05.03.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-334/2012р. Головуючий
в 1 інстанції Гаркуша О.М.
категорія 27 Доповідач в апеляційній
інстанції Клочко В.П.
05 березня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.Севастополя у складі:
головуючого судді: - Клочка В.П.,
суддів: - Водяхіної Л.М., Сундукова В.М.,
при секретарі - Соменко О.П.,
за участю: представника позивача - Вітрук М.О.,
представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 30 березня 2011 року по цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк" до ОСОБА_6, ОСОБА_8, Приватного підприємства «Старлайн-Юг» про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач у листопаді 2008 року звернувся до суду з позовом до відповідачів, просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 144152,29 грн. та судові витрати.
Вимоги мотивує тим, що 20.12.2007 р. між ВАТ „ВТБ Банк" та ОСОБА_8 укладений кредитний договір №20.97/07-СК, згідно з якім відповідачу були надані кредитні кошти строком до 19.12.2011 р. у розмірі 23500 доларів США за умовою сплати 15% річних за користування кредитом.
За вказаними угодами банком зобов'язання виконані у повному обсязі, ОСОБА_8 надані кошти, однак він ухиляється від виконання зобов'язань за кредитним договором, має заборгованість за тілом кредиту та процентами, у зв'язку з чим відповідачі зобов'язані сплатити банку основну суму боргу - 20533,23 долара США (138430 грн.), заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 811,90 доларів США (5473,67 грн.) та пеню, розмір якої становить 36,74 долара США (247,69 грн.).
Позивач просить стягнути суму боргу солідарно з відповідачів, посилаючись на те, що на виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_8 20.12.2007 р. між Банком та ОСОБА_6, ПП «Старлайн-юг» укладені договори поруки №20.97/07-ДП05 та №20.97/07-ДП06 відповідно, згідно з умов яких поручителі відповідають за виконання обов'язків кредитором у повному обсязі.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 30 березня 2009 року позов задоволений у повному обсязі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 23.11.2011 р. ОСОБА_6 відмовлено в перегляді заочного рішення суду.
Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу на заочне рішення суду, в якій ставиться питання про скасування рішення суду у повному обсязі та постановлення нового рішення. Вказує, що розрахунок, наданий позивачем, є необґрунтованим та не відповідає дійсній заборгованості; обставини, що мають значення для справи та які суд вважав встановленими, недоведені; судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Перевіривши матеріали справи, наведені у апеляційній скарзі доводи та заперечення на них, заслухавши сторони, колегія суддів Апеляційного суду м. Севастополя дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що у відповідачів виникла заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 144152,29 грн., що складається із сум вчасно неповернутого кредиту, відсотків по сплаті процентів за користування кредитними коштами та пені за порушення виконання грошових зобов'язань; яка підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку як з боржника та поручителів.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 20.12.2007 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_8 був укладений кредитний договір №20.97/07-СК, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 23500,00 доларів США строком до 19.12.2011 р. за умовами сплати 15% річних (арк.с.5-7).
З метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_8, 20.12.2007 р. між Банком та ОСОБА_6, ПП «Старлайн-юг» були укладені договори поруки №20.97/07-ДП06 та №20.97/07-ДП05, згідно з умовами яких ПП «Старлайн-юг» та ОСОБА_6 взяли на себе зобов'язання відповідати перед Банком за зобов'язаннями ОСОБА_8 за кредитним договором №20.97/07-СК у повному обсязі зазначених зобов'язань (арк.с.11,12).
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом .
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, у разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
При прийнятті судового рішення у даній справі, суд першої інстанції, керуючись вказаними нормами Цивільного Кодексу України та умовами кредитного договору №20.97/07-СК від 20.12.2007 р., встановивши, що ОСОБА_8 порушено виконання своїх зобов'язань за вказаним договором в частині повернення як кредиту, так і сплати відсотків за користування кредитними коштами, дійшов до правомірного висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідачів солідарно основної заборгованості по кредиту, заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, пені за прострочення повернення кредиту.
Відповідачами не надано належних доказів, які б підтверджували оплату кредитів і відсотків за ними.
Враховуючи викладене, суд правильно прийшов до висновку про задоволення позову Банку.
Довід апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що вона була позбавлена можливості надати суду свої доводи з причини розгляду справи в її відсутності, судовою колегією не може бути прийнятий до уваги, оскільки про розгляд справи 30 березня 2009 р. вона сповіщалася за адресою, вказаною нею при укладенні договорів поруки, а також через оголошення у пресі (арк.с.86,87, 95,96) у встановленому законом прядку.
Довід апеляційної скарги стосовно того, що розрахунок суми заборгованості за кредитом відповідача не відповідає дійсності, колегія суддів також вважає необґрунтованим, оскільки в порушення ст.60 ЦПК України апелянтом не надано суду доказів повернення кредиту та розрахунку заборгованості.
Довід апеляційної скарги щодо відсутності підстав для дострокового повернення кредиту, не може бути прийнятий з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, у разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пунктом 5.5 Договору кредиту №20.97/07-СК від 20.12.2007 р. встановлено, що позичальник зобов'язаний повністю повернути Банку отриманий Кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позичальник з жовтня 2008 року припинив виконання зобов'язань за кредитним договором, тобто у позивача виникло право на дострокове стягнення заборгованості за кредитом.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не є підставами для скасування прийнятого у даній справі судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення - залишенню без змін.
Керуючись 303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 30 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: /підпис/ В.П. Клочко
Судді: /підпис/ В.М. Водяхіна
/підпис/ В.М. Сундуков
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя В.П. Клочко