06.12.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-2597/2012р. Головуючий у першій
інстанції Гаркуша О.М.
категорія 57 Доповідач у апеляційній інстанції Водяхіна Л.М.
06 грудня 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Водяхіної Л.М.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Клочко В.П.,
при секретарі - Лашкевич Н.О.,
за участю представника
позивача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 09 серпня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення суми,-
У грудні 2011 року позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_6 та просила суд стягнути з відповідача суму у розмірі 25437,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 червня 2010 року рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя, яке було змінено 30 вересня 2010 року рішенням Апеляційного суду м.Севастополя, з відповідача на її користь було стягнуто грошові кошти у розмірі 214300, 00 грн.18 березня 2011 Державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ у м.Севастополі було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню судового рішення, однак до наступного часу відповідач, який боржником, грошові кошти не сплатив, у зв'язку з чим на підставі статті 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з нього суму у розмірі 25437,00 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 09 серпня 2012 року, у задоволені позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення суми відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового, яким просить задовольнити названий позов, вважає, що рішення суду постановлено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 30 червня 2010 року рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя по справі № 2-2162/2010 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа Акціонерний комерційний банк «Форум» здійснено поділ майна, набутого колишнім подружжям за час шлюбу. Крім поділу майна судом стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача компенсацію у розмірі 194660,00 грн., а також судові витрати в сумі 6260,00 грн.
Рішенням Апеляційного суду м. Севастополя від 30 вересня 2010 року рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 30 червня 2010 у частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 компенсації за перевищення розміру часток в спільному майні змінено і в цій частині ухвалено нове рішення про стягнення з ОСОБА_6 на користь позивача 208040,00 гривень.
З матеріалів справи також вбачається, що 18 березня 2011 року постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-2162/10, виданого Гагарінським районним судом м. Севастополя 01 грудня 2010 про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_5 214300,00 грн.
Судом встановлено, що на момент розгляду даної справи Ленінським районним судом м. Севастополя виконавче провадження триває, державним виконавцем вчинено дії щодо встановлення майнового стану боржника, накладено арешту на належне боржнику ОСОБА_6 нерухоме майно, а також проведено оцінку нерухомого майна, належного відповідачу для його подальшої реалізації з прилюдних торгів у порядку, визначеному законом України «Про виконавче провадження».
ОСОБА_5, обґрунтовує свої вимоги положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України та зазначає, що у зв'язку з несплатою відповідачем ОСОБА_6 суми, яка стягнута судовим рішенням, він не виконує грошове зобов'язання, яке виникло у нього внаслідок постановлення рішення про стягнення грошових коштів, а тому до нього як до особи, яка прострочила виконання грошового зобов'язання можуть бути застосовані санкції, передбачені зазначеною вище статтею.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , суд першої інстанції виходив з того, що сума яка стягнута з ОСОБА_6 не являється борговим зобов'язанням відповідача, спір між сторонами виходив з сімейних правовідносин, тоді як позивачка застосовує до правовідносин норми, котрі регулюють зобов'язальні правовідносини, котрі випливають з правочинів (ст.625 Цивільного кодексу України).
Але, такий висновок суду суперечить нормам ст.ст.524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, у відповідності з якими грошовим являється зобов'язання, котре виражається у грошовій одиниці України (грошовим еквівалентом в іноземній валюті) тобто будь - яке зобов'язання по сплаті коштів.
Таким чином, грошовим зобов'язанням являються такі правовідносини, в котрих одна сторона (боржник) зобов'язаний сплатити гроші на користь другої сторони (кредитору), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.
Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України, розміщена у розділі «Загальні положення про зобов'язання» глави 5 Цивільного кодексу України, тому розповсюджує свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено у спеціальних нормах.
Враховуючи викладене, слід прийти до висновку, про те, що правовідносини котрі склалися між сторонами по справі при розподілі сумісно нажитого майна зі стягненням з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 214 300 грн. являються грошовим зобов'язанням.
Таким чином, позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Розрахунок наданий позивачем про стягнення інфляційних утрат та 3% річних, відповідає нормам права та сумніву у суду не викликає.
Колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги, та вважає їх обґрунтованими.
У відповідності з пунктом 3 статті 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
З огляду на вищевикладене, на підставі п.3 ст.309 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 09 серпня 2012 року підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303, 304, ч.1 п. 2 ст.307, п.4 ч. 1 ст. 309, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 09 серпня 2013 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення суми задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 25437 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 377 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Л.М.Водяхіна
Судді: Н.Г.Алєєва
В.П.Клочко