Копія
Іменем України
Справа № 2а-12135/09/0170/2
10.10.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Іщенко Г.М. ,
Яковенко С.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 28.03.12 у справі № 2а-12135/09/0170/2
за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про стягнення заборгованості у розмірі 73203, 90 грн.,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.12 адміністративний позов - задоволено частково.
Стягнуто з розрахункових рахунків фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету м. Сімферополя (код платежу 3014010100, р/р 31114029700002 ГУ ДКУ в АР Крим, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026) податку на додану вартість в сумі 2337,32 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.12, прийняти нову постанову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у період з 06.04.2009 року по 13.04.2009 року, на підставі направлення на перевірку від 27.03.2009 року № 685/17, Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим була проведена виїзна планова перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р.
За результатами перевірки складено акт перевірки № 3634/17-1/НОМЕР_1 від 16.04.2009 року, яким встановлено порушення платником податків п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168/97-ВР від 03.04.1997р., з наступними змінами і доповненнями, в результаті чого донараховано податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 91249,31 гривень.
Не погодившись з даними висновками акту перевірки, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав скаргу на акт перевірки, за результатами розгляду якої у відповіді за вих. № 11579/3/17-1 від 24.04.2009р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим п. 3.5 акту перевірки виклала в іншій редакції, з якої слідує, що платником податку, у порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168/97-ВР від 03.04.1997р., з наступними змінами і доповненнями, занижено податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 53977,58 гривень.
Крім того, як зазначено у п. 3.5 акту, перевіркою було встановлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке виразилося у заниженні у перевіреному періоді податкового кредиту на 3440,00 гривень, в тому числі: у березні 2008 року занижено податковий кредит по Кнауф Маркетинг ДФ на 600,45 гривень, у квітні 2008 року занижено податковий кредит по АІФ ТОВ "Інагропром"на 3860,00 гривень, у травні 2008 року завищено податковий кредит по фірмі "Вена"та АІФ ТОВ "Інагропром"на суму ПДВ 1020,00 гривень.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0003851701/0 від 28.04.2009 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 75568,61 гривень, в тому числі 53977,58 гривень основного платежу та 21591,03 гривень штрафних санкцій.
Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду від 12.05.2011 року у справі № 2а-6305/09/10/0170, що набрала законної сили, уточнені позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задоволені, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0003851701/0 від 28.04.2009 року, прийняте стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 48879,58 гривень та застосування штрафних санкцій в сумі 19551,83 гривень, а взагалі - на суму 68431,41 гривень.
Під час апеляційного розгляду справи судова колегія встановила, що у перевіреному періоді (з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року) фізична особа-підприємець ОСОБА_2 був платником: єдиного податку, ПДВ та податку з доходів фізичних осіб на найманих працівників, здійснював посередницьку діяльність з реалізації будівельних матеріалів.
Як встановлено судово-економічною експертизою, за період з 2006 року по 2008 рік ФОП ОСОБА_2 придбав у постачальників ТМЦ на загальну суму 1496664,40 гривень з урахуванням ПДВ (1247240,30грн. без ПДВ), в той час як за даними декларацій з ПДВ за досліджений період ФОП ОСОБА_2 включив до складу податкового кредиту придбані ТМЦ на загальну суму 1229539,80 гривень. Розбіжність між даними податкового обліку ФОП ОСОБА_2 та даними Декларацій з ПДВ за досліджений період 17700,46 гривень (1247240,30грн. - 1229539,80грн.) в бік збільшення виникла за рахунок того, що за досліджений період ФОП ОСОБА_2 не в повному обсязі включив до складу податкового кредиту суму придбаних ТМЦ.
Крім того, експертом встановлено, що за даними ДПІ (з акту перевірки) ФОП ОСОБА_2 за період 2006-2008р.р. придбав ТМЦ на загальну суму 124722,37 гривень (без ПДВ), при цьому встановити, за рахунок чого виникла розбіжність між даними експертизи та даними ДПІ по сумі придбаних ФОП ОСОБА_2 ТМЦ за досліджений період в сумі 18,93 гривень (1247240,30грн. - 124722,37грн.) в бік збільшення, не представляється можливим, оскільки в акті перевірки № 3634/17-1/НОМЕР_1 від 16.04.2009 року відсутня розшифровка суми придбаних ФОП ОСОБА_2 ТМЦ за досліджений період.
В свою чергу, відповідно до наданих експерту даних, за період з 2006 року по 2008 рік ФОП ОСОБА_2 реалізував покупцям ТМЦ на загальну суму 1254798,40 гривень без урахування ПДВ, в той час як за даними Декларацій з ПДВ за досліджений період ФОП ОСОБА_2 включив до складу податкових зобов'язань реалізовані ТМЦ на загальну суму 1235959,00 гривень, а за даними податкового обліку ФОП ОСОБА_2 фактично реалізував ТМЦ за досліджений період на загальну суму 1254798,44 гривень. Розбіжність між даними податкового обліку ФОП ОСОБА_2 та даними Декларацій з ПДВ за досліджений період 18839,44грн. (1254798,44грн. -1235959,00грн.) в бік збільшення виникли за рахунок того, що за досліджений період ФОП ОСОБА_2 не в повному обсязі включив до складу податкових зобов'язань суму реалізованих ТМЦ.
Крім того, експертом було встановлено, що за даними ДПІ (згідно акту перевірки) за період 2006-2008р.р. ФОП ОСОБА_2 реалізував ТМЦ на загальну суму 478865,07грн. (без ПДВ). Розбіжність між даними обліку ФОП ОСОБА_2 з даними ДПІ по сумі реалізованих ТМЦ за досліджений період склала в сумі 775933,37грн. (1254798,40грн. -478865,07грн.) в бік збільшення, однак за рахунок чого вона виникла, експерту визначити не вдалося, оскільки в акті перевірки № 3634/17-1/НОМЕР_1 від 16.04.2009р. відсутня розшифровка суми реалізованих ФОП ОСОБА_2 ТМЦ за перевірений період.
Експертом було встановлено, що ДПІ в м. Сімферополі АРК не був врахований той факт, що ФОП ОСОБА_2 придбавав ТМЦ в одних одиницях виміру, а реалізовував ТМЦ в інших одиницях виміру, так шпаклівка НР Старт придбавалась на вагу у кілограмах, а була реалізована у мішках по 30кг.
Таким чином, для виведення залишків ТМЦ необхідно було привести у відповідність одиниці виміру ТМЦ, що і було зроблено експертом. У зв'язку з цим, за даними експертизи, станом на 31.12.2008 року залишки ТМЦ склали в загальній сумі 365608,12 гривень.
Крім того, експертом зазначено, що на дослідження ФОП ОСОБА_2 був наданий Акт від 29.09.2008 року про списання ТМЦ на загальну суму 54250,10 гривень. Псування гіпсокартону на загальну суму 21100,80 гривень (без ПДВ на суму 17584 гривень) відбулось в результаті неналежного зберігання, під відкритим небом, в результаті чого гіпсокартон намочився та повністю втратив товарний вигляд та властивості, продажу не підлягав.
Також ФОП ОСОБА_2 списав збитки ТМЦ, за якими сплинув строк придатності, на загальну суму 33149,30 гривень (без ПДВ на суму 27624,42 гривень).
За даними підприємця, з урахуванням акту про списання ТМЦ від 29.09.2008 року станом на 31.12.2008 року, залишки ТМЦ склали на загальну суму 294909,75 гривень (без ПДВ).
Експерт у висновку зазначив, що за умови, якщо судом буде прийнято до уваги, що ФОП ОСОБА_2 списав ТМЦ за Актом від 29.09.2008 року на загальну суму 54250,10 гривень (без ПДВ на суму 45208,42 гривень) в результаті псування ТМЦ з причини зберігання під відкритим небом та внаслідок того, що за деякими видами ТМЦ сплинув строк придатності, то залишки ТМЦ у ФОП ОСОБА_2 за даними експертизи станом на 31.12.2008 року складуть в загальній сумі 320399,70 гривень (365608,12грн. -45208,42грн.)
Як зазначив експерт у висновку експертизи, розбіжність між даними експертизи та даними ФОП ОСОБА_2 по сумі залишків ТМЦ станом на 31.12.2008 року склала в сумі 25489,95 гривень в бік збільшення (320399,70грн. -294909,75грн.)
За таких обставин, експерт дійшов висновку про те, що у грудні 2008 року позивачем було занижено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 5098,00грн. (25489,95грн. х 20% : 100%), а відтак встановив, що первинними документами податкового обліку ФОП ОСОБА_2 підтверджується заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ у грудні 2008 року на суму 5098,00 гривень, у зв'язку із заниженням залишків ТМЦ станом на 31.12.2008 року в загальній сумі 25489,95 гривень.
З урахуванням наявних у матеріалах справи № 2а-6305/09/10/0170 документів судова колегія зазначає, що платником податку не надано належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності викладених в акті перевірки, покладеному в основу спірного податкового повідомлення-рішення, висновків ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке виразилося у заниженні у перевіреному періоді податкового кредиту на 3440,00грн., в тому числі: у березні 2008р. занижено податковий кредит по Кнауф Маркетинг ДФ на 600,45грн., у квітні 2008р. занижено податковий кредит по АІФ ТОВ "Інагропром"на 3860,00грн., у травні 2008р. завищено податковий кредит по фірмі "Вена"та АІФ ТОВ "Інагропром"на суму ПДВ 1020,00грн.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія прийшла до висновку, що первинними документами податкового обліку ФОП ОСОБА_2 підтверджується заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ у грудні 2008 року на суму 5098,00 гривень, у зв'язку із заниженням залишків ТМЦ станом на 31.12.2008 рік в загальній сумі 25489,95 гривень.
Приймаючи до уваги факти, встановлені під час розгляду справи № 2а-6305/09/10/0170, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 4737,26 грн., оскільки податкове повідомлення-рішення, на підставі якого позивач просить стягнути 73203,90 грн. заборгованості з податку на додану вартість, визнано протиправними та скасовано частково в сумі 68431,41 грн.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 28.03.12 у справі № 2а-12135/09/0170/2 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис Г.М. Іщенко
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва