вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
17 грудня 2012 р. (09:35 год.) Справа №2а-13100/12/0170/8
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення,
без участі представників сторін,
Суть спору: 19.11.2012р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой про стягнення витрат, пов'язаних з виплатою щомісячної державної адресної допомоги у розмірі 25 100,04 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.11.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання 17.12.2012 року сторони явку своїх представників не забезпечили, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.
Відповідач явку свою або свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Надіслане на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві (а.с.2-3) та Свідоцтві про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 (а.с.4), повідомлення повернулось з відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с.18-19), так відповідно до ст. 37 КАС України особа, яка відмовилась одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - відповідач) зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АР Крим (реєстраційний номер 15-11-10787).
Законом який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2012 року зі змінами та доповненнями (далі Закон № 2464).
Єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону, консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
П. 1 ч. 1 ст. 4 Закону передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому - числі, філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Згідно із частиною восьмою статті 9 цього Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для виду платника, до якого відноситься відповідач, є календарний місяць.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АР Крим рішенням № 133 від 02.03.2012 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне надання звіту про суми нарахованого доходу і нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в строки, встановлені законодавством, застосовано до відповідача штраф в розмірі 175,68 грн. за несвоєчасне подання звіту за 2010 рік (а.с.5).
Вказане рішення прийняте на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
До 01.01.2011 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.2011 року.
Відповідно, з 01.01.2011 року втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень щодо сплати страхових внесків, допущених до 01.01.2011 року, слід враховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.
В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.
Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.
В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням в зв'язку із втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.
З урахуванням викладеного, пункт 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині повноважень органів пенсійного фонду щодо нарахування та стягнення санкцій за порушення правил сплати страхових внесків слід застосовувати наступним чином:
Органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.2011 року. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;
Органи пенсійного фонду з 01.01.2011 року не вправі за порушення, вчинені до та після 01.01.2011 року, нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011 року суперечить статті 58 Конституції України, незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Зазначене підтверджується довідкою Вищого адміністративного суду України щодо застосування пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що відповідачем спірним рішенням нараховані штрафні снкції, визначені п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за порушення, вчинені до 01.01.11 року, враховуючи, що зазначена норма закону вже втратила чинність, суд приходить до висновку, що її застосування з 01.01.2011 року суперечить статті 58 Конституції України, незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кушнова А.О.