Копія
Іменем України
Справа № 2а-15369/10/5/0170
02.04.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Мазнєв Ю.М.
за участю сторін: не з'явилися;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 28.07.11 по справі № 2а-15369/10/5/0170
запозовом Приватного підприємства "Азбо-Крим" (вул. Севастопольська,41/7, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95013)
до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання протиправним та скасування рішення
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.11 позов Приватного підприємства "Азбо-Крим" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0006002303 від 08.04.2010 року в частині застосування до Приватного підприємства "Азбо-Крим" штрафних санкцій у розмірі 2969,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Азбо-Крим" 3.40 грн. судового збору.
Не погодившись з даною постановою суду, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.11 та прийняти нове рішення по справі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.
Сторони явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 02.04.2012 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.
Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі статті 55 Конституції України кожному гарантується право оскарження в суді рішень, дії або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Азбо-Крим»звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 08.04.2010 року № 0006002303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3074,00 грн.
Приймаючи постанову про часткове задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Азбо-Крим", суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги частково обґрунтовані та частково відповідають нормам чинного законодавства.
Із висновками Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим погоджується колегія суддів, оскільки вважає їх правильними, заснованими на фактичних обставинах і вимогах законів, що регулює дані правовідносини.
Згідно зі статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При апеляційному перегляді вставлено, що відповідно до плану графіку проведення перевірок об'єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на березень 2010 року та направлення № 750/23-3 від 26.03.2010 року , посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим було проведено перевірку господарської одиниці магазину з кафетерієм (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 41/7), що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки складено акт №003539/0441/01/09/23/32361845 від 02.04.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.11, п. 12, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». З актом перевірки ознайомлена присутня під час проведення перевірки продавець ОСОБА_3, акт нею підписаний, один примірник акту отриманий.
На підставі акту перевірки №003539/0441/01/09/23/32361845 від 29.03.2010 року, відповідно до п.6 ст. 17, ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»08.04.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим прийнято рішення № 0006002303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3074,00 грн.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі по тексту Закон).
Статтею 1 вказаного Закону передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Статтею 3 вказаного Закону передбачені обов'язки суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сферЗ акту перевірки вбачається, що і торгівлі, громадського харчування та послуг.
Так, відповідно до п. 11 ст. 3 Закону суб'єкти господарювання при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
При цьому, використання режиму попереднього програмування найменування і цін товарів має забезпечувати відображення в касових чеках, які друкуються реєстраторами найменування кожного товару (послуги), його вартості, а також загальну вартість придбаних товарів. Крім того, видача покупцям таких касових чеків дозволяє в повній мірі реалізувати вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
З акту перевірки №003539/0441/01/09/23/32361845 від 29.03.2010 року вбачається, що розрахункові операції ПП «Азбо-Крим»проводяться з використанням реєстратора розрахункових операцій Dates MP-50, зареєстрованого, опломбованого у встановленому законодавством порядку (заводський № 01006115; фіскальний № 0109004511; реєстраційне посвідчення № 0109004511 від 07.05.2003 року, видане Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим).
Під час перевірки здійснена розрахункова операція на загальну суму 42,00 грн. (покупка 1 пляшки горілки «Хлібний дар»за ціною 34,50 грн. та 1 пляшки лимонаду за ціною 7,50 грн.). За результатами проведеної операції роздрукований та виданий розрахунковий документ № 0537, однак в ньому не зазначено найменування проданого товару.
З фіскального чеку № 0537 від 29.03.2010 року слідує, що у розрахунковому документі назва реалізованого товару була зазначена як напої (напої за ціною 34,50 грн. та напої за ціною 7,50 грн.).
Разом з тим, визначення реалізованого товару як «напої»є загальною категорією, яка не містить належних відомостей про споживчі характеристики товару, зокрема чи є це напій алкогольний, безалкогольний, слабоалкогольний та ін. Також, чек не містить інформацію про кількість проданого товару та ціну за одиницю проданого товару.
З огляду на наведені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість висновків відповідача щодо порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції тим, що відповідач правомірно застосував до позивача фінансові санкції у розмірі 85,00 грн. (17 грн.х5) згідно з рішенням № 0006002303 від 08.04.2010 року, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Що стосується порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», судова колегія зазначає наступне.
За правилами п. 13 ст. 3 Закону суб'єкти господарювання при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
В акті перевірки зафіксовано, що сума готівкових коштів, зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, складає196,00 грн., та є меншою, ніж сума готівкових коштів, наявною на місці проведення розрахунків 192,00 грн. Отже, сума невідповідності становить 4,00 грн.
Так, згідно з денним звітом реєстратора розрахункових операцій за 29.03.2010 року (13:20) сума готівкових коштів за проведені розрахункові операції становить 196,00 грн.
Відповідно до опису готівкових коштів на місці проведення розрахунків, який було складено 29.03.2010 року під час перевірки , сума готівкових коштів за проведені розрахункові операції становить 192,00 грн. В описі зазначено, що на місці проведення розрахунків особисті кошти продавця відсутні. Опис підписаний продавцем ОСОБА_3 без заперечень.
Таким чином, судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивачем не забезпечено відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, у розмірі 4,00 грн.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відтак, застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 20,00 грн. (4 грн.х5) згідно з рішенням № 0006002303 від 08.04.2010 року є правомірним.
Стосовно порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого суб'єкти господарювання при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) слід зазначити наступне.
Статтею 6 Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
З аналізу зазначеного вище вбачається, що облік товарних запасів є бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку.
Згідно з даними акту перевірки в магазині, що належить ПП «Азбо-Крим», здійснена реалізація алкогольних напоїв на суму 1484,50 грн. Первинні документи на вказаний товар (накладні, товарно-транспортні, податкові накладні, акти закупівлі товару, чеки та ін.), що підтверджують право власності на товар на момент перевірки відсутні.
Матеріали справи свідчать про те, що посадовими особами податкового органу було складено Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 29.03.2010 року при перевірці господарської одиниці магазину по вул. Севастопольській, 41/7 у м. Сімферополі . До відомості включено товар (алкогольні (горілчані) напої) на загальну суму 1484,50 грн.
В зауваженнях до акту перевірки продавцем ОСОБА_3було зазначено, що накладні на товар, що реалізується, знаходяться в бухгалтерії, та будуть представлені у встановлені строки.
Згідно з супровідним листом від 31.03.2010 року копії накладних, які були у головного бухгалтера підприємства на момент перевірки, були направлені на адресу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим .
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що товари, включені відповідачем у відомість, на загальну суму 1484,50 грн. були обліковані належним чином, що підтверджується наявними доказами, а саме: фіскальними чеками, які підтверджують закупівлю товару , звітами про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, в підтвердження факту видачі представникові позивача коштів на закупівлю товару, видатковою накладною .
До того ж слід відзначити, що до документів, які є підставою для оприбутковування товару відносяться накладні і товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів в облікові бухгалтерські регістри. Відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, про що також зазначено у листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 16277 від 29.12.2009 «Щодо порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання».
Як було зазначено судом вище, первинним документом є документ, що підтверджує факт здійснення господарської операції.
З даних акту перевірки вбачається, що перевірка проведена посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим в магазині-кафетерії, що належить позивачу, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 41/7.
Отже, в даному випадку перевірку проведено не за місцем зберігання товару ПП «Азбо-Крим», а за місцем його реалізації.
На підставі викладеного, облік товарних запасів на даній господарській одиниці повинен здійснюватися шляхом обліку накладних, що підтверджують рух товару з місця його зберігання до місця його реалізації. Крім того, товарно-транспортна накладна є юридичним документом, що засвідчує факт перевезення товару (його поставки) та облік виконаної роботи. Відтак, облік товарно-транспортних накладних повинен бути забезпечений за місцем зберігання товару, а не за місцем його реалізації.
З огляду на наведене, та враховуючи, що накладні були направлені до податкового органу після проведення перевірки господарської одиниці, що належить позивачу, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції що позивачем належним чином ведеться облік товарних запасів на місці проведення реалізації товару, у зв'язку з чим висновки податкового органу в зазначеній частині є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.
У відповідності до ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтю 72 цього Кодексу.
Відповідачем, в порушення вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не наведено суду доказів які би свідчили про правомірність прийнятого рішення щодо застосування до позивача 2969,00 грн. штрафних санкцій та спростовували б доводи позивача, а тому рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від № 0006002303 від 08.04.2010 року в частині застосування 2969,00 грн. є таким, що прийнято протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 28.07.11 у справі № 2а-15369/10/5/0170 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 28.07.11 у справі № 2а-15369/10/5/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 09 квітня 2012 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук