Копія
Іменем України
Справа № 2а-14657/10/17/0170
28.11.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Мунтян О.І. ,
Яковенко С.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 25.01.11 у справі № 2а-14657/10/17/0170
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" (вул. Вузлова, 8/ 5,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95047)
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.01.11 адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в
м. Сімферополі АР Крим від 01 листопада 2010 року № 0001022200.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольського заводу сільськогосподарського машинобудування в рахунок відшкодування судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, -3,40 грн.
Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачем з 31 серпня 2010 року по 14 жовтня 2010 року проводилась планова виїзна перевірка позивача з дотримання валютного законодавства.
14 жовтня 2010 року відповідачем складено довідку № 67/22-012/05786117 та акт від 19.10.10р. № 14868/23-2/05786117, якими встановлено несвоєчасне надходження виручки позивачу від контрагента, підприємця ОСОБА_3, за контрактом від 10.11.08р. № 69-2008 сумою 1406262,74 руб. у період з 16 вересня 2009 року по 28 вересня 2009 рік.
Відповідачем зазначено порушенням платником податків ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств, " Закону України " Про податок на додану вартість".
На підставі перевірки, 01 листопада 2010 року відповідачем прийнято рішення № 0001022200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.(а.с 6)
Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття рішення, судова колегія зазначає наступне.
Порушення резидентом термінів розрахунку, відповідно до ст. 4 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотки від суми неодержаної виручки, перерахованої у грошову одиницю України з валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Наведене стало підставою для прийняття відповідачем щодо позивача оскарженого рішення.
Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" вирішені питання державного контролю центрального органу виконавчої влади у сфері економічної політики за дотриманням строків розрахунків у іноземній валюті та встановлено максимальні строки розрахунків за контрактами не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності -з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення максимального строку, встановленого законодавцем, потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Порушення резидентами строків розрахунків, передбачених статтями 1 і 2 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотки суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строк, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Державні податкові інспекції вповноважені за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену статтею 4 Закону.
З огляду на викладене пеня, що застосовується до резидентів за порушення строків розрахунків органами державної податкової інспекції має характер адміністративно-господарської санкції.
Суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.
Держава, в силу дії частини 3 статті 19 Господарського кодексу України, здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах:
збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності; фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни; цін і ціноутворення - з питань додержання суб'єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги; монополізму та конкуренції - з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства; земельних відносин - за використанням і охороною земель; водних відносин і лісового господарства - за використанням та охороною вод і лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів; виробництва і праці - за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов'язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності; споживання - за якістю і безпечністю продукції та послуг; зовнішньоекономічної діяльності - з питань технологічної, економічної, екологічної та соціальної безпеки.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
З огляду на вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що пеня, яку вповноважені застосувати органи державної податкової інспекції до резидентів за порушення строків розрахунку -є адміністративно-господарською санкцією, запровадженою Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Тому, до цього виду стягнення має застосовуватися положення статті 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування, а саме: протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
З умов контракту № 69-2008, розрахунки за відвантажену продукцію проводиться в російських рублях за цінами, вказаними у додатку до контракту на кожну партію поставки за умови повної передоплати. Згідно додатку № 5 до контракту, строк консигнації продукції, поставленої позивачем визначається в 180 днів від дня оформлення експортної вантажної митної декларації. Декларацію оформлено 14 жовтня 2009 року. Отже, пеня мала бути застосована до позивача не раніше 13 квітня 2010 року та не пізніше 14 жовтня 2010 року.
Судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.
З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправного прийняття відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 01 листопада 2010 року.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 25.01.11 у справі № 2а-14657/10/17/0170 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис О.І. Мунтян
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва