Ухвала від 28.11.2012 по справі 2а-544/11/17/0170

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-544/11/17/0170

28.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Мунтян О.І. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військового комісаріату Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 15.03.11 у справі № 2а-544/11/17/0170

за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)

до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 152,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95493)

про визнання протиправними і скасування рішення та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.11 адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасоване рішення комісії Військового комісаріату АР Крим від 21.07.10 р. про відмову у встановленні статусу учасника бойових дій.

Зобов'язано комісію Військового комісаріату АР Крим розглянути заяву ОСОБА_3 про встановлення статусу учасника бойових дій.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3, в рахунок відшкодування витрат, понесених у зв'язку зі сплатою судового збору, - 1,70 грн.

Не погодившись з постановою суду, представник Військового комісаріату Автономної Республіки Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно архівної довідки Головного управління внутрішніх військ від 25.05.10р. № 3/35-512), ОСОБА_3, за наказом командира військової частини 5441 № 134 від 05.06.90р., значиться таким, що убув у службове відрядження для несення бойової служби в м. Аскеран Азербайджанської РСР з 05.06.90р. З наказу командира військової частини 5441 № 273 від 30.10.90р. значиться: вважати що прибув із службового відрядження м. Агдами Азербайджанської РСР 29.10.90р.

Рішенням № 5 від 21.07.10р. відповідач відмовив позивачу у визнанні його учасником бойових дій, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.94р. № 63.

Судова колегія зазначає, що цією постановою визначені країни, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, з визначенням періодів бойових дій на їх території. В той же час позивач проходив бойову службу у період міжетнічного конфлікту з метою нормалізації обстановки на території Азербайджанської РСР, колишньої республіки РСРС, а тому положення постанови КМ України від 08.02.94р. № 63 не регулює спірні правовідносини.

Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Правовий статус ветеранів війни, гарантії створення належних умов для їх життєзабезпечення та формування в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначено Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту".

Відповідно до статті 5 названого Закону, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Пунктом 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього СРСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього СРСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Також, учасниками бойових дій, в силу дії пункту 1 частини 1 статті 6 Закону, є військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Великої Вітчизняної воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Великої Вітчизняної воєн.

Відповідно до пункту 2 наказу Міністерства оборони України від 08.04.2009р. № 158 "Про затвердження Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України та Інструкції про порядок видачі посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків "Ветеран війни учасник бойових дій" та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості у Збройних Силах України", для розгляду питань, пов'язаних із визначенням учасників бойових дій, у Міністерстві оборони України, військовій частині А0515, військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах створено комісії.

У своїй діяльності Комісії керуються Конституцією України, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", постановами Кабінету Міністрів України та цим Положенням, відповідно до пункту 5 Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України.

Згідно пункту 7 Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, на Комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визначення учасників бойових дій відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту", з числа осіб, звільнених з військової служби, які перебувають на обліку у військових комісаріатах.

Відповідно до пункту 8 Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, Комісії зобов'язані:

- приймати до розгляду заяви громадян про визнання їх учасниками бойових дій відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- реєструвати заяви у спеціальній книзі обліку;

- інформувати заявника про прийняття заяви до розгляду і дату засідання Комісії;

- робити запити до відповідних архівних установ, про що повідомляти заявника;

- розглядати заяви громадян, що надійшли до Комісій, у тримісячний термін;

- заслуховувати пояснення громадян, які подали заяви, свідків, представників організацій, установ та громадських організацій ветеранів, досліджувати інші докази;

- у разі відмови в задоволенні вимог, викладених у заяві, рішення доводити до відома громадянина в письмовій формі, а також роз'яснювати порядок оскарження прийнятого рішення.

Документи, на підставі яких Комісіями приймаються рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій наведені в переліку, закріпленому в пункті 9 Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, зокрема це: довідки відповідного періоду, підписаних і завірених печаткою; газетні матеріали того періоду, який потребує підтвердження; історичні довідки, документи та інші архівні матеріали; документи потрібного періоду, де зазначені прізвище, ім'я та по-батькові заявника: партійні документи, які підтверджують службу чи роботу заявника у відповідний період; інші документи, на підставі яких можливо зробити достовірний висновок про участь у бойових діях або розмінуванні (траленні бойових мін). Для військовослужбовців, які перебували у відрядженні: рішення Міністра оборони України або начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України про відрядження; витяг з наказу по стройовій частині відповідного командира (начальника) про направлення у відрядження.

Відповідно до пункту 10 Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України за відсутності через незалежні від заявника причини необхідних документів, які підтверджують його право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником та яких визнано учасниками бойових дій.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що при вирішенні питання щодо надання позивачу статусу учасника бойових дій, комісія Військового комісаріату мала виходити з положень пункту 1 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», застосувавши до нього положення як до учасника бойової операції на захист Батьківщини, взявши до уваги архівні довідки на підтвердження його участі у бойових діях.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним рішення, оформленого протоколом комісії Військового комісаріату АР Крим з розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій від 21.07.10р. № 5 в частині відмови у розгляді питання про надання ОСОБА_3 статусу учасника бойових дій.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача надати йому статус учасника бойових дій та видати посвідчення встановленого зразка, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання статусу учасника бойових дій є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Таким чином, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військового комісаріату Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 15.03.11 у справі № 2а-544/11/17/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва

Попередній документ
28479998
Наступний документ
28480000
Інформація про рішення:
№ рішення: 28479999
№ справи: 2а-544/11/17/0170
Дата рішення: 28.11.2012
Дата публікації: 09.01.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: