Справа №1-2609/1471/12р.
27 грудня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді Губко А.О.
при секретарі Сус Ю.В.
за участю прокурора Денисюка М.П.
- « - підсудної ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта середньо-спеціальна, незаміжня, дітей немає, працюючої продавцем-товарознавцем у ТОВ «Денисенко Л-М», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої в силу ст. 89 КК України
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -
30.11.2010р. біля 13.00 год. ОСОБА_1, знаходячись на стажуванні на посаді продавця ФОП ОСОБА_2 і приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого по АДРЕСА_2, перебуваючи за торговельним прилавком біля каси вказаного магазину, побачивши гроші в касі, вирішила їх таємно викрасти.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення грошей із каси, ОСОБА_1 30.1.2010р. біля 13 год. 07 хв., скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала з каси грошові кошти у розмірі 5900 грн., які належали ФОП ОСОБА_2 та робочий халат, який був на ній одягнутий, який не представляє матеріальної цінності, і разом з викраденим майном залишила магазин, зникнувши з місця вчинення злочину. У подальшому розпорядилася викраденими грошима на свій розсуд.
Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_1, не заперечуючи своєї вини у таємній крадіжці нею грошових коштів у розмірі 5900 грн., яка мала місце 30.11.2010 року біля 13 год. в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», куди вона була прийнята того ж дня на стажування на посаду продавця ФОП ОСОБА_2, які вона в подальшому витратила на свої потреби, і відшкодувала лише після порушення відносно неї кримінальної справи. У вчиненому щиро кається.
На підставі ч.3 ст.299 КПК України суд при дослідженні доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким із учасників процесу не оспорювалися, і суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, обмежився допитом підсудної та дослідив документи, які характеризують її як особу.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що підсудна ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), скоїла злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.
При призначенні підсудній ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину проти власності, який згідно ст. 12 КК України віднесений до категорії середньої тяжкості, її особу, ту обставину, що підсудна раніше притягувалася до кримінальної відповідальності і не судима в силу ст.89 КК України (а.с.112, 113), яка працює та позитивну характеристику як з місця її проживання, так і з місця роботи (а.с.120, 121), відношення підсудної до вчиненого злочину, щире каяття та факт відшкодування підсудною в повному обсязі потерпілому спричиненої матеріальної шкоди шляхом повернення грошових коштів, а також конкретні обставини справи і вважає, що вона заслуговує міру покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи відношення підсудної до скоєного злочину, щире каяття, молодий вік її, повністю відшкодовану потерпілому спричинену шкоду, суд приходить до висновку про можливість її виправлення без відбування покарання в місцях позбавлення волі, звільнивши її на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо вона в період встановленого судом іспитового строку не скоїть новий злочин та виконає відповідно до ст. 76 КК України покладені на неї судом обов'язки.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудної, в силу ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданої потерпілому матеріальної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання підсудної, в силу ст.67 КК України, судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
Визнати винною ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України і призначити їй покарання -2 (два) роки позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України засуджену ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися в цей орган для реєстрації.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили засудженій ОСОБА_1 не змінювати, залишити - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м.Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.
Суддя: