Справа № 22/1403/12 Провадження № 22-ц/0290/3512/2012Головуючий в суді першої інстанції:Задорожна Л.І.
Категорія: 31 Доповідач: Матківська М. В.
Апеляційного суду Вінницької області
від 24 грудня 2012 року
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого: Матківської М.В.
Суддів: Сопруна В.В., Шемети Т.М.
При секретарі: Маняк О.П.
За участю: представника позивача Мадюді В.В.
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Альянс Україна»
на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 26 жовтня 2012 року у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Альянс Україна»до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -
У вересні 2012 року КС «Альянс Україна»звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків в сумі 227 777,31 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що з 8 лютого 2006 року ОСОБА_3 працювала у КС «Альянс Україна»на посаді спеціаліста кредитного відділу та з нею було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. З 20 лютого 2007 року відповідач була призначена керівником Теплицького відділення КС «Альянс Україна».
Вироком Теплицького районного суду від 15 вересня 2010 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.191 КК України, тобто в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Відповідач здійснила оформлення та видачу кредитів на ім'я громадян, які фактично не були позичальниками, а саме:
- на ім'я ОСОБА_4 за договором кредиту № 339-06кТЛ від 28 серпня 2006 року видала кредит в сумі 5 800 грн.; заборгованість за кредитом становить 8 792,56 грн., з яких: основна сума боргу -2 821,44 грн., заборгованість зі сплати відсотків -5 971,12 грн.;
- на ім'я ОСОБА_5 за договором кредиту № 045-07кТл від 10 лютого 2007 року видала кредит в сумі 11 000 грн.; заборгованість за кредитом становить 30 381,88 грн., з яких: основна сума боргу -9 546,63 грн., заборгованість зі сплати відсотків -20 835,25 грн.;
- на ім'я ОСОБА_6 за договором кредиту № 158-07кТл від 20 квітня 2007 року видала кредит в сумі 7 400 грн.; заборгованість за кредитом становить 7 101,67 грн., із яких: основна сума боргу -2 685,99 грн., заборгованість зі сплати відсотків -4 415,68 грн.;
- на ім'я ОСОБА_7 за договором кредиту № 197-07кТл від 23.05.2007 року видала кредит в сумі 27 000 грн.; заборгованість за кредитом становить 80 203,00 грн., із яких: основна сума боргу -25 704,28 грн., заборгованість зі сплати відсотків -54 498,72 грн.;
- на ім'я ОСОБА_5 за договором кредиту № 229-07кТл від 25 червня 2007 року видала кредит в сумі 28 000 грн.; заборгованість за кредитом становить 85 717,12 грн., із яких: основна сума боргу -27 436,95 грн., заборгованість зі сплати відсотків -58 280,17 грн.;
- на ім'я ОСОБА_8 за договором кредиту № 281-07кТл від 1 серпня 2007 року видала кредит в сумі 5 000 грн.; заборгованість за кредитом становить 15 581,08 грн., із яких: основна сума боргу -5 000 грн., заборгованість зі сплати відсотків -10 581,08 грн.
Таким чином, станом на 15 вересня 2010 року розмір заподіяної КС «Альянс Україна»шкоди становив 227 777,31 грн., із яких: 73 195,29 грн. -заборгованість зі сплати основної суми кредиту, 154 582,02 грн. -заборгованість з сплати відсотків, яку позивач просив стягнути з відповідача.
В жовтні 2012 року позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 226 207,84 грн., із яких: 73 195,29 грн. -основний борг та 153 012,55 грн. -заборгованість зі сплати відсотків.
Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 26 жовтня 2012 року в задоволенні позову КС «Альянс Україна»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач КС «Альянс Україна»просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Зазначив, що рішення суду вважає незаконним через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, надіслала телеграму про розгляд справи у її відсутності та надіслала письмові заперечення на апеляційну скаргу, у яких просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду -залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, письмові заперечення відповідача, матеріали архівної кримінальної справи Теплицького районного суду Вінницької області № 1-77/10, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
По справі встановлено, що згідно наказу КС «Паритет»№ 6-к від 8.02.2006 року ОСОБА_3 прийнято на посаду спеціаліста кредитного відділу з повною матеріальною відповідальністю (а. с. 5).
В цей день -8 лютого 2006 року, із ОСОБА_3 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до умов якого ОСОБА_3 взяла на себе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження матеріальних цінностей (грошових коштів), довірених їй підприємством КС «Паритет»(а. с. 7).
Згідно наказу КС «Альянс Україна»№ 7/1 від 20 лютого 2007 року ОСОБА_3 призначено на посаду керівника Теплицького відділення спілки з 20 лютого 2007 року (а. с. 6).
Відповідно до п. 1.2. Статуту КС «Альянс Україна»остання є правонаступником КС «Паритет»згідно рішення загальних зборів від 28 лютого 2006 року, зберігає незмінною правосуб'єктність у двосторонніх і багатосторонніх договорах, що означає дотримання усіх майнових прав та обов'язків взятих на себе КС «Паритет»(а. с. 43-44).
28 серпня 2006 року між КС «Альянс Україна»та ОСОБА_4 було укладено договір кредиту № 339-06кТл, згідно якого останньому видано кредит в сумі 5 800 грн. (а. с. 14, кримінальної справи аркуш 105-106).
10 лютого 2007 року між КС «Альянс Україна»та ОСОБА_5 було укладено договір кредиту № 045-07 кТл, згідно якого останньому видано кредит в сумі 11 000 грн. (а.с.15, кримінальної справи аркуш 147-148).
20 квітня 2007 року між КС «Альянс Україна»та ОСОБА_6 було укладено договір кредиту № 158-07 кТл, згідно якого останньому видано кредит в сумі 7 400 грн. (а. с. 16, кримінальної справи аркуш 161).
23 травня 2007 року між КС «Альянс Україна»та ОСОБА_7 було укладено договір кредиту № 197-07 кТл, згідно якого останньому видано кредит в сумі 27 000 грн. (а. с. 17, кримінальної справи аркуш 179).
25 червня 2007 року між КС «Альянс Україна»та ОСОБА_5 було укладено договір кредиту № 229-07 кТл, згідно якого останньому видано кредит в сумі 28 000 грн. (а. с. 18, кримінальної справи аркуш 194).
1 серпня 2007 року між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_8 було укладено договір кредиту № 281-07 кТл, згідно якого останньому видано кредит в сумі 5 000 грн. (а. с. 19, кримінальної справи аркуш 216).
Як вбачається із зазначених договорів кредиту, усі договори були оформлені спеціалістом кредитного відділу ОСОБА_3
Вироком Теплицького районного суду Вінницької області від 15 вересня 2010 року, який набув законної сили 1 жовтня 2010 року, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України (а. с. 8-13).
Вироком встановлено, що ОСОБА_3, працюючи із 8 лютого 2006 року на посаді спеціаліста кредитного відділу КС «Альянс Україна», що є правонаступником КС «Паритет», та з 20 лютого 2007 року -на посаді керівника Теплицького відділення КС «Альянс Україна», являючись службовою особою, протягом 2006-2007 років умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, будучи одночасно матеріально-відповідальною особою, вчинила повторно, розтрату ввірених їй КС «Альянс Україна»грошових коштів в інтересах третіх осіб, шляхом оформлення та видачі кредитів на осіб, які фактично не являлись позичальниками, а саме:
28 серпня 2006 року здійснила оформлення кредиту за договором № 339-06кТл на ім'я ОСОБА_4 та видала грошові кошти в сумі 5 800 грн.;
10 лютого 2007 року здійснила оформлення кредиту за договором № 045-07кТл на ім'я ОСОБА_5 і видала грошові кошти в сумі 11 000 грн.;
20 квітня 2007 року здійснила оформлення кредиту за договором № 158-07кТл на ім'я ОСОБА_6., видала грошові кошти в сумі 7 400 грн.;
23 травня 2007 року здійснила оформлення кредиту за договором № 197-07кТл на ім'я ОСОБА_7 та видала грошові кошти в сумі 27 000 грн.;
25 червня 2007 року здійснила оформлення кредиту за договором № 229-07кТл на ім'я ОСОБА_5 і видала грошові кошти в сумі 28 000 грн.;
1 серпня 2007 року здійснила оформлення кредиту за договором № 281-07кТл на ім'я ОСОБА_8 та видала грошові кошти в сумі 5 000 грн. (а. с. 8-13).
Відповідач ОСОБА_3 своїми протиправними діями завдала майнової шкоди позивачу по справі -КС «Альянс Україна».
Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чим мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Позивач визначив розмір завданої йому відповідачем майнової шкоди, виходячи із основної суми заборгованості по кредитних договорах та суми заборгованості по сплаті відсотків.
Станом на 15 вересня 2010 року розмір непогашеної заборгованості за вказаними кредитними договорами становить 226 207,84 грн., із яких: 73 195,29 грн. -основна сума боргу та 153 012,55 грн. -заборгованість зі сплати відсотків.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 9 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна»№ 3 від 31 березня 1989 року матеріальна відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну злочином підприємству, установі, організації, з якими вони перебували у трудових відносинах, визначається згідно зі статтями 130-138 КЗпП України.
Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за неодержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.
Згідно зі ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей (п. 1); шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (п. 3).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги КС «Альянс Україна»про стягнення із ОСОБА_3 матеріальної шкоди підлягають до задоволення в сумі 225 862,38 гр., з урахуванням поданих позивачем заяв від 26.10.2012 року і від 12.12.2012 року про зменшення позовних вимог до суми 225 862,38 гр. (а. с. 50 і залучена заява до справи у судовому засіданні 24.12.2012 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 20 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками»№ 14 від 29.12.1992 року судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений ст. 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником.
За правилами ст. 130 КЗпП України покладення на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків, можливе за умови, коли шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи і кримінальної справи вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України - у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину повторно, встановлена вироком Теплицького районного суду Вінницької області від 15 вересня 2010 року.
Із матеріалів кримінальної справи і зі змісту вироку вбачається, що представник КС «Альянс Україна»не брав участі у розгляді кримінальної справи, при цьому кредитна спілка не залучалася до розгляду кримінальної справи, в ході досудового і судового слідства кредитна спілка «Альянс Україна»не визнавалася цивільним позивачем, не було визнано потерпілих по справі, а відповідно нікому із них не направлялася копія вироку, із якого позивачу можна було б встановити винну особу у спричиненні шкоди спілці.
Не будучи обізнаною про встановлені вироком суду обставини, Кредитна спілка «Альянс Україна» за захистом свого порушеного права зверталася до суду із позовами до позичальників про стягнення боргу за кредитними договорами.
Рішенням постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» від 6 лютого 2009 року розірвано кредитний договір № 045-07 кТл від 10.02.2007 року і стягнуто солідарно з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на користь позивача заборгованість в сумі 45981,14 гр. (аркуш кримінальної справи 38-40).
Рішенням Третейського суду від 19.02.2009 року розірвано кредитний договір № 281-07 кТл від 01.08.2007 року і стягнуто з ОСОБА_8 на користь позивача заборгованість в сумі 38 350,29 гр. Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.10.2009 року задоволено заяву КС «Альянс Україна»про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду. 16.03.2010 року відкрито виконавче провадження. Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2012 року задоволено заяву ОСОБА_8, ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.10.2009 року про виписку виконавчого листа скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами, а заяву кредитної спілки про виписку виконавчого листа залишено без задоволення (а.с. 48-49).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 5 листопада 2012 року задоволено заяву ОСОБА_7 і ОСОБА_5 -скасовано ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 22.10.2009 року про видачу виконавчого листа на підставі рішення Третейського суду від 6.02.2009 року, а заяву кредитної спілки про видачу виконавчого листа залишено без задоволення (а. с. 92).
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що про існування вироку суду у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 позивачу стало відомо лише в липні 2012 року, коли ОСОБА_8 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Третейського суду при Всеукраїнській організації «Альянс»від 19.02.2009 року.
Зазначене підтверджується матеріалами справи, зокрема копією заяви ОСОБА_8 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами від 22 червня 2012 року (а. с. 65) та копією ухвали Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2012 року, якою скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 жовтня 2009 року у справі № 6-358-2009 за заявою Кредитної спілки «Альянс Україна»про виписку виконавчого листа на підставі рішення третейського суду та постановлено ухвалу, якою заяву КС «Альянс Україна»про виписку виконавчого листа на підставі рішення третейського суду залишено без задоволення (а. с. 66-67).
З даним позовом про стягнення з працівника матеріальної шкоди КС «Альянс Україна»звернулась 7 вересня 2012 року.
За наведених обставин, висновок суду першої інстанції про те, що позивач пропустив встановлений ч. 3 ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду є неправильним, а ухвалене на його підставі рішення не можна визнати законним.
Відповідно до положень цивільного процесуального законодавства, зокрема: статті 11 ЦПК України у тій частині, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін; статті 10 ЦПК України в тому, що кожна із сторін має рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; статті 60 ЦПК України, яка покладає на кожну із сторін обов'язок по доведенню тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір; частини 3 статті 27 ЦПК України, яка покладає на сторін обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
На виконання таких вимог норм процесуального закону, відповідач, користуючись добросовісно своїми права і виконуючи свої процесуальні обов'язки, не заперечила заявлені позивачем обґрунтовані позовні вимоги та належними, допустимими, достовірними доказами не спростувала їх.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового чи зміни рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 130, 134 КЗпП України, ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Альянс Україна»задовольнити.
Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 26 жовтня 2012 року скасувати.
Позов Кредитної спілки «Альянс Україна»до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Альянс Україна»матеріальну шкоду в сумі 225 862 (двісті двадцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 38 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 2 262,08 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Копія вірна: