Справа №543/5273/12 2/543/1776/12
18 грудня 2012 року м. Селидово
Селидівський міський суд Донецької області у складі
головуючий суддя Жарова Ю.І.
при секретарі Костенко К.О.
за участю представника відповідача Рашевської І.В., третьої особи Шашкова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ДП «Селидіввугілля», за участю 3-ї особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Селидове Донецької області про відшкодування моральної шкоди,
27 листопада 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до до ДП «Селидіввугілля»про відшкодування моральної шкоди, в якому зазначив, що 22.07.2002 року він був прийнятий на роботу на шахту «Курахівська»машиністом виїмкових машин з повним робочим днем в шахті.
28.10.2011 р. у другу зміну о 14 годині 30 хвилин у дев»ятій південній лаві пласта К8, при виконанні трудових обов»язків з ним трапився нещасний випадок, а саме: травмовано 3,4,5 пальці.
По даному факту були складені акт про нещасний випадок на виробництві № 1 від 06.11.2011 р. за формою Н-1 та акт розслідування нещасного випадку на виробництві від 06.11.2011 р. за формою Н-5. Встановлено діагноз - неповне травматичне отчленение 3 пальці правої кисті на рівні основної фаланги, 4 пальця на рівні основної фаланги з відривом і кістковим дефектом, відкритий перелом внутрішньо суглобової основної фаланги 2 пальця. Множинні забиті рани правої кисті, чужорідне тіло правої кисті.
22.02.2012 р. висновком МСЕК йому встановлено 40% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи в зв»язку з трудовим каліцтвом.
Пошкодженням здоров»я внаслідок травми йому завдано моральну шкоду, оскільки значно погіршився стан його здоров»я, він не може виконувати ту роботу, яку виконував до каліцтва, проблеми зі станом здоров»я призвели до моральних та психічних переживань, порушення його нормальних життєвих зв»язків, викликали труднощі у сімейно-побутових умовах, соціальну дезадаптацію, в нього відбулися необоротні зміни в організмі, які постійно затрудняють справляти природні потреби, пов»язані рухом, навантаженням, він постійно відчуває фізичний біль. Це викликало в нього почуття відчаю, пригнічення , тривоги перед майбутнім. Щомісячно він витрачає значну суму коштів, свого часу та нервів на те, щоб поліпшити стан його здоров»я. Він потребує медикаментозного лікування. Моральну шкоду він оцінює в 30000 грн.
Просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 30000 грн.
Позивач в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, в обгрунтування своїх заперечень зазначила, що підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок МСЕК про стрес, якого зазнав і зазнає потерпілий у результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання, чи їх наслідків, про депресію чи інші негативні вияви стану потерпілого. Крім того, просила суд звернути увагу на те, що позивач, працюючи на їхньому підприємстві отримував пільги у зв»язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, а зокрема: отримував підвищену заробітну плату, вийшов на пенсію раніше за пільговим списком, працівникам та пенсіонерам підприємства виписується вугілля для побутових потреб, мав більш тривалу відпустку ніж працівники інших галузей промисловості, з заробітної плати позивача утримувався менший розмір податку з доходів фізичних осіб ніж з працівників, які не працюють у важких і шкідливих умовах праці, тому, що не можливо уникнути шкідливих факторів праці на шахті.
Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа -представник ФССНВВ України в м.Селидове Донецької області в судовому засіданні заперечував проти позову та зазначив, що з урахуванням пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику по справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди, позивач повинний надати докази про моральні переживання в зв»язку з ушкодженням здоров»я, про порушення нормальних життєвих зв»язків через неможливість продовження активного громадського життя, данні про порушення стосунків з оточуючими людьми, дані про настання інших негативних наслідків. Документи, на які посилається позивач, а саме -довідка МСЕК та акт про нещасний випадок пов»язаний з виробництвом, є документами, що підтверджують тільки факт виробничої травми і встановлення зв»язку з цим стійкої втрати професійної працездатності і ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди.
Вважає, що посилання на ці документи, як на єдину підставу для відшкодування моральної шкоди, є безпідставними. Просив суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника відповідача, третьої особи, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.
Приписами статті 46 Конституції України (254к/96-ВР) закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_3 на умовах трудового договору працював у відповідача машиністом виїмкових машин з повним робочим днем в шахті.
З актів розслідування нещасного випадку форми Н-5, затвердженого директором шахти «Курахівська»06.11.2011 року та розслідування нещасного випадку на виробництві форми Н-1, затвердженого директором шахти «Курахівська»06.11.2011 року, убачається, що 28.10.2011 року 0 14 годині 30 хвилин під час відкривання ящика з інструментом машиніст гірничо-виїмкових машин ділянки по здобуття вугілля № 1 ВП «шахта Курахівська»ОСОБА_3 т.№ 1518 не зафіксував дротом металеву кришку, яка впала йому на праву кисть і травмувала 3,4,5 пальці.
Згідно довідки МСЕК № 281123 від 22.02.2012 року ОСОБА_3 встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 40% та він визнаний інвалідом третьої групи. Йому протипоказано тяжка фізична праця та робота з рухомими механізмами.
Згідно з медичними документами ОСОБА_3 встановлено діагноз: ампутаційна кукса 3 пальці правої кисті на рівні підстави основної фаланги, зрощені з помірним зсувом переломи основних фаланг 2,4 пальців. Остеопороз. Посттравматичні контрактури суглобів 2,5 пальців правої кисті за змішаним типом. Нейротрофічний синдром 2,4 пальців. Порушення хвата кисті, зниження вираженому ступені через трудове каліцтво.
Приписами статті 153 Кодексу законів про працю України та статті 13 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці»визначено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Статтею 237-1 Кодексу законів про працю України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Визначення моральної шкоди міститься у положеннях статті 23 ЦК України, у якій зазначено, що моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном, або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Обґрунтовуючи вимоги про наявність факту спричинення та розміру компенсації моральної шкоди, позивач у позовній заяві зазначив, що пошкодженням здоров»я внаслідок травми йому завдано моральну шкоду, оскільки значно погіршився стан його здоров»я, він не може виконувати ту роботу, яку виконував до каліцтва, проблеми зі станом здоров»я призвели до моральних та психічних переживань, порушення його нормальних життєвих зв»язків, викликали труднощі у сімейно-побутових умовах, соціальну дезадаптацію, в нього відбулися необоротні зміни в організмі, які постійно затрудняють справляти природні потреби, пов»язані рухом, навантаженням, він постійно відчуває фізичний біль. Це викликало в нього почуття відчаю, пригнічення, тривоги перед майбутнім. Щомісячно він витрачає значну суму коштів, свого часу та нервів на те, щоб поліпшити стан його здоров»я. Він потребує медикаментозного лікування. Компенсація моральної шкоди оцінюється у розмірі 30000, 00 грн.
Відповідно до положень статей 153, 171 Кодексу законів про працю України та статті 22 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці»забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на всіх підприємствах, в установах, організаціях покладається на власника або уповноважений ним орган.
Роботодавець повинен організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об'єднанням профспілок.
На виконання вимог закону постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництвах» затверджено відповідний Порядок НПАОП 0.00-6.02-04 (далі - Порядок), яким визначена процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності.
Пунктами 42, 46, 51 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, передбачено, що з'ясування обставин і причин нещасного випадку, встановлення кола осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, складання акта розслідування нещасного випадку форми Н-5, а також акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, форми Н-1, належить до компетенції спеціальної комісії.
Отже, порядок установлення факту нещасного випадку на виробництві визначено законом.
Посилання представника ДП «Селидіввугілля» ВП «шахта Курахівська»на відсутність об'єктивних доказів спричинення моральної шкоди, судом визнаються неспроможними.
Наявність виробничої травми, факт знаходження його на лікуванні в медичних закладах підтверджено представленими в матеріалах справи висновками медико-соціальної експертної комісії, виписками із історій хвороби позивача.
Представником відповідача у судовому засіданні в порядку статті 60 ЦПК України не надано будь-яких беззаперечних доказів неспричинення ОСОБА_3 моральних і фізичних страждань унаслідок отримання ушкодження здоров'я унаслідок нещасного випадку на виробництві.
У пункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рн/2004 вказано, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
Приймаючи до уваги встановлені при розгляді справи безспірні обставини: факт отримання ОСОБА_3 трудового каліцтва на виробництві, яке призвело до стійкої втрати професійної працездатності 40%, визнання його інвалідом третьої групи, необхідність постійного лікування, суд визнає, що ушкодження здоров'я із зазначеними наслідками зумовило порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, негативно відбилося на його фізичному та психічному стані, змусили змінити спосіб життя та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, таким чином виробничою травмою ОСОБА_3 завдана моральна шкода.
Визнаючи розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_3, суд приймає до уваги конкретні обставини захворювання, ступінь його тяжкості, характер та глибину пов'язаних з цим моральних і фізичних страждань, ступінь вимушеного порушення нормального укладу його життя та необхідність докладання для його організації додаткових зусиль, та, виходячи із ступеня вини юридичної особи у настанні зазначених наслідків, суті позовних вимог, засад розумності і справедливості, встановлює суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 12000,00 грн.
Правилами частини першої статті 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення помісячних платежів. Позивач у судовому засіданні наполягає на її одноразовій виплаті.
Позивачем при зверненні до суду за захистом порушеного права судові витрати не понесені. Приймаючи до уваги, що позивач, на користь якого постановлене рішення, звільнений від сплати судових витрат при зверненні з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 61, 81, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 153, 237-1 Кодексу законів України про працю, статтями 23, 1168 Цивільного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_3 до ДП «Селидіввугілля»про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ДП «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом унаслідок нещасного випадку на виробництві, одноразово 12000 (дванадцять тисяч) грн.
Стягнути з ДП «Селидіввугілля» на користь держави судовий збір у сумі 214(двісті чотирнадцять грн. 60 коп.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя