ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
24 грудня 2012 року 14:11 № 2а-15919/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі о судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засіданні Панькові В.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична група "Ферзь"
до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації)
про визнання протиправною та скасування вказівки №335/03 від 06.11.2012
за участю представників сторін:
від позивача: Миханів В.Р.
від відповідача: Якимець О.І.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична група "Ферзь", звернувся з адміністративним позовом до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасувати вказівку Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації № 335/03 від 06.11.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Вказівка №335/03 від 06.11.2012 року прийнята без достатніх на те правових підстав.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, в обґрунтування заперечень зазначає, що при винесенні Вказівки діяв у відповідності до вимог законодавства з урахуванням всіх обставин.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Судом встановлено, що на адресу Начальника Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації надійшов Лист від 08.10.12 р. №08/1-1116вих12 про проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства в частині надання послуг з фіксації розміщення стоянок плавзасобів та санітарного утримання території.
Заступником начальника Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 26.10.2012 р. №2022 було винесено Направлення на проведення перевірки у відповідності до вимог ст. 189 Земельного кодексу України.
Інспектором Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач) 06.11.2012 року проведено перевірку правомірності використання земельної ділянки за адресою: урочище Чорторий, парк Дружби народів у Деснянському районі м. Києва, обліковий номер 62:206:022, яке відведене ТОВ «Юридичній фірмі «Ферзь». За результатами перевірки було складено Акт перевірки вимог земельного законодавства № 419/03 від 06.11.2012р. та Вказівку № 335/03 від 06.11.2012р.
Як зазначено у Вказівці № 335/03 від 06.11.2012р., перевіркою встановлено, що земельна ділянка в Урочищі Чорторий, парк Дружби народів у Деснянському районі м. Києва використовується під розміщення плав дачі та господарських споруд без документів, що посвідчують право власності (користування) земельної ділянки, що є порушенням земельного законодавства, а саме, ст. 126 Земельного кодексу України.
Відповідач, керуючись Порядком здійснення самоврядування контролю за використанням і охороною земель м. Києва, затвердженого рішенням сесії Київської міської ради від 25.09.2003р. № 16/890 та змінами і доповненнями згідно рішенням Київської міської ради від 24.12.2009р. № 933/3002, ст. 189 Земельного кодексу України вимагав усунути порушення земельного законодавства в 10-денний строк.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до наступних висновків виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України, вказане право посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону.
З наявних матеріалів справи та пояснень наданих сторонами у судових засіданнях судом встановлено, що у Позивача відсутні, передбачені вищезазначеними нормами Земельного кодексу України, документи, які надають йому право використовувати зазначену земельну ділянку.
Суд скептично ставиться посилання Позивача на Договір №18/2012 від 28.04.2012, укладений між КП «Плесо»та Позивачем щодо розміщення несамохідного плавзасобу (плавдачі), оскільки КП «Плесо»не має права розпорядження земельною ділянкою.
Також, суд звертає увагу, що Судом витребовувалися докази на підтвердження того на підставі чого розміщує Позивач плавзасіб та будівлі, проте, Позивачем не виконано вимоги суд.
Статтею 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
На підтвердження самовільного використання позивачем земельної ділянки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Головного управління земельних ресурсів № 419/03 від 06.11.2012р. та Вказівку щодо усунення його порушень від № 335/03 від 06.11.2012р.
Вказані документи було складено відповідно до п. 3.2. Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві затвердженого рішенням Київської міської ради від 25 вересня 2003 р. N 16/890 , відповідно до якого Посадові особи Головного управління мають право: вимагати в усній чи письмовій формі від громадян і керівників юридичних осіб усунення порушень земельного законодавства, встановлювати терміни для усунення виявлених порушень; обстежувати земельні ділянки, в тому числі ті, що перебувають у власності та користуванні юридичних чи фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати у межах своєї компетенції обов'язкові для виконання юридичними чи фізичними особами, в тому числі власниками землі і землекористувачами, вказівки (попередження) з питань використання і охорони земель (дотримання вимог та усунення порушень земельного законодавства); складати акти перевірок дотримання вимог земельного законодавства та подавати в установленому порядку матеріали про результати перевірок до відповідних органів для притягнення винних осіб до відповідальності, а також подавати зібрані документи до Київської міської ради; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушеннями земельного законодавства України.
З матеріалів справи вбачається, що у Позивача відсутні правовстановлюючі документи на використання земельної ділянки для розміщення плавдачі та дерев'яної альтанки, передбачені вимогами ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а тому суд приходить до висновку, що це є порушенням вимог законодавства.
З аналізу наведених норм та матеріалів справи суд приходить до висновку щодо правомірності дій відповідача при складанні Акту перевірки вимог земельного законодавства № 419/03 від 06.11.2012р. та Вказівки № 335/03 від 06.11.2012р., а тому позовні вимоги є не обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук