Справа № 2610/19049/2012
Провадження №2/2610/7989/2012
іменем України
19 грудня 2012 року
Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Савицького О.А.
при секретарі Савенко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду у м.Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
встановив:
01.03.2012 року КП УЖГ Шевченківської районної у м.Києві ради звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість по квартирній платі та житлово-комунальним послугам в розмірі 13913,01 грн., з урахуванням індексу інфляції за період прострочки, що становить 3071,7 грн. та 3% річних в розмірі 699,41 грн. від суми заборгованості, а також 214,6 грн. судового збору. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачі не в повній мірі сплачують кошти за надані їм, послуги по обслуговуванню будинку, прибудинкової території та комунальні послуги, в зв'язку з чим станом на 01.11.2011 року утворилась заборгованість в розмірі 10141,9 грн., стягнення трьох відсотків річних та нарахування на борг індексу інфляції позивач мотивує вимогами ст. 625 ЦК України. Крім того позивач просить стягнути на його користь понесені ним судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити його в повному обсязі, з підстав викладених в ньому. Крім того повідомила про зміну назви відповідача з КП УЖГ Шевченківської районної у м.Києві ради на КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», надавши з цього приводу відповідні документи.
Відповідач ОСОБА_1 заперечив проти позову, вважає його безпідставним, оскільки між ним і відповідачем не укладалися будь-які угоди щодо надання йому послуг в період за який позивач нарахував йому борг, а також позивач взагалі не має право отримувати кошти за послуги, які він не надає. Крім того відповідач вважає безпідставними позовні вимоги до його дочки ОСОБА_2, оскільки остання не проживає за місцем реєстрації, а також вона не є власником квартири АДРЕСА_1, оскільки ця квартира належить йому одноособово. Також позивачем заявлено про застосування судом наслідків пропуску позивачем строку позовної давності, що є підставою для відмови в позові.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася про час та місце розгляду справи повідомлялася за місцем її реєстрації. Дана неявка відповідачки є не першою, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутність.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази зібрані в справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані проживаючими в АДРЕСА_1 з 1978 року та 1994 року відповідно.
Власником квартири АДРЕСА_1, є ОСОБА_1, відповідно до Договору купівлі-продажу від 29.12.1990 року.
Будинок в якому знаходиться квартира АДРЕСА_1, перебуває на балансі позивача КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», попередня назва - КП УЖГ Шевченківської районної у м.Києві ради.
В результаті несплати за послуги по утриманню будинку, прибудинкової території та надані комунальні послуги, станом на 01.11.2011 року, за жильцями вказаної квартири накопичився борг, який з урахуванням індексу інфляції та 3% річних становить 13913,01 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем.
Згідно з ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.2 п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572 з наступними змінами, власники та наймачі (орендарі) квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Крім того, згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням… . А ч.3 цієї статті передбачено, що члени сім'ї власника будинку зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі у витратах вирішуються в судовому порядку.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 в своїх поясненнях наполягає, що його дочка фактично не проживає в його квартирі АДРЕСА_1 з 2004 року. Вказані твердження відповідача також підтверджуються розгорнутим розрахунком заборгованості наданим представником позивача, з якого вбачається, що всі платежі нараховувалися на одну особу.
З урахуванням викладеного, оскільки відповідачка ОСОБА_2 не є власницею квартири АДРЕСА_1, а також фактично не проживає в ній, суд вважає позов в частині вимог до відповідачки ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, як необґрунтованих та не доведених належними доказами.
Разом з тим суд вважає, що позовні вимоги в частині що стосуються відповідача ОСОБА_1 ґрунтуються на вимогах закону, оскільки будучи власником квартири АДРЕСА_1, фактично в ній проживаючи та отримуючи послуги з водопостачання, водовідведення, опалення, утримання будинку і прибудинкової території та інші комунальні послуги, він не оплачує їх вартість, а також не укладаючи з балансоутримувачем будинку відповідних договорів, не відмовляється від надання йому вказаних послуг.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовуєтся судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких обставин, оскільки відповідачем ОСОБА_1 було заявлено про застосування строку позовної давності при вирішенні даної справи, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення цього відповідача заборгованості по квартплаті і комунальним послугам підлягають задоволенню частково, а саме в межах строку позовної давності за період з березня 2008 року, оскільки саме в березні 2011 року позивач вперше звернуся до суду з заявою про видачу судового наказу по розглядуваним вимогам (а.с. 11), по листопад 2011року, відповідно до вимог заявлених в позові, а тому на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 підлягає до стягнення заборгованість в сумі 7952,9 грн.
Також суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, 3% річних в розмірі 875,91 грн. (7952,9 Х 3% : 365 Х 1340) та інфляційних втрат в розмірі 3921,7 грн. (7952,9 Х 1,493 -7952,9), нарахованих на суму заборгованості за період прострочки.
Крім того, керуючись ст.ст. 79, 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 214,6 грн., а всього разом підлягає стягненню з на користь позивача 12965,11 грн. (7952,9 грн. + 875,91 грн. + 3921,7 грн. + 214,6 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 212 -215, 223, 294 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» 12965 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 11 коп.
В іншій частині позов задоволенню не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя: