Справа № 6-998/12
2609/21833/12
19 вересня 2012 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді - Г.О. Козленко
за участю секретаря -Ю.О. Базюнь,
розглянувши подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, -
встановив:
Державний виконавець ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Т.О. Гресь (далі заявник) звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилученням паспортного документа до виконання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, своїх зобов'язань.
До провадження судді Солом'янського суду міста Києва вказана справа була передана 19 вересня 2012 року.
Розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що вказане подання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника -фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Згідно ст. 21 Конституції України, усі люди є вільними і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
За змістом ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»від 11 грудня 2003 року №1382-IV свобода пересування обмежується щодо: осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; шукачів притулку та осіб, які звернулися за наданням їм статусу біженця до прийняття відповідного рішення компетентним органом (про надання цим особам притулку чи статусу біженця); іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України; осіб, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань; іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового.
Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ч.1, 3 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статті 61 Цивільного процесуального кодексу України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
У своєму поданні державний виконавець ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Т.О. Гресь зазначала, що боржник злісно ухиляється від сплати аліментів, а заборгованість збільшується, переховується від органів державної влади, місце проживання, місце роботи та про свої доходи не повідомляє, на виклики до ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві не з'являється, що свідчить про його небажання виконувати виконавчий лист по виконавчому провадженні №2-1542, виданий 29.04.2011 Соломянським районним судом м. Києва, про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 аліментів, починаючи з 24.12.2010.20.12.2012 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 17.07.2012 державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості та встановлено, що заборгованість станом на 01.07.2012 становить 19 000 гривень.
Проте, жодного належного та допустимого доказу, передбаченого ст.ст.58, 59 ЦПК України, який би мав відношення до подання державного виконавця, та який би підтверджував факт того, що ОСОБА_2 ухиляється від добровільного виконання своїх зобов'язань та може виїхати за межі України суду не надано.
Зважаючи на те, що норми Конституції України є нормами прямої дії, з урахуванням того, що заявником не надано доказів, які свідчать про ухилення боржника від виконання зобов'язань, вважаю, що встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду без вилученням паспортного документа, для громадянина ОСОБА_2 є прямим та грубим порушенням його конституційних прав та свобод. За таких обставин, підстав для задоволення даного подання не вбачається.
Керуючись ст. 377-1 ЦПКУкраїни,-
ухвалив:
У задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України -відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва шляхом подання через Солом'янський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя- Г.О. Козленко