Справа № 2610/13091/2012
Провадження №2/2610/6704/2012
іменем України
19 грудня 2012 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Савицького О.А.
при секретарі Савенко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Українська страхова група», Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті ДТП,
28.05.2012 року позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення на її користь з ДК «Уктрансгаз»НАК «Нафтогаз України»9140,78 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди завданої їй в результаті пошкодження її автомобіля в ДТП, яка сталася з вини працівника відповідача ОСОБА_2 Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що страхова компанія «Українська страхова група»де був застрахований її автомобіль на випадок його пошкодження в ДТП частково виплатила їй кошти на ремонт автомобіля в розмірі 29180,19 грн., а фактично вартість ремонту становить на 9140,78 грн. більше, у зв'язку з чим відповідач повинен їй сплатити цю суму та відшкодувати моральну шкоду, яка була їй завдана у зв'язку з пошкодженням її автомобіля, а також повернути судові витрати на сплату судового збору в розмірі 321,9 грн.
Оскільки цивільна відповідальність водія відповідача на випадок пошкодження майна третіх осіб в результаті ДТП, була застрахована в ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», судом було залучено вказаного страховика до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, просив його задовольнити, наполягала на тому, що саме ДК «Уктрансгаз»НАК «Нафтогаз України»повинен відшкодувати їй шкоду завдану їй пошкодженням її автомобіля, а не страхова компанія.
Представник відповідача та третя особа ОСОБА_2, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, вважають, що оскільки в судовому засіданні було з'ясовано, що цивільна відповідальність ОСОБА_2, який управляв автомобілем відповідача виконуючі свої трудові обов'язки, була застрахована у ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», у випадку пошкодження майна, в межах 25500 грн., а тому в даному випадку перед позивачкою має відповідати саме страховик.
Треті особи ПАТ «Українська страхова компанія «Українська страхова група», ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія»своїх представників на розгляд справи до суду не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялися, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність їх представників.
Вислухавши позивачку, представника відповідача, третю особу ОСОБА_2, дослідивши письмові докази зібрані в справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 03.06.2009 року близько 07-40 год. на вул.Білоруській в м.Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Газ», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який управляв автомобілем ДК «Уктрансгаз»НАК «Нафтогаз України», виконуючи свої трудові обов'язки, автомобіля НОМЕР_2, що належить позивачці і був під її керуванням, та автомобіля «Деу», реєстраційний номер НОМЕР_3.
Вказані факти встановлені постановою Шевченківського районного суду м.Києві від 01.07.2009 року в адміністративній справі № 3-7328/09, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з порушенням ним ПДР, що призвело до пошкодження його автомобіля і двох інших автомобілів в тому числі автомобіля позивачки.
Згідно п.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Отже факт вини ОСОБА_2 в ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль позивачки, доказуванню не підлягає, оскільки він встановлений в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а відповідно до п.1 ч.2 цієї статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Разом з тим в судовому засіданні встановлено, що під час ДТП ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Газ», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ДК «Уктрансгаз»НАК «Нафтогаз України», перебував у трудових відносинах з вказаною організацією та виконував свої трудові обов'язки.
Частиною 5 ст. 1187 ЦК України визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже за шкоду завдану позивачці має відповідати юридична особа, яка є власником автомобіля «Газ», реєстраційний номер НОМЕР_1 та роботодавцем ОСОБА_2, який на момент ДТП управляв вказаним автомобілем.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача надав суду копію Договору № 501 МД/ЦВ/У-251-4 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.01.2009 року з додатками до нього, укладеного між ним та АТ «Українська пожежно-страхова компанія», яка на даний час змінила назву на ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія».
Відповідно до вказаного Договору на момент ДТП 03.06.2009 року цивільна відповідальність водія, що керував автомобілем «Газ», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ДК «Уктрансгаз»НАК «Нафтогаз України», ОСОБА_2, була застрахована перед третіми особами, в межах 25500 грн. за кожним страховим випадком, до якого відноситься в тому числі пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтею 988 ЦК України встановлено обов'язки страховика перед страхувальником, відповідно до них страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Також цією статтею визначено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
В судовому засіданні встановлено, що водій відповідача повідомляв позивачки проте, що його відповідальність застрахована в СК «Українська страхова група», що не заперечувалося позивачкою, але на даний час остання не звернулася до страховика за виплатою страхового відшкодування. Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 повідомляв СК «Українська страхова група»про ДТП в якій було пошкоджено автомобіль позивачки.
За таких обставин, оскільки цивільна відповідальність працівника відповідача, винного в ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль позивачки, була застрахована в межах суми заявленої в позові, позивачка до страховика за отриманням страхового відшкодування не зверталася, суд вважає що позов в частині відшкодування матеріальної шкоди з ДК «Уктрансгаз»НАК «Нафтогаз України», задоволенню не підлягає, як не обґрунтований на вимогах закону.
Поряд з тим, відповідно до п.22.3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в даному випадку страховик не відшкодовує моральну шкоду потерпілій в ДТП особі за винну в ДТП особу.
Тому, оскільки внаслідок ДТП, що сталася з вини працівника відповідача, було пошкоджено власність позивачки, засіб пересування, який нею використовувався щоденно, як в робочих цілях так і в інтересах своєї сім'ї, у зв'язку з чим позивачка та члени її сім'ї були тривалий час позбавлені можливості вести звичний спосіб життя, були суттєво порушені їх життєві плани, так як, проведення вимушеного незапланованого ремонту автомобіля вимагало значних додаткових зусиль та часу, суд, керуючись ст.ст. 23, 1167 та 1172 ЦК України, вважає, що позивачці було завдано моральну шкоду, яку з урахуванням обставин справи, тривалості порушеного права позивачки, а також ту обставину, що автомобіль позивачки був застрахований і страхова компанія частково оплатила вартість відновлювального ремонту автомобіля, суд визначає в розмірі 1000 грн., яка підлягає стягненню на її користь з відповідача
Крім того, відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, підлягає стягненню на користь позивачки з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог понесені нею судові витрати в розмірі 107,3 грн. судового збору за вимоги немайнового характеру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 169, 212 -215, 223, 294 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Українська страхова група», Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті ДТП, задовольнити частково.
Стягнути з Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на користь ОСОБА_1 1000 (одна тисяча) грн. на відшкодування моральної шкоди та 107 (сто сім) грн. 30 коп. судового збору.
В решті вимог позов задоволенню не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя