Копія
Іменем України
Справа № 2а-1652/09/2770
21.11.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Кондрак Н.Й. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Міщенко М.М.
за участю сторін:
позивач - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі від 15.02.2002,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Куімов М.В. ) від 26.09.10 у справі № 2а-1652/09/2770
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Гагарінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі (вул. Кесаєва, буд.15-15-а,Севастополь,99038)
про визнання незаконними дії та порушення кримінальної справи
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.09.10 провадження у справі закрито.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2 звернулася до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя, прийняти нову ухвалу.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.
В судовому засіданні 21.11.12 позивач підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.
Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Гагарінського районного відділу УМВС України в м. Севастополі про визнання дій незаконними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.09.2010 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в порядку пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (арк.с.1).
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що порядок здійснення правосуддя регламентується кримінальним процесуальним законодавством України.
Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб'єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Тому слід вважати, що до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, це, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивач в порядку адміністративного судочинства оскаржує правомірність дій відповідача, як посадової особи, що відповідачем порушені вимоги Кримінально-процесуального Кодексу України при розгляді заяви позивача в порядку статті 95 КПК України.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно застосував положення пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовив у відкритті провадження по адміністративній справі у зв'язку з тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 109, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Куімов М.В. ) від 26.09.10 у справі № 2а-1652/09/2770 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 26 листопада 2012 р.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис Н.Й. Кондрак
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва