванню відповідачем.
Згідно зі ст. 5 Угоди про гарантії прав громадян держав -учасниць Співдружності незалежних держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року (далі -Угода) -ця Угода поширює свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть встановлені законодавством держав -учасниць Угоди. Відповідно до ст. 3 Угоди всі витрати на пенсійне забезпечення несе держава, яка надає забезпечення.
Узбекистан, Російська Федерація та Україна є державами -учасницями Угоди.
Таким чином, всі витрати на виплату та доставку пенсій за інвалідністю від нещасних випадків на виробництві чи професійного захворювання мають відшкодовуватись тією державою, громадянами якої є на даний час пенсіонери та державою, яка здійснює загальнообов'язкове пенсійне забезпечення. В даному випадку такою державою є Україна, тому посилання відповідача на те, що нещасні випадки сталися за межами території України є неправомірним.
Крім того, посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, являється необґрунтованим.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.
Судова колегія зауважує, що зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
Під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ці особи знаходяться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь та обґрунтовано отримують пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК понесених витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, виплачених за жовтень 2009 року в розмірі 1670,60 гривень пенсіонерам:
ОСОБА_4 у розмірі 149,91 гривень та витрати на доставку у сумі 1,18 гривень;
ОСОБА_5 у розмірі 150,00 гривень та витрати на доставку у сумі 1,19 гривень;
ОСОБА_6 у розмірі 150,00 гривень та витрати на доставку у сумі 1,19 гривень;
ОСОБА_7 у розмірі 69,11 гривень та витрати на цільову грошову допомогу в розмірі 22,69 гривень;
ОСОБА_9 у розмірі 44,22 гривні, витрати на цільову грошову допомогу в розмірі 83,60 гривень та витрати на доставку у сумі 1,01 гривень ;
ОСОБА_10 у розмірі 141,96 гривень;
ОСОБА_11 у розмірі 95,90 гривень;
ОСОБА_12 у розмірі 82,20 гривень;
ОСОБА_14 у розмірі 150,00 гривень;
ОСОБА_15 у розмірі 150,00 гривень;
ОСОБА_16 у розмірі 72,72 гривні та витрати на доставку у сумі 19,08 гривень;
ОСОБА_17 у розмірі 41,99 гривні, витрати на цільову грошову допомогу в розмірі 41,80 гривень та витрати на доставку у сумі 0,66 гривень ;
ОСОБА_18 у розмірі 22,11 гривні, витрати на цільову грошову допомогу в розмірі 41,80 гривень;
ОСОБА_19 у розмірі 135,21 гривня та витрати на доставку у сумі 1,07 гривень, є обґрунтованими та відповідають діючому законодавству.
Зокрема, судова колегія погоджується з правильним висновком відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування витрат позивача на виплату основного розміру пенсії ОСОБА_13 в розмірі 137,04 гривень.
Колегія судів зазначає, що у списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у жовтні 2009 року УПФУ Центрального району м. Сімферополь, значиться ОСОБА_13, який, згідно з даними, наданими позивачем, знаходиться на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси, номер особової справи 275.
Згідно з листом відділення виконавчої дирекції Фонду в Приморському районі м. Одеси, ОСОБА_13 отримав трудове каліцтво 12.06.1983 року на підприємстві локомотивне депо Одеса-Застава1, акт про нещасний випадок Н-1 від 20.06.1983 року. Згідно з довідкою МСЕК № 007177 від 18.04.2001 року, визначена ступінь втрати працездатності 45% безстроково без додаткових видів допомоги. ОСОБА_13 отримує страхову виплату у сумі 1098,35 гривень.
Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо стягнення витрат на виплату основного розміру пенсії ОСОБА_13 в розмірі 137,04 гривень задоволенню не підлягають у зв'язку із знаходженням пенсіонера на обліку у ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеса та отримання відповідної страхової виплати у цьому відділенні Фонду.
З урахуванням викладеного, судова колегія зазначає, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополь має отримати відшкодування саме з того Фонду, в якому знаходиться пенсіонер на обліку.
Перевіряючи законність та обґрунтованість дій відповідача щодо відмови прийняти до відшкодування витрати позивача, понесені на виплату та доставку державної адресної допомоги судова колегія зазначає наступне.
Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у п. 2 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Законодавством, що регулює відносини у цій сфері є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" N 1105-XIV від 23.09.1999 року (далі -Закон).
Фонд соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до статті 46 Закону провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:
внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;
капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
коштів, одержаних від стягнення відповідно до цього Закону штрафів і пені з страхувальників, штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;
добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.
Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.
Крім того, статтею 20 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Закон України N 16/98-ВР від 14.01.1998 року) передбачено, що основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що будь-які страхові виплати, що здійснюються Фондом складаються на підставі страхових внесків роботодавців, як страхувальників, які і є основним джерелом надходжень до фонду і мають використовуватися виключно за їх цільовим призначенням.
Страховими виплатами, відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Згідно зі статтею 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені види соціальних послуг та матеріального забезпечення.
Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV від 23.09.1999 року, усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Визначення соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків наведено у статті 21 Закону, відповідно до якої у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:
1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:
а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та інше.
При цьому, згідно статті 24 Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків, зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Таким чином, зазначеним Законом визначені як об'єкти, які підлягають виплаті застрахованим особам Фондом, так і об'єкти, які підлягають відшкодуванню Фондом у разі виплати таких сум іншими страховиками. До зазначених витрат не належать будь-які додаткові види соціальної допомоги, які не включені до статей 21, 22, 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1788-XII від 05.11.1991 року, здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.
В доповнення зазначених статей Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", якою регулюється питання надання додаткових державних гарантій певному колу осіб у вигляді щомісячної державної адресної допомоги у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму.
Але, відповідно до ч.3 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV від 09.07.2003 року, пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Судова колегія зазначає, що до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265, не включається.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції здійснив вірний аналіз діючого законодавства та дійшов вірного висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
Згідно з "Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5 (далі - Порядок), визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
За пунктом 3 Порядку, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.
Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом -суми що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Даний перелік є вичерпним, до нього не внесено "державну адресну допомогу до пенсії", яка призначена і виплачена позивачем згідно Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", вона відсутня й переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Також зазначений перелік не має норм посилання чи розширених норм, що, також, враховуючи вище наведені доводи, не дозволяє суду застосувати його за аналогією закону.
Судова колегія звертає увагу, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції здійснив вірний аналіз діючого законодавства та дійшов вірного висновку щодо відсутності як правових підстав, так і порядку відшкодування відповідачем суми адресної допомоги.
Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність обов'язку у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь АР Крим відшкодувати управлінню Пенсійного фонду Центральному районі м. Сімферополь АР Крим витрат в розмірі 28049,13 гривень, що понесені ним у зв'язку з виплатою щомісячної державної адресної допомоги громадянам, передбаченої Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян".
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополь АРК та Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 28.03.12 у справі № 2а-6744/10/0170/24 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 26 листопада 2012 р.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис Н.Й. Кондрак
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва