Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-5083/10/0108
14.08.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Лядової Т.Р. ,
Цикуренка А.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Кухарський А.І. ) від 14.12.10 у справі № 2а-5083/10/0108
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим (вул.Шосе Героїв Сталінграду, буд.60/1, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98329)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни",
Постановою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.10 у справі № 2а-5083/10/0108 позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни" задоволено.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим щодо не нарахування та невиплати позивачу до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"період з травня по листопад 2010 року - неправомірними.
Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м. Керчі Автономної Республіки Крим нарахувати та сплатити позивачу, недоплачене підвищення до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуться замість пенсії, передбаченого ст. 6 Закон України "Про соціальний захист дітей війни"у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розмір мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"за період з травня по листопад 2010 року включно в розмірі 1149 грн. 90 коп.
Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі З (три) гривні 40 копійок.
Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши справу в порядку статей 195,197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945) Другої світової війни було менше 18 років.
Зазначений статус надає позивачу право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Разом з тим, судова колегія вважає правомірним застосування судом першої інстанції саме частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку судової колегії, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Слід зазначити, що відповідно до статті 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Разом з тим, на думку судової колегії вказані обставини не можуть бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Судова колегія вважає, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Відповідно до Закону України " Про державний бюджет України на 2010 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2010 по 31.03.2010 у розмірі 695,00грн., з 01.04.2010 по 30.06.2010 у розмірі 706,00 грн., з 01.07.2010 по 30.09.2010 у розмірі 709, 00 грн., з 01.10.2010 по 30.11.2010 у розмірі 723, 00 грн., з 01.12.2010 по 31.12.2010 у розмірі 734, 00 грн.
Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення вимог позивача.
Судова колегія зазначає, що судом першої інстанції було здійснено нарахування позивачу та зобов'язання відповідача виплатити недоплачене підвищення до пенсії у розмірі 1149,90 грн.
Судом першої інстанції безпідставно обрано такий спосіб захисту порушених прав позивача, як зобов'язання відповідача виплатити підвищення до пенсії в конкретно визначеній грошовій суми, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законодавством покладено повноваження щодо нарахування такої виплати. При цьому з огляду на положення статей 21,105,162 Кодексу адміністративного судочинства України , адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю.
Колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду зазначає, що функції з призначення нарахування та виплати пенсії здійснюються Пенсійним фондом України, в особі територіальних управлінь, а отже обов'язки з нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії позивачу за період з травня 2010 року по листопад 2010 року включно слід покласти на Управління Пенсійного фонду України в місті Керч Автономної Республіки Крим
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у своїх судових рішеннях від 28.10.2010 у справі №К-23788/09, від 20.10.2010 у справі № К- 4855/09.
Враховуючи з вищенаведеного, оскаржуване рішення підлягає зміні на підставі пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом виключення конкретної суми стягнення.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 195, 197, пунктом 2 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першою статті 201, частиною 2 статті 205, статтями 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Керч Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.
2.Постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.10 у справі № 2а-5083/10/0108 - змінити:
Виклавши третій абзац резолютивної частини постанови у наступній редакції: "Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в місті Керч Автономної Республіки Крим нарахувати та сплатити позивачу недоплачене підвищення до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуться замість пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " за період з травня по листопад 2010 року включено."
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко
Судді підпис Т.Р.Лядова
підпис А.С. Цикуренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Н.П.Горошко