печерський районний суд міста києва
Справа № 2-3039/12
26 грудня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді Соколова О.М.,
при секретарі: Кінаш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Райп»про стягнення страхового відшкодування, -
У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Райп»(далі за текстом: ПрАТ «СК «Райп») 34021 грн. 78 коп., з яких: 27700 грн. 37 коп. страхового відшкодування, 277 грн. 00 коп. індексу інфляції, 694 грн. 41 коп. 3% річних, 5000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу, 350 грн. 00 коп. витрати з оформлення експортної оцінки автомобілю, й крім того 340 грн. 23 коп. витрат з оплати судового збору. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 22 серпня 2011 року в м. Києві по вул. Житньоторзька в м. Києві, відбулась ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1. Винним у здійсненні вказаної ДТП, відповідно до Постанови Подільського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року у справі № 3-4949/2012 було винним визнано ОСОБА_2. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ТДВ «СК «Плюс», назву якого було змінено на ПрАТ «СК «Райп». На звернення позивача з вимогою здійснити страхове відшкодування ПрАТ «СК «Райп»відмовило йому у здійсненні такої виплати, тому останній просить задовольнити позов в заявлений ним спосіб.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву в якій позов з викладених у ньому підстав підтримав та просив задовольнити, а також не заперечував щодо розгляду справи в заочному порядку.
ПрАТ «СК «Райп»свого представника в судове засідання не направило, про місце, день та час розгляду справи повідомлене належним чином, проте надіслало на адресу суду телеграму, в якій просило відкласти розгляд справи в зв'язку із находженням представника в іншому судовому засіданні без надання доказів.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За викладених обставин, враховуючи те, що відповідач є юридичною особою й не позбавлений права направити в судове засідання іншого представника, а також згоду позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності представника відповідача на підставі наявних в справі доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 серпня 2011 року приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_3 по вул.. Житньоторзькій в м. Києві, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року у справі № 3-4949/2012, винними у вчиненні зазначеної ДТП визнано ОСОБА_2 (а. с. 6).
Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені вищевказаної ДТП є встановленою та не підлягає доведенню.
Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється відповідачем в наданих суду письмових запереченнях (а.с. 30), цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на період скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Райп» згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів оформленого у формі полісу № ВС/8133928.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно висновку звіту № 81 від 13 лютого 2012 року про оцінку автомобіля НОМЕР_2 вартість матеріального збитку завданого власнику цього автомобілю складає 27700 грн. 37 коп.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до ПрАТ «СК «Райп»з вимогою щодо виплати страхового відшкодування (а.с. 40, 41), проте вказані вимоги залишені відповідачем без реагування.
Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження виплати позивачу страхового відшкодування, або доказів правомірності відмови у здійсненні такої виплати позивачеві (анулювання або не укладення договору страхування, ненадання позивачем необхідних документів тощо), відповідачем не надано.
Аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що вимога ОСОБА_1 про стягнення з ПрАТ «СК «Райп»27700 грн. 37 коп. страхового відшкодування, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання.
За наведених обставин, суд, враховуючи розмір страхового відшкодування встановлений в судовому засіданні, вважає, що з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню 277 грн. 00 коп. індексу інфляції та 694 грн. 41 коп. 3% річних.
Крім того, підлягає задоволенню й вимога ОСОБА_1 про стягнення з ПрАТ «СК «Райп»350 грн. 00 коп. витрат понесених позивачем в зв'язку із проведенням оцінки автомобіля НОМЕР_2.
Разом з цим не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_1 щодо стягнення з ПрАТ «СК «Райп»витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп., оскільки граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, диференційована в залежності від платника. Так, якщо компенсація сплачується іншою стороною, її граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи, проте позивачем не надано, такого розрахунку.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню 340 грн. 23 коп. витрат з оплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215, 223, ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Райп»про стягнення страхового відшкодування -задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Райп»(код ЄДРПОУ 32206908, МФО 320854) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 27700 (двадцять сім тисяч сімсот) грн. 37 коп. страхового відшкодування.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Райп»(код ЄДРПОУ 32206908, МФО 320854) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 350 (триста п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат на проведення оцінки автомобіля НОМЕР_2.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Райп»(код ЄДРПОУ 32206908, МФО 320854) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 277 (двісті сімдесят сім) грн. 00 коп. індексу інфляції.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Райп»(код ЄДРПОУ 32206908, МФО 320854) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 694 (шістсот дев'яносто чотири) грн. 41 коп. 3% річних.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Райп»(код ЄДРПОУ 32206908, МФО 320854) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 340 (триста сорок) грн. 23 коп. витрат з оплати судового збору судового.
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя О.М. Соколов