Копія
Іменем України
Справа № 2а-1711/12/0170/22
21.11.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Кондрак Н.Й. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Міщенко М.М.
за участю сторін:
представник позивача- директор Приватного акціонерного товариства "Кримсортнасінняовоч"- Жилін Сергій Якович, паспорт НОМЕР_1, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму від 17.09.1998
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кримсортнасінняовоч" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А. ) від 07.06.12 у справі № 2а-1711/12/0170/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримсортнасінняовоч" (вул. Кубанська, 17,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022)
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.12 в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, представник Приватного акціонерного товариства "Кримсортнасінняовоч" звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 21.11.12 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, з підстав зазначених в ній.
Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачем проведено комплексну планову документальну перевірку ВАТ "Кримсортнасінняовоч" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2003р. по 30.06.2005р.
За результатом перевірки складено акт №767/23-2/04685242 від 30.08.2005р., яким встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.8.2.2 п.8.2, п.п.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України оподаткування прибутку підприємств"та ст.95 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", ст. 89 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік".
На підставі акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.09.2005 №0012702301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 27250 грн.
Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкових повідомлень -рішень, судова колегія зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 ст. 92 Конституції України, виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.97р. №4-зп зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше".
Пунктом 1 частини 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Зі змісту пункту 3 частини 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України випливає, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, закон про Державний бюджет України.
При виконанні бюджетного процесу в Україні положення правових актів застосовується лише в частині, які не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України і Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік (ст. 4 Бюджетного кодексу України).
Закон про Державний бюджет України на поточний рік регулює бюджетні відносини, зокрема, у сфері наповнення бюджету через механізми справляння податків. Отже, дія зазначеного закону поширюється, у тому числі, і на податкові правовідносини, оскільки одним із джерел формування доходної частини Державного бюджету на поточний рік є податки, які справляються за встановленими ставками. Закон про Державний бюджет України на поточний рік передбачає розмір кожної доходної статті бюджету, зокрема шляхом визначення розміру податкових ставок, зупинення дії податкових зобов'язань для визначеного кола суб'єктів і звільнення окремих суб'єктів господарювання від сплати певних видів податків.
Таким чином, закон про Державний бюджет України встановлює, зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до Державного бюджету як елементу його доходної частини. Виходячи із зазначеного, цим Законом може зупинятися дія окремих положень податкових законів, вводитися податкові пільги та інше.
Судова колегія зазначає, що згідно п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997г. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин), якщо об'єкт оподаткування платника податків з числа резидентів за підсумками податкового року має від'ємного значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємною значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Згідно даним Декларацій по прибутку підприємств та даних перевірки наявних в матеріалах справи об'єкт оподаткування за 2003 та 2004 рр. мав позитивне значення (прибуток).
Згідно ст. 95 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 год" № 1344 від 27.11.2003р., від'ємне значення об'єкта оподаткування (балансові збитки), які обліковувалися у платника податків станом на 1 січня 2002 року та не були погашені станом на 1 січня 2004 року у порядку, визначеному п. 11 розділу II "Перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не включаються до зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток поза наслідками податкових (періодів) кварталів 2004 податкового року. Таким чином, в Декларацію по прибутку підприємств за податкові періоди 2004р. у рядку 09 "Балансові збитки, не компенсовані прибутками до 01.01.2003р. можливо включити лише збитки, які виникли в 2002р. Як же вбачається із наданих Декларацій по прибутку підприємств ВАТ "Кримсортнасінняовоч" сума збитків за 2002 рік склала 61 700,00 грн.
Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що позивач, в порушення ст. 95 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", зарахувало до зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток за наслідками податкових періодів (кварталів) 2004 податкового року суму у розмірі 151 400,00 грн., яка відображена у розділі "Валові витрати" у рядку 04.9 "Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року Декларації по прибутку підприємств".
У відповідності ж до ст. 88 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" № 2285-IV від 23.12.2004р., від'ємне значення об'єкту оподаткування (балансові збитки), які обліковувалися платником податку станом на 1 січня 2003 року та не було погашено на 1 січня 2005 року у порядку, визначеному п. 11 розділу II "Перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не враховується до зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток за наслідками податкових періодів (кварталів) 2005 податкового року. Отже, до Декларації по прибутку підприємств за податкові періоди 2005р. у рядку 09 "Балансові збитки, не компенсовані прибутками до 01.01.2003р." не включаються збитки, які обліковувалися у платника податків станом на 1 січня 2003 року.
Колегія суддів зазначає, що ВАТ "Кримсортнасінняовоч" зарахувало до зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток за наслідками податкових періодів (кварталів) 2005 податкового року суму у розмірі 113100грн., яка відображена у розділі "Валові витрати" у рядку 04.9 "Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року Декларації по прибутку підприємств".
Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем, в порушення п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 г. №283/97-ВР (зі відповідними змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин), неправомірно віднесено до складу валових витрат суму витрат, відображену у рядку 04.9 "Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року" Декларації по прибутку підприємств, в наслідок чого були завищено валові витрати у сумі 264 500,00 грн., в т.ч. у періодах: І квартал 2004р. - 151 400,00 грн., І півріччя 2004г. - 151 400,00 грн., 9 місяців 2004р. - 151 400,00 грн., 2004р. - 151 400,00 грн., І квартал 2005р. - 113 100,00 грн., І півріччя 2004р. - 113 100,00 грн. Загальна сума завищення валових витрат склала 269 700,00 грн.
Зокрема, судова колегія дійшла висновку, що позивач, в порушення п.п. 8.2.2, п.п.8.3.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із відповідними змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин), невірно розподілив придбані основні фонди за групами та невірно розрахував балансову вартість групи основних фондів на початок розрахункового кварталу. Дані порушення призвели до завищення суми амортизаційних відрахувань за перевіряємий період на загальну суму 2800 грн., в т.ч. у періодах: І квартал 2004р. - 600 грн., І півріччя 2004р. - 1 100грн., 9 місяців 2004р. - 1 600,00 грн., 2004 рік - 1 900,00 грн., І квартал 2005р. - 100,00 грн., І півріччя 2005р. - 900,00 грн.
З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про недоведеність позивачем обґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суперечать вимогам діючого законодавства та не підтверджені матеріалами справи.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кримсортнасінняовоч" - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А. ) від 07.06.12 у справі № 2а-1711/12/0170/22 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 26 листопада 2012 р.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис Н.Й. Кондрак
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва