29.11.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-2790-1937/2012р. Головуючий в першій
інстанції Фісюк О.І.
Категорія 46 Доповідач в апеляційній
інстанції Клочко В.П.
29 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Клочка В.П.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Водяхіної Л.М.,
при секретарі: - Лашкевич Н.О.,
за участю: - позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_5, прокурора Бугайова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 14 травня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа - Рада опіки та піклування Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини,-
У січні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому, вточнивши позовні вимоги, просила розірвати шлюб з ОСОБА_1, стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1) у розмірі ј всіх видів доходу відповідача, визначити місце проживання дитини з матір'ю ОСОБА_4
Вимоги позову мотивовані тим, що сумісне життя з відповідачем не склалося внаслідок відсутності взаєморозуміння та різних поглядів на життя. Подружжя не проживають сумісно з травня 2010 року. Вважає, що сім'я повністю розпалася , зберегти її неможливо. Просить стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки, оскільки матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає. Просить визначити місце проживання дитини - дочки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 з нею.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 14 травня 2012 року позов задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку, але не менш ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи утримання з 12 січня 2012 року до її повноліття. Стягнуто з відповідача на користь позивачки судові витрати у розмірі 107,3 грн. Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 214, 60 грн.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду від 05 червня 2012 року визначено місце проживання неповнолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання її матері - ОСОБА_4
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду від 14 травня 2012 року в частині визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову у частині стягнення аліментів, виходив з того, що неповнолітня донька проживає сумісно з позивачкою та знаходиться на її утриманні, відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання доньки не надає. Визначаючи місце проживання дитини, суд врахував вік дитини, необхідність її догляду, забезпечення належних умов для розвитку дитини, а також той факт, що у вихованні дитини значнішу роль має материнська турбота.
З данними висновками погоджується колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з серпня 2007 року (а.с. 4). Від сумісного життя мають неповнолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). Також на утриманні позивачки знаходится неповнолітня донька від першого шлюбк, який не був офіційно зареєстрований, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.
У судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що після припинення подружніх відносин спільна донька, ОСОБА_7., проживає разом з матір'ю, відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, дитина заходиться на утриманні позивачки.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1,2,3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.За рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до п.17 Постанови пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку(доходу)її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини,що мають істотне значення.
На підставі викладеного та у зв'язку з тим, що домовленості між сторонами досягнуто не було, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої доньки аліментів у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо визначення місця проживання дитини.
Відповідно до ч.1,2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Відповідно до висновку про визначення проживання малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який був дан комісією з питань захисту прав дитини Ленінської районної державної адміністрації м.Севастополя та зроблений на підставі інформації наданої РЕП №22, КЗ «Міська лікарня №2», на підставі акту обстеження умов проживання дитини від 24.01.2012 р., неповнолітній дитині, створені дуже добрі умови для всебічного розвитку та виховання. Дитина проживає разом з матір'ю, малолітньою ОСОБА_9. та цивільним чоловіком позивачки - гр. ОСОБА_11. Стосунки у сім'ї доброзичливі. Ленінська районна державна адміністрація м. Севастополя, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне проживання малолітньої
ОСОБА_7 з матір'ю ОСОБА_4 (а.с.25-28).
Колегія суддів також звертає увагу на те, що при визначенні місця проживання дитини велику роль грає наявність інших дітей. Роз'єднання сестер, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, та визначення місця проживання окремо один від одного може негативно вплинути на їх подальші взаємини та на їх психічний стан. З матеріалів справи вбачається, що діти з народження проживають разом.
Також з матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації та відсутні відомості щодо його місця постійного проживання на території України (а.с. 4).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись 303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 14 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: В.П.Клочко
Судді: Н.Г. Алєєва
Л.М. Водяхіна