06.12.2012
Справа № 1203/5540/2012
№ 2/1203/2600/2012
06 грудня 2012 року
Артемівський районний суд міста Луганська в складі головуючого судді Космініна С.О., при секретарі Калашнікової Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, у місті Луганську цивільну справу за позовом -
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
Позивачка звернулася до суду із відповідним позовом до відповідачів, в обґрунтування якого вказала, що при оформленні правовстановлюючих документів на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 зазначило, що виділене в натурі, як ціле домоволодіння АДРЕСА_1 в складі приміщень: житловий будинок -літ. А-2, тамбури -літ. а№, аІ; літній душ -літ. В; убиральня -літ. У№, сарай -літ. Г, вольєр -літ. Н; замощення -літ. І; ворота -літ. №; огорожа -літ. № 7, розташоване на земельній ділянці, МКП «БТІ»м. Луганську виділити не може, оскільки не встановлено межі користування земельною ділянкою між співвласниками.
Тому позивачка просить суд встановити порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 0,0747 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до висновку №995\10.7 судової будівельно-технічної експертизи від 26.10.2012 року.
У судове засідання сторони не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутність.
Позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити згідно висновку №995\10.7 судової будівельно-технічної експертизи від 26.10.2012 року.
Відповідачі до початку розгляду справи надали на адресу суду заяви, в яких згодні з позовом ОСОБА_1, проти його задоволення не заперечують.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить Закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийняття визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. В даному випадку підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову немає, тому суд вважає можливим ухвалити рішення в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України розгляд даної справи належить до компетенції суду.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить к висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до фотокопії рішення Артемівського районного суду м. Луганська по справі № 2/1203/1808/2011-2/1203/155/2012 від 15 лютого 2012 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ в натурі частки з майна, виділено в натурі та визнано за ОСОБА_1 право власності на ціле домоволодіння АДРЕСА_1 в складі приміщень: житловий будинок -літ. А-2, тамбури -літ. а№, аІ; літній душ -літ. В; убиральня -літ. У№, сарай -літ. Г, вольєр -літ. Н; замощення -літ. І; ворота -літ. №; огорожа -літ. № 7 та перерозподілені частини домоволодіння АДРЕСА_1, закріпивши за ОСОБА_2 право власності на 60/100 часток та за ОСОБА_3 на 40/100 часток вказаного домоволодіння /а. с. 10/.
Для подальшого оформлення домоволодіння 28 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернулася з замовленням у МКП «БТІ»м. Луганська, та згідно листа МКП «БТІ»№ 15/43-1565 від 13 червня 2012 року, виділене в натурі, як ціле домоволодіння АДРЕСА_1 в складі приміщень: житловий будинок -літ. А-2, тамбури -літ. а№, аІ; літній душ -літ. В; убиральня -літ. У№, сарай -літ. Г, вольєр -літ. Н; замощення -літ. І; ворота -літ. №; огорожа - літ. № 7, розташоване на земельній ділянці, МКП «БТІ»м. Луганську виділити не може, оскільки в рішенні суду не встановлено межі користування земельною ділянкою між співвласниками, згідно з фотокопією відповіді № 15/43-1565 від 13 червня 2012 року /а. с. 11/.
В наступний час у сторін виникла необхідність встановлення порядку користування земельною ділянкою та вони не заперечують проти варіанту запропонованого висновком №995\10.7 судової будівельно-технічної експертизи від 26.10.2012 року.
Суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивачки, та визначити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 по фактичному користуванню, що склався між сторонами, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №995\10.7 від 26.10.2012 року.
Стаття 391 ЦК України визначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
В п. «г»ч. 1 ст. 96 ЗК України вказано, що землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників земельних ділянок та землекористувачів.
Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитися у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності, що є спільною частковою власністю.
Згідно ч.4 ст. 88 ЗК України, учасник спільної часткової власності має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»у випадках, передбачених статтями 86-98 ЗК, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди за рішенням суду, а при перебуванні ділянки в спільній сумісній власності за договором або законом.
У відповідності до ст. 87 Земельного Кодексу України, передбачено виникнення права загальної часткової власності на земельну ділянку по рішенню суду, якщо співвласники земельної ділянки на праві загальної спільної власності не можуть врегулювати між собою порядок використання загальної земельної ділянки.
У відповідності до п. Г ст. 87 ЗК України, право загальної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.
Відповідно до ст. 358 ч.2 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Частиною 3 ст.358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно до ч.1 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
Відповідно до п. 4 ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.
За таких обставин дані вимоги позивачки підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись: п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст. ст. 4, 16, 358, 364, 370, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 86 ч. 1, 87 п. Г, 88 ч. 3, 4, 89 ч. 4, 158 ч. 2, ст. ст. 10, 11, 60, 79, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 0,0747 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до висновку №995\10.7 судової будівельно-технічної експертизи від 26.10.2012 року.
Виділити у користування ОСОБА_1 частку земельної ділянки, площею 0,0170 га за адресою: АДРЕСА_1 по фактичному порядку користування, що склався, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1-а, відповідно до висновку №995\10.7 судової будівельно-технічної експертизи від 26.10.2012 року, що в додатку № 1 до висновку експертизи зазначена як ділянка №1 та окрашена в зелений колір.
Виділити у користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частку земельної ділянки, площею 0,0577 га за адресою: АДРЕСА_1 по фактичному порядку користування, що склався, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до висновку №995\10.7 судової будівельно-технічної експертизи від 26.10.2012 року, що в додатку № 1 до висновку експертизи зазначена як ділянка №2 та окрашена в жовтий колір.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя: С.О. Космінін