19 грудня 2012 року (12 год. 10 хв.) Справа № 0870/11015/12 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Киселя Р.В.,
при секретарі судового засідання - Кай К.В.,
за участю:
представника позивача - Школової Ю.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Арт-Інкам» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, що знаходяться в банку.
20.11.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - позивач) до Приватного підприємства «Арт-Інкам» (далі - відповідач), в якому позивач просить накласти арешт на всі кошти та інші цінності відповідача, які знаходяться на рахунках в банках.
Позивач зазначає, що відповідач має діючі рахунки у банках про стягнення з яких податковим органом направлялись платіжні доручення, які повернуті без виконання. У зв'язку з відсутністю майна позивач просить накласти арешт на всі кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в установах банку.
Ухвалою судді від 22.11.2012 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 04.12.2012.
У судове засідання 04.12.2012 представники сторін не прибули.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання представників сторін, ухвалою від 04.12.2012 розгляд справи було відкладено на 19.12.2012
У судове засідання, призначене на 19.12.2012 відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув.
Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Судові повістки надсилались відповідачу на адресу наявну в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві.
У судовому засіданні 19.12.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
Відповідач зареєстрований як юридична особа 18.01.2007 виконавчим комітетом Запорізької міської ради за юридичною адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Леппіка, буд. 4, кв. 135.
Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Судом встановлено, що згідно розрахунку заборгованості та скороченої облікової картки платника податків відповідач має податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток на загальну суму 14437,53 грн.
Податкова заборгованість з податку на додану вартість виникла в результаті нарахування відповідачеві штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню № 0002071501 від 22.11.2011 у сумі 9735,30 грн. Суму заборгованості зменшено за рахунок переплати на 159,77 грн., таким чином залишок основного платежу за вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням складає 9575,53 грн.
Податкову заборгованість з податку на прибуток у сумі 4927,00 грн. нараховано по декларації № 9010581792 від 09.11.2011, та зменшено за рахунок переплати на 65,00 грн. Таким чином залишок боргу відповідача з податку на прибуток складає 4862,00 грн.
На підставі перевірки відповідача позивачем складено акт № 2444/1801/34869/64 від 22.11.2011 про результати камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань відповідача за період з 30.07.2011 по 22.11.2011, у якому зазначено порушення податкового законодавства, а саме несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість. На основі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 002071501 від 22.11.2011, яким відповідачеві визначена сума штрафу у розмірі 9735,30 грн. Акт перевірки та податкове повідомлення рішення направлені на адресу відповідача, але 28.11.2011 повідомлення повернуто з відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», про що позивачем складено довідку № 1527/1501/34869164 від 28.11.2011.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму додаткового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, на виконання вимог ст. 59 ПК України, позивачем на його адресу була направлена податкова вимога № 241 від 29.11.2011.
На підставі ст. 183-3 КАС України, позивач звернувся із поданням до суду про стягнення коштів за податковим боргом.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року по справі №0870/1131/12 подання Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до ПП «Арт-Інкам» про стягнення коштів з рахунків платника податку борг з податку на прибуток у сумі 4927,00 грн. та з податку на додану вартість в сумі 9575,53 грн. було задоволено.
З метою погашення податкового боргу відповідача на виконання рішення суду позивач надсилав інкасові доручення (розпорядження) до установ банку а саме: інкасове доручення (розпорядження) № 17 від 23.08.2012 р. до АТ «ПАТ ВТБ БАНК»; інкасове доручення (розпорядження) № 18 від 23.08.2012 р. до ПАТ «ВТБ Банк», які були повернуті без виконання у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках.
Статтею 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби України звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Тобто, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.
З метою виявлення активів відповідача та їх вартості, позивачем було направлено запити до уповноважених організацій із відповідними запитами. Згідно з отриманими відповідями - ТУ Держгірпромнагляду у Запорізькій області від 26.12.2011 №07/02-21/2398, ВРЕР №3 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 14.12.2011 №10/на-2780, Запорізького МБТІ від 28.03.2012 №5917) відсутні відомості про реєстрацію відповідачем майна та майнових прав.
З наведеної норми пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України вбачається, що податковий орган повинен надати суду докази наявності у платника податків кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку.
Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності у відповідача будь-яких коштів чи інших цінностей, що знаходяться в банку.
Суд зазначає, що зі змісту повідомлень банку, які містяться на інкасових дорученнях, вбачається, що арешт на кошти, на зазначених в цих інкасових дорученнях рахунках, вже накладений за іншим виконавчим документом.
Законодавством України не передбачене повторне накладення арешту на майно за одним і тим саме зобов'язанням, без попереднього зняття раніше накладеного арешту.
Окрім того, слід, зазначити, що зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини податкове зобов'язання чи податковий борг впливає на склад майна платника податків шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій, у тому числі у випадку обмеження можливості користування шляхом накладення арешту на майно та/або кошти, які є власністю.
З огляду на викладене, звернення податкового органу до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є зверненням щодо арешту майна, що належить платнику податків.
Проте доказів наявності у відповідача коштів чи інших цінностей в банку, позивачем до суду не надано.
Частиною 1 статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд вважає необґрунтованими посилання позивача, як на підставу для застосування виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків щодо сплати останніх у вигляді накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, лише на наявність у відповідача узгодженого податкового боргу та відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, оскільки контролюючим органом не надано доказів існування майна, на яке може бути накладений арешт, а також з урахуванням того, що за іншим виконавчим документом вже накладений арешт на кошти, на зазначених в інкасових дорученнях позивача рахунках.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку, у зв'язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Арт-Інкам» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, що знаходяться в банку, відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль
Постанова виготовлена у повному обсязі 24.12.2012.