ун. № 2-6966/11
пр. № 2/2608/1524/12
18 грудня 2012 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Миколаєць І.Ю.
при секретарі Руденко Ю.Ф.
за участю позивача (за основним позовом) ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю, поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який у подальшому уточнив, та просить встановити факт проживання однією сім'єю його та ОСОБА_4 без шлюбу у період з січня 2005 року по 13 лютого 2007 року; визнати спільною сумісною власністю квартиру АДРЕСА_4 та враховуючи інтереси дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину вищезазначеної квартири, визнати за ним ОСОБА_1 право власності на ? частину вищезазначеної квартири.
ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою у якій зазначаючи, що спільною сумісною власністю подружжя є лише предмети побутового призначення просить в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на холодильник «Liebherr CP 4003», телевізор, мікрохвильову піч LG MP-9482-S, сушку для білизни Kanalti, дитяче ліжко, пральну машина Electrolux EWF 12981W, кухонний комбайн, тюль, що знаходяться в квартирі АДРЕСА_1. Свої вимоги обгрунтовує тим, що дане майно було набуте під час шлюбу з ОСОБА_1
ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні підтримали вимоги та просили її задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_1 визнає частково. Згоден визнати право власності за ОСОБА_4 на холодильник «Liebherr CP 4003», телевізор, мікрохвильову піч LG MP-9482-S, сушку для білизни Kanalti, дитяче ліжко, оскільки ці речі є в наявності у квартирі. Пральну машину Electrolux EWF 12981W просить залишити йому, оскільки ОСОБА_4 забрала іншу пральну машину «Арістон». Заперечує проти поділу сервізу, кухонного комбайну та тюлі, оскільки ці перераховані ОСОБА_4 речі не містять ідентифікуючих ознак.
ОСОБА_4 та її представники у судовому засіданні зустрічну позовну заяву підтримали, проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечували.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1, його представника, ОСОБА_4 та її представників, покази свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги як ОСОБА_1 так і ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що з січня 2005 року до укладення шлюбу 14.02.2007 року він перебував з ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах, а тому з метою об'єктивного вирішення питання в частині поділу майна просить встановити факт його проживання з нею однією сім'єю.
Суд критично ставиться до цієї вимоги, оскільки відповідно до п. 20 ПП ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно врахувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 однією сім'єю з січня 2005 року до укладення шлюбу не може бути встановлений, оскільки ОСОБА_1 з 06.04.2004 року по 16.01.2007 року перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, що підтверджується виданим Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї свідоцтвом про реєстрацію шлюбу (а.с.5) та виданим 16.07.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського РУЮ м. Києва свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.6). Пояснення позивача, свідка ОСОБА_9 та інших правового значення для встановлення даного юридичного факту не мають.
Також судом встановлено, що 13.05.2005 року між ОСОБА_17 та ТОВ «Стиль-Блюз»було укладено інвестиційний контракт за умовами якого останнє зобов'язалося збудувати та передати у власність ОСОБА_17 об'єкт інвестування, а саме квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 81.90 кв.м (а.с.45-47).
13.05.2005 року ОСОБА_17 внесла оплату за 78 кв.м. спірної квартири згідно інвестиційного контракту № 349 від 13.05.2005 року у розмірі 253890,00 грн., що підтверджується квитанцією 1206381 від 13.05.2005 року, що склало 100% оплату за контрактом (а.с.36).
19.01.2006 року між ОСОБА_17 та ТОВ «Стиль-Блюз»було укладеного додаткову угоду до інвестиційного контракту № 349 від 13.05.2005 року за якою за письмовим рішенням інвестора сторони дійшли згоди про перепланування та зміни характеристик об'єкта інвестування (а.с.49).
14.02.2007 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_17, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського РУЮ у м. Києві в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис № 140 та видане відповідне свідоцтво (а.с.9).
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського РУЮ м. Києва зроблено актовий запис № 1658 та видане відповідне свідоцтво (а.с.10).
03.08.2007 року між ТОВ «Стиль-Блюз»та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду до інвестиційного контракту № 349 від 13.05.2005 року за якою були внесені зміни до п.9 інвестиційного контракту, а саме щодо зміни адреси та реквізитів інвестора (а.с.50)
Додатковою угодою від 19.09.2007 року після обмірів КП «БТІ»та складання технічного паспорту було збільшено загальну площу квартири до 81,9 кв.м., а відтак суму інвестиції до 266584,5 грн. (а.с.50,51).
19.09.2007 року ОСОБА_4 було здійснено доплату за 3,9 кв.м спірної квартири у розмірі 12694,50 грн., що підтверджується квитанцією (а.с.36).
19.09.2007 року ТОВ «Стиль-Блюз»передав ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується актом (а.с.53).
Згідно довідки ТОВ «Стиль-Блюз»від 19.09.2007 року ОСОБА_4 повністю оплатила вартість спірної квартири (а.с.37).
Відповідно до свідоцтва про право власності виданого 05.12.2007 року квартира АДРЕСА_1, загальною площею 81.90 кв.м належить ОСОБА_4 на праві приватної власності (а.с.34).
Відповідно до ч.1 ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Отже, судом достовірно встановлено, що укладення інвестиційного договору щодо будівництва квартири квартиру АДРЕСА_1 та оплата 78,00 кв.м., що складає 97,62 часток була здійснена ОСОБА_4 до реєстрації шлюбу з ОСОБА_1, а отже за правилами п.1 ч.1 ст. 57 СК України дана частка майна є особистою приватною власністю ОСОБА_4
Доплата за 3,9 кв.м., що складає 2,38 часток спірної квартири була здійснена ОСОБА_4 в період шлюбу з ОСОБА_1, а тому вважається спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу по 1,95 кв.м кожному.
Дослідження походження коштів за які ОСОБА_4 інвестувала у будівництво квартири у даному випадку не є прерогативою суду.
Суд критично ставиться до тверджень ОСОБА_1 та показів свідків в частині того, що кошти на придбання спірної квартири були отримані ним від продажу квартири АДРЕСА_5 (а.с.44), оскільки сам факт її продажу не свідчить про те, що кошти від цього продажу були витрачені на придбання спірної квартири. А окрім того судом не встановлено укладення між сторонами договору щодо створення спільної власності.
Судом також встановлено, що у спільній сумісній власності подружжя перебуває також холодильник «Liebherr CP 4003», телевізор, мікрохвильова піч LG MP-9482-S, сушка для білизни Kanalti, дитяче ліжко, пральна машина Electrolux EWF 12981W (а.с. 244,246,247,248,249,250). Оскільки ОСОБА_1 не заперечує вимог зустрічного позову ОСОБА_4 у цій частині, суд вважає за можливе задовольнити позовну вимогу останньої та визнати за нею право власності на холодильник «Liebherr СР 4003», телевізор, мікрохвильову пічь LG MP-9482-S, сушку для білизни Kanalti, дитяче ліжко, а за ОСОБА_1 право власності на пральна машина Electrolux EWF 12981W.
Вимога ОСОБА_4 щодо поділу таких рухомих речей як кухонний комбайн, тюль задоволенню не підлягає, оскільки остання не надала доказів що свідчать про існування таких речей.
За відсутності реальної ціни встановленої судом спільної сумісної власності подружжя та за умови часткового задоволення як основного так і зустрічного позовів, суд покладає на сторін обов'язок сплатити протилежній стороні частини судового збору, і вирішує обмежитись вже понесеними сторонами сплатами при подачі позовів.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 61, 70, 71 СК України, ПП ВСУ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21.12.2007 року № 11, ст.ст.10,11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю, поділ спільного майна подружжя, задовольнити частково.
В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 2,38 частини квартири АДРЕСА_1, що складає 1,95 кв.м. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 97,62 частини квартири АДРЕСА_1, що складає 79,95 кв.м.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, задовольнити частково.
В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за ОСОБА_4 право власності на холодильник «Liebherr СР 4003», телевізор, мікрохвильову піч LG MP-9482-S, сушку для білизни Kanalti, дитяче ліжко, що знаходяться в квартирі АДРЕСА_1.
В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на пральну машину Electrolux EWF 12981W, що знаходяться в квартирі АДРЕСА_1.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя