Справа №2-7304/12
(№2609/28540/12)
27 грудня 2012 року Солом'янський районний суд міста Києва
у складі: головуючого Оксюти Т.Г.
при секретарі Прохоровій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача та просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки -ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.
Від вказаного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
01.10.2009 року шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний.
Зазначила, що неповнолітня донька проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.
Відповідач за весь час кілька разів просив побачення з донькою, які позивач не забороняла, однак з моменту народження, бабуся та дідусь доньки зі сторони відповідача ніколи не спілкувалися із онукою.
Рідкі та несистематичні зустрічі відповідача з донькою пригнічують її, наносять їй глибоку психологічну травму, таке спілкування перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
На підставі вищевикладеного просила позов задовольнити.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Вислухавши думку позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06.09.2003 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб у Печерському відділі реєстрації шлюбів м. Києва за актовим записом №546.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції м. Києва 08.11.2007 року, сторони мають доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №1632.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01.10.2009 року шлюб між сторонами було розірвано, про що 29.12.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві було видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 та зроблено відповідний актовий запис №1034.
Після розірвання шлюбу донька сторін залишилась проживати разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1, та знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою форми №3, виданої ВСП «Залізничний»26.10.2012 року за №1731.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_3 не приймає жодної участі у вихованні доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, тим самим ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини. Також, відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку у відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України щодо утримання своєї доньки.
Вказане підтверджується довідкою дошкільного навчального закладу №54 від 26.05.2011 року, педагогічною характеристикою та довідкою ПП «Стоматологічна клініка лікаря Дахно», відповідно до яких ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з вересня 2010 року відвідує дитячий садок №54. Весь цей час ОСОБА_2 приводить в садок і забирає мама - позивач ОСОБА_1 Батька ОСОБА_4, - ОСОБА_3 ніколи не бачили, участі у вихованні та утриманні доньки він не приймає.
Взаємовідносини малолітньої доньки сторін ОСОБА_2 з мамою -позивачем ОСОБА_1 будуються на основі любові та взаємоповаги. З батьком, ОСОБА_3 взаємовідносин не спостерігається за відсутності такого.
Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що всі питання щодо виховання малолітньої доньки сторін ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вирішуються позивачем ОСОБА_1 самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному її вихованні та утриманні.
Відповідач не піклується про свою малолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться її станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.
Згідно п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно ч. 3 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Як встановлено вище, відповідач по справі ОСОБА_3 не займається вихованням доньки, повністю усунувся та ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не виявляє до неї будь-якої батьківської уваги та турботи, проти чого не заперечував у судовому засіданні сам відповідач.
Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно з ч. 1 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 довела ті обставини, на які посилалась як на підставу своїх позовних вимог.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно своєї доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому він повинен бути позбавлений батьківських прав відносно неї.
Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 суми сплаченого судового збору 107,30 грн.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 164, 165, 166 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 27-30, 57, 60, 88, 169, 197, 208-209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №1632 від 08.11.2007 року у книзі записів актів цивільного стану про народження, зроблений Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського РУЮ м. Києва).
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 107,30 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня наступного після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя