04.12.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-2741/2012р. Головуючий у першій
інстанції Гапонов Д.Ю.
категорія 51 Доповідач у апеляційній інстанції Водяхіна Л.М.
04 грудня 012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Водяхіної Л.М.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Клочко В.П.,
при секретарі - Лашкевич Н.О.,
за участю позивача - ОСОБА_3,
представників відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 04 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПП ОСОБА_6 про стягнення грошових сум не сплачених при звільненні,-
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПП ОСОБА_6 та просила суд стягнути з відповідача на свою користь заробітну плату за травень 2012 року, грошову компенсацію за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка в період з 07 березня по 30 травня 2012 року працювала у відповідача на посаді дизайнера, та при звільненні не в повній мірі отримала від роботодавця належні їй грошові суми.
Рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 14 жовтня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_3 на рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 04 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПП ОСОБА_6 про стягнення грошових сум не сплачених при звільненні відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового, яким просить задовольнити її позовні вимоги, вважає, що рішення суду постановлено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач працювала в ПП ОСОБА_6 на посаді дизайнера поліграфічних робіт з 7 березня по 30 квітня 2012 року, про що свідчать записи в її трудовій книжці (а.с.3-4), та підтверджується трудовим договором №27011200880 (а.с.6).
Пунктами 3, 4, 5, 6 трудового договору передбачено, що працівникові встановлюється заробітна плата у розмірі 1100грн. на місяць, час виконання робіт, вихідні дні, тривалість щорічної оплачуваної відпустки на час її надання.
З відомостей на виплату грошей та розрахункових аркушів, вбачається, що позивачу у березні 2012 року було нараховано 890 грн. за 24 дні роботи та з урахуванням податків (3,6% та 15%) виплачено 810грн. 13коп.; у квітні 2012 року було нараховано 1100грн. за 29 днів роботи та з урахуванням податків (3,6% та 15%) виплачено 981грн. 81коп.; у травні 2012 року було нараховано 1045грн. за 27 днів роботи та з урахуванням податків (3,6% та 15%) та нарахованими відпускними 227грн. 64коп. виплачено 1123грн. 27коп.
Відповідно до ст.ст.83, 115, 116, 117 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки; заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця; при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення; в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Судом першої інстанції встановлено, та не заперечується позивачем щодо отримання від роботодавця у травні 2012 року 1123грн. 27коп., що, є сумою, яка складається із заробітної плати позивача за травень 2012 року та грошової компенсації за всі не використані позивачем дні щорічної відпустки, що підтверджується відомістю на виплату грошей №Ж-00000006 (а.с.33).
Доводи позивача, що розмір отриманих нею обов'язкових виплат був занижений не знайшли свого підтвердження.
На підставі вищевикладеного, надавши належну оцінку всім обставинам справи, дослідивши всі докази по справі, що булі надані сторонами з метою обґрунтування їх вимог та заперечень, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПП ОСОБА_6.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують.
Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 04 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.
Головуючий: Л.М.Водяхіна
Судді: Н.Г.Алєєва
В.П.Клочко