20.12.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-2790-2986/2012р Головуючий
в першій інстанції Фисюк О.І
Категорія 51 Доповідач в апеляційній
інстанції Клочко В.П.
20 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Клочка В.П.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Водяхіної Л.М.,
при секретарі: - Івченко М.О.,
за участю: - позивача ОСОБА_4, представника відповідача Соколова Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 вересня 2012 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відділення Ощадбанку №4548 про стягнення грошових коштів, -
У лютому 2012 року позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» суми у розмірі 494 грн. Вимоги позову мотивовані тим, що з 1997 року вона працювала завідуючою філією Нахімовського відділення Ощадбанку №8398 м.Севастополя. В 1998 році була звільнена з роботи, а рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 04.04.2000 року була поновлена на роботі з 22.12.1998 р. За час вимушеного прогулу у період з 22.12.1998 р. по 04.04.2000 р. з відповідачів було стягнуто 3707 грн.70 коп. До роботи іі допустили з 14.04.2000 р., а в 2004 році вона вийшла на пенсію за віком. У січні 2011 р. позивач ознайомилася із законом, на підставі якого їй нарахували пенсію, запросила з Ощадбанку довідку про її заробіток та зрозуміла, що у 2000 році за період з 05 квітня по 14 квітня їй були нараховані 225 грн. 05 коп., які не війшли в 2004 році до довідки, на підставі якої нараховували пенсію. У зв'язку з чим позивачка просить стягнути з відповідача з урахуванням індексації суму у розмірі 494 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 20.09.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду від 10 травня 2012 р. з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що у зазначений позивачкою період, тобто з 04.04.2000 р. позивачка не працювала, не числилася у табелі робочого часу, тому заробітна плата їй і не нараховувалася.
З данними висновками погоджується колегія суддів.
Відповідно до рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 04.04.2000 року ОСОБА_4 було поновлено на роботі та стягнуто на її користь з відповідача суму у розмірі 3707 грн. 70 коп. за час вимушеного прогулу за період з 22.12.1998 року по 04.04.2000 р. (а.с. 6.).
14.04.2000 року наказом №17 п/р від 14.04.2000 року позивачка була прийнята на посаду старшого контролера касира філії №4548/056. Підставою для наказу була заява відповідачки, відповідно до якої вона просила прийняти її на роботу з 14.04.2000 року. (а.с.24).
Матеріалами справи підтверджується той факт, що позивачка приступила до роботи дійсно тільки 14.04.2000 року (а.с.24,25,26).
Доводи позивачки, що начебто її ввели в оману у тій частині, що її не допустили до роботи 05.04.2000 року, посилаючись на той факт, що треба чекати 10 днів, і тому їй потрібно виплатити зазначену нею суму у період вимушеного прогулу, суд вірно не взяв до уваги, бо вони є необґрунтованими та позивачка у данному випадку не була позбавлена права звернутися за правовою допомогою для отримання відповідних роз'ясень.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що сума, заявлена позивачкою у розмірі 225 грн. є середнім заробітком у період з 04.04.2000 р. а не заробітною платою, і тому на ці вимоги повинні розповсюджуватися вимоги п.1 ст. 233 КЗпП України.
Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
З матеріалів справи вбачається,що позивачка звернулася до суду лише у 2010 року, тобто пропустила строк на звернення до суду.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись 303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 вересня 2012 р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.П.Клочко
Судді: Н.Г.Алєєва
Л.М. Водяхіна