20.12.2012
Справа №22-ц/2190/3482/2012 Головуючий в І інстанції Войцеховська Я.В. Категорія: 20 Доповідач: Стародубець М.П.
2012 року грудня місяця 20 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Стародубця М.П.
Суддів:Воронцової Л.П.,
Ігнатенко П.Я.
при секретарі: з участю адвоката:Прохоровій І.С. ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 08 жовтня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання правочину дійсним та права власності,
В серпні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вказаним вище позовом, зазначаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_8, якій на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1
За життя останньої вона придбала це житло, сплативши обумовлену грошову суму, про що продавець видала розписку, передала їй цей будинок з правовстановлюючими документами, в який вона вселилась та проживала в ньому з відчужувачем.
Посилаючись на те, що сторони правочину виконали всі його умови, але не встигли оформити його у нотаріальному порядку у зв'язку зі смертю відчужувача, просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 укладений між нею та ОСОБА_8, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1., та визнати за нею право власності на це житло.
Рішенням від 08 жовтня 2012 року суд відмовив у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному об'ємі, зазначаючи, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку зібраним у справі доказам, хибно витлумачив норму матеріального права та постановив у зв'язку з цим незаконне рішення.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши доповідача, і осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_8 була власником будинку АДРЕСА_1 яка ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла.
За останнім заповітом від 8 серпня 2002 року все належне їй майно вона заповіла ОСОБА_7
19 вересня 2011 року власник будинку видала позивачці ОСОБА_6 розписку про отримання нею 35000 грн. в рахунок вчинення угоди продажу належного їй об'єкта нерухомості, нотаріально посвідчити яку зобов'язалася до 25 лютого 2012 року.
Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно з ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Однак це правило не застосовується, якщо є передбачене законодавчими актами обмеження (заборона) на здійснення такого правочину або сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних його умов.
Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, суд першої інстанції врахував, що норма частини другої ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, тому правомірно відмовив в задоволенні позову з наведених в рішенні підстав.
Колегія суддів погоджується з висновками суду, вважає їх правильними та такими, що ґрунтуються на нормах матеріального права, дія яких поширюється на спірні правовідносини.
Викладені в апеляційній скарзі доводи ці висновки суду не спростовують та незаконність судового рішення не доводять.
Набрання чинності змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», на які посилається апелянт в своїй скарзі, з урахуванням тлумачення та застосування місцевим судом зазначених вище норм матеріального права на правильність ухваленого в справі рішення не впливають.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому ухвалене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307-308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду від 08 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
З оригіналом згідно
Суддя: М. Стародубець