Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв
13:15
15.10.2012 Справа № 2а-3020/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О. М. за участю секретаря судового засідання Зощака В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промхімскло", пр. Жовтневий, 47, кв. 3, м. Миколаїв,54018
доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028
проскасування податкового повідомлення - рішення від 16.03.22012 № 0000132302,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промхімскло" звернулось з адміністративним позовом до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000132302 від 16.03.2012 року про відмову в наданні бюджетного відшкодування з ПДВ.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що висновок про заниження сум бюджетного відшкодування і, як наслідок, завищення заявлених сум ПДВ до відшкодування з бюджету, завищення залишку від'ємного значення пов'язаний в Акті з фактом відсутності подачі заяви про бюджетне відшкодування одночасно з виникненням такого права. Перевіркою правомірність і обґрунтованість віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, сум податкового кредиту, формування від'ємного залишку об'єкту оподаткування не заперечується. Розбіжностей щодо арифметичного формування суми, заявленої до бюджетного відшкодування не встановлено. Неправомірним, з огляду на встановлені в Акті обставини є встановлення заниження суми бюджетного відшкодування, оскільки до бюджетного відшкодування заявлено від'ємне значення, яке утворилось за наслідком діяльності підприємства протягом останніх звітних періодів і підстав для визнання її заниженням сум відшкодування у відповідача не було.
Відповідач проти позову заперечив вважає висновки акту перевірки та прийняте повідомлення-рішення №0000132302 від 16.03.2012 року правомірними.
Суд заслухав думку представників сторін дослідив наявні в матеріалах справи докази в сукупності, надав їм оцінку та встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промхімскло»зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності 12.02.98 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради .
ТОВ «Промхімскло»взято на податковий облік у ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва з 19.02.98, а як платник податку на додану вартість зареєстровано 27.03.98 року.
28.02.2012 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімскло" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2011 року, результати якої оформлено актом №483/07-024/25373713.
16.03.2012 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000132302 , яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 стаггі 58 та згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20. підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового : кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ зі змінами та доповненнями, на підставі висновків акту перевірки №483/07-024/25373713 та абзацу «а»пункту 200.4. пункту 200.6, абзацу «а»пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ зі змінами та доповненнями підпункту 4.6.5 пункту 4.6 Розділу III Порядку заповнення і подання податкової ; звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у сумі, заявленій у податковій декларації у ТОВ «Промхімскло» у зв'язку з чим відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 253165 грн.
Суд вважає спірне повідомлення-рішення №0000132302 протиправним з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 33.3 статті 33 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу «при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу по7іаткового кредиту наступного звітного (податкового) періоду»
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України «якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України «платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормамиВідповідно до пункту 33.3 статті 33 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
Висновок акту перевірки та спірного повідомлення рішення про порушення позивачем абзацу «а»пункту 200.4, пункту 200.6, абзацу «а»пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями, підпункту 4.6.5 пункту 4.6 Розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.11 за №197/18935, внаслідок чого завищено заявлену суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2011 року на 253165 гривень ґрунтується на тому, що у ТОВ «Промхімскло»у податковій декларації за листопад 2011 року, виникло право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування, проте дане право платником не використано, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2011 року на 253165 гривень.
Згідно ст.19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Натомість відповідачем всупереч вимогам статті 19 Конституції України не зазначено в акті перевірки та спірному повідомленні-рішення норму Закону якою передбачено обов'язок або строки подачі заяви про отримання бюджетного відшкодування в залежності від дати виникнення такого права. Аналіз вищенаведених положень ПК України дозволяє зробити висновок про наявність права на отримання відшкодування, за наявності від'ємного значення зобов'язань з ПДВ.
Враховуючи викладене, суд вважає, що права Позивача підлягають захисту та поновленню шляхом стягнення відповідної бюджетної заборгованості.
Так, відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування.
За змістом вказаної норми, заниженням суми відшкодування, є невідповідність заявленої в розрахунку суми, яка підлягає відшкодуванню, даним податкового обліку підприємства, виявленим під час перевірки. При проведенні перевірки, такої невідповідності даних обліку відповідачем встановлена не була.
Відповідно до положень статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права та законності зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав осіб при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно -правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав осіб.
За таких обставин, позовні вимоги, є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, доведеними позивачем та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби № 0000132302 від 16.03.2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.М. Мельник