Справа № 2-513/11
Провадження №2/2610/173/2012
іменем України
20 грудня 2012 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Савицького О.А.,
при секретарі Савенко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3, про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3, про стягнення коштів в порядку компенсації при поділі спільного майна подружжя,
встановив:
22.05.2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона з відповідачем перебувала в шлюбі з 28.05.2005 року до 16.09.2008 року, хоча фактично проживали разом до червня 2008 року, а тому майно придбане у вказаний період підлягає поділу.
Під час розгляду справи судом, позивачка уточнила перелік майна, що на її думку підлягає поділу, у зв'язку з чим просить поділити спільне з відповідачем майно наступним чином: виділити їй у власність ? частину квартири АДРЕСА_1, вартістю 303000 грн.; меблі які знаходяться у вказаній квартирі -спальний гарнітур, придбаний у серпні 2005 року за 15150 грн., пральну машину-автомат придбану за 2525 грн., настінний телевізор придбаний в 2005 -2006 роках за 4040 грн., люстру у спальній кімнаті, два бра, настільну лампу за 5050 грн., а всього на суму 26765 грн.; всього позивачка просить виділити їй майна на загальну суму 329765 грн. Відповідачу позивачка просить виділити у власність в порядку поділу спільного майна придбаного у шлюбі: ? частину квартири № 17 АДРЕСА_2; меблі які знаходяться у вказаній квартирі -м'який куточок зі шкіри придбаний за 7575 грн., робочий кабінет придбаний взимку 2006 -2007 роки придбаний всього разом за 15150 грн., кухонний та столовий посуд, кавоварку, постільну білизну, постільні та побутові приналежності на загальну суму 51005 грн., а всього виділити відповідачу спільного майна на суму 376000 грн.
Також позивачкою в процесі розгляду справи було збільшено розмір позовних вимог, а саме додатково позивачка просила виділити їй у власність ? частину будинку розташованого на земельній ділянці площею 0,072 га, яка знаходиться на території Колонщинської сільської ради, Макарівського району, Київської області, вартістю 252500 грн.; все майно, що знаходиться у квартирі АДРЕСА_3 а саме: спальний гарнітур - двоспальне ліжко, дві тумби, трюмо з тумбою, шестистворчаста дзеркальна шафа; вітальня-хол -м'який куточок (два дивани -дво- і трьохмісний), крісло з білої шкіри; телевізор з тумбою під телевізор; кухонні меблі -стіл, два стільця, електроплита, витяжка, посуд «Берхгоф», холодильник; кондиціонер; пральну машину; постільну білизну; туалетні речі та приладдя, всього на суму 444400 грн. Відповідачу позивачка просить додатково виділити у власність: ? частину будинку розташованого на земельній ділянці площею 0,072 га, яка знаходиться на території Колонщинської сільської ради, Макарівського району, Київської області, вартістю 252500 грн.
Під час розгляду справи судом відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1, який був прийнятий судом до сумісного розгляду з первісним. В зустрічному позові ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь 315588 грн. в якості компенсації його частки у спільному майні придбаному під час зареєстрованого шлюбу, і яке залишається у власності відповідачки, за мінусом половини вартості того майна, що залишається йому, а саме: комп'ютер, принтер, сканер, факс, ксерокс -загальною вартістю 1500 дол. США; ноутбук -2000 дол. США; телевізор «панасонік»- 800 дол. США; відеокамера «Соні»- 300 дол. США; мобільні телефони марки «Вертум»та «Нокія 8800»- 20000 дол. США; всього на суму 25400 дол. США за курсом НБУ еквівалентно 203200 грн. Отже ОСОБА_2 просить стягнути з відповідачки половину від вказаної суми в розмірі 101600 грн., крім того 250000 грн. - половину вартості квартири АДРЕСА_4, яка коштує 500000 грн. На користь ОСОБА_1 він згоден сплатити 21800 грн., що становить половину вартості земельної ділянки площею 0,072 га, яка знаходиться на території садового товариства «Лісне - 2»в межах Колонщинської сільської ради, Макарівського району, Київської області -вартістю 43600 грн., та половину від коштів, 28422 грн., заплачених за неоформлену квартиру АДРЕСА_3 а саме 14211 грн. При проведенні ОСОБА_2 розрахунку щодо вартості майна, яке залишається йому та того, що залишається ОСОБА_1, він отримав вказану ним в позові суму: 250000 + 101600 -(14211 + 21800) = 315588 грн.
Судом до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, було залучено ОСОБА_3 за її заявою, оскільки вона наполягає на тому, що на даний час вона є єдиним законним власником квартири АДРЕСА_3 яка є предметом спору в даній цивільній справі.
В судовому засіданні представники ОСОБА_1 первісний позов підтримали з підстав викладених в ньому, проти зустрічного заперечили, вважають його не обґрунтованим на законі та недоведеним належними доказами.
Представник ОСОБА_2 проти первісного позову заперечив, просив задовольнити зустрічний позов.
Представник ОСОБА_3 заперечив проти того щоби квартира АДРЕСА_3 була будь-яким чином врахована при поділі спільного майна подружжя, який виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаючись на те, що його довірителька придбала вказану квартиру у ОСОБА_2 10.11.2009 року, після розлучення сторін по справі і є добросовісним набувачем цієї квартири, а також зазначає, що вказана квартира взагалі не може бути об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки вона сторонами була придбана 11.05.2005 року, тобто до укладення ними шлюбу, а також ця квартира придбана кожним зі сторін в рівних частках по ? частці кожним.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши зібрані в справі докази, суд вважає, що ні первісний, ні зустрічний позови задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 28.05.2005 року до 16.09.2008 року (а.с. 9, 10).
Відповідно до ст.ст. 60, 61, 63 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно п.1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбними договором.
Відповідно до ч.2 п.1 ст. 71 СК України якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1)майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2)майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3)майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Отже, з урахуванням викладеного, може бути предметом поділу як спільне майно подружжя, тільки майно набуте сторонами під час шлюбу в період з 28.05.2005 року до 16.09.2008 року.
Відповідно до Договору купівлі-продажу квартири від 11.05.2005 року зареєстрованого в реєстрі за № 3-1245, сторонами була придбана квартира АДРЕСА_3 тобто до укладення між ними шлюбу, а тому дана квартира не може вважатися спільним майном подружжя. Крім того відповідно до вказаного Договору право власності на вказану квартиру було розподілено між сторонами при його укладанні, а саме вони придбали по ? частині цієї квартири кожен, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимоги пов'язаних з поділом цієї квартири.
З цих же підстав суд відмовляє в задоволенні позовних вимог пов'язаних з поділом квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, право власності на яку він набув до укладення шлюбу з ОСОБА_1, що не заперечувалося нею в позові та її представниками в судовому засіданні, а також квартири АДРЕСА_4, яка належить на праві власності ОСОБА_1 з жовтня 2000 року, тобто задовго до її одруження з ОСОБА_2
Також не може бути предметом поділу, як спільне майно подружжя, придбана сторонами під час шлюбу земельна ділянки площею 0,072 га, яка знаходиться на території садового товариства «Лісне - 2»в межах Колонщинської сільської ради, Макарівського району, Київської області, оскільки такий поділ між сторонами був проведений ними при придбанні цієї земельної ділянки відповідно до Договору купівлі-продажу від 17.04.2008 року, що зареєстрований у реєстрі за № 1455, відповідно до якого кожен з них набув право власності на цю земельну ділянку в рівних частках тобто по ? частині, а тому позовні вимоги щодо поділу цієї земельної ділянки також задоволенню не підлягають.
З приводу поділу будинку, що розташований на вказаній вище земельній ділянці, то суд вважає за необхідне зазначити, що стороною ОСОБА_1 не було надано суду жодного доказу існування вказаного будинку, на ? частину якого вона претендує, її представниками будь-яких клопотань щодо встановлення його існування до суду не подавалось, натомість стороною ОСОБА_2 було надано копію Довідки від 05.10.2009 року, що на земельній ділянці станом на 16.09.2008 року забудова відсутня, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні даної вимогу, як не доведеної належними та допустимими доказами.
Також сторони не довели придбання ними за спільні кошти під час їх спільного шлюбу іншого майна заявленого ними, як в первісному так і зустрічному позові, а саме меблі, орг - та побутова техніка, проведення ремонтів в квартирах, що належать особисто кожному з них, які були отримані ними у власність до їх шлюбу. Сторони не надали суду жодного доказу на підтвердження часу придбання вказаних речей, їх вартості та наявності їх в даний час. З наданих представником ОСОБА_2 копій документів щодо нібито проведення ним ремонту в квартирі АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_1 на праві особистої власності, не підтверджують реально понесених витрат, а тільки свідчать про намір здійснити ремонт, крім того наданий договір датований 11.05.2005 року, але на ньому вбачаються виправлення року укладення з 2009 року на 2005 рік, а шлюб між сторонами був розірваний в вересні 2008 року. З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне відмовити сторонам і в задоволенні вказаних позовних вимог за їх недоведеністю.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 57, 60, 61, 63, 70, 71 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 59, 60, 79, 88, 169, 212 -215, 223, 292, 294 ЦПК України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку компенсації при поділі спільного майна подружжя.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Cуддя